Я хочу перемогти мафію
В будь-якій цивілізованій країні після того, що ми почули зранку, була б вже купа гучних відставок і кримінальних справ.
Але це не про нас. Памʼятаєте перший "Мідас", коли втік Міндіч?... Було гучно. Було відчуття змін. А другий, коли "звільнився" Єрмак?... Трохи пошуміли, і все як завжди.
Зараз вже навіть відомі блогери і лідери суспільної думки мовчать. Майже всі. Бо знають – підозр не буде, до вечора мафія прийде до тями, і завтра посилить тиск.
Недобите зло стає сильнішим. Аксіома.
Випадково і несподівано для себе я став не тільки свідком в справі "Мідас", але й стороною конфлікту в епічній битві між добром і злом.
Скажу чесно, я про це не мріяв. Я не антикорупціонер, я конструктор дронів, військовий.
Просто іноді не треба дуже добре робити свою роботу, щоб ніхто не заздрів, тоді й не прийдеться братися за меча.
Але вже пізно. Шляхів назад немає, мости спалені, Рубікон перейдено.
Повідомляю, що маю відмінне здоровʼя, жодних хронічних хвороб, серце як швейцарський годинник, ідеальні судини, чудовий мозок. Тільки недавно перевірявся.
Не маю жодних суїцидальних настроїв, не збираюся стрілятися, вішатися, вбиватися в ДТП, купатися вночі у водосховищі. Не бухаю, не вживаю.
Я хочу перемогти мафію і відновити справедливість. Не тому, що я крутий, а тому, що в мене немає іншого вибору. Або вони мене. Або я їх. Така доля.
Підтримайте, будь ласка.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
