Це не про антисемітизм – це про мародерів під час війни

В боротьбі з антисемітизмом зміню прізвище на Касман. Краще на Кацман.

Денису Данилову, після перетворення на Штілермана, це дуже допомогло.

У Дениса після відмови від руської "фамілії" зʼявилося все – гроші, впливові друзі, численна охорона, тепла ванна на телебаченні.

Зі зміною прізвища я стану товаришувати з самим Міндічем, а Цукерберг стане моїм банкіром.

Головне – я, нарешті, знову зможу конструювати дрони і відновлю свій підрозділ.

Антисемітизм ненавиджу, як і фашизм, нацизм, комунізм і будь-якій іншій кретинізм.

В мене багато друзів-євреїв, з якими я готовий разом іти до газової камери.

В Україні я ніколи не бачив антисемітизму навіть на побутовому рівні. Нагадаю, що українці вибрали президентом єврея.

То навіщо той закон?...

І чому немає окремого закону на захист українців, татар, молдован, поляків, угорців, рускіх, яких в нас багато, і які відчайдушно захищають Україну від своїх співплемінників?...

Так ми далеко зайдемо, і цей похід на захист однієї нації від інших може коштувати країні дуже дорого.

Давайте казати прямо – цей дискримінаційний закон був прийнятий на захист етнічної організованої злочинної групи, склад якій ми всі знаємо з плівок НАБУ.

Ця група зʼявилася не тому, що всі євреї погані – так само це могла бути італійська мафія, японська, або українська.

Ні! – Просто деякі погані євреї, добре знайомі між собою, створили злочинну організацію і грабують країну під час війни. І тепер на захист їх від "антисемітизму" людського гніву прийняли окремий закон.

Це не антисемітизм, і це не євреї. Це – злочинці. Євреї тут ні до чого.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.