Генплан столиці – легалізація корупції
Мені часто здається, що столична влада й кияни живуть в паралельних вимірах. Наприклад, обіцяють чиновники зупинити будівництво на Гончара, а воно продовжується буквально через півгодини після їх від'їзду. Говорять про збереження зелених зон, але вирубують їх і надалі. Заявляють про повернення вкрадених земель, однак займаються лише їх перерозподілом. І все це – під пафосні слова про прозорість та відкритість.
Останній приклад – рішення суду, яке дозволило зводити будинок на Пейзажній алеї. Владі, яка кричить про свою європейськість, насправді, абсолютно чхати на європейські традиції дбайливого ставлення до зелених зон у мегаполісах.
Їм вигідніше звести "свічку" в історичному центрі міста, аніж зберегти унікальний скульптурний парк. Їй байдуже, що Пейзажка є однією з візитівок Києва, а парк, який кияни облаштували за власні кошти – прикладом того, як треба ставитися до рідного міста. В чиновників – інші пріоритети. Але що вони показуватимуть гостям міста? Невже думають, що туристи будуть спеціально приїздити до Києва, аби подивитися на вертолітний майданчик Януковича та "висотку" на Пейзажній?
Пам'ятаю, коли до Києва на моє запрошення завітав мер швейцарського Берна Олександр Чаппет, я провів йому екскурсію містом. Ми зайшли і на Пейзажну алею. Він був вражений, що Міністерство закордонних справ хоче забрати в киян цю ділянку. "У нас був би страшний скандал, а міністра відразу б відправили у відставку", – сказав Чаппет.
Для української влади це – не аргумент. Тепер вона робитиме круглі очі й звинувачуватиме у всьому суд. Голова КМДА уже навіть збирається разом з киянами захищати парк. Чесно кажучи, все це нагадує героїчну боротьбу з вітряками. Тим більше, ми знаємо, що київська призначена влада і кроку не зробить без вказівки згори, а наші " справедливі" суди не приймають резонансних рішень без відмашки влади.
Упевнений, що Пейзажну алею ми таки разом відстоїмо і врятуємо. Наша фракція наполягає на створенні тимчасової контрольної комісії Київради, котра займеться збереженням Пейзажної алеї. Також ми закликаємо депутатів вилучити в МЗС цю земельну ділянку на користь громади для суспільних потреб. Я особисто і наша команда будемо там, якщо хтось тільки спробує знищити встановлені киянами скульптури і лавки та розгорнути на їх місті будівництво. Але ця ситуація вкотре доводить правдивість однієї з моїх улюблених німецьких приказок: "Лис може змінювати свою шубку, але характер – ніколи". Так само й нинішня влада – вона багато обіцяє, але на практиці дбає лише про власні кишені.
Символічно, що рішення суду про Пейзажну алею приголомшило всіх киян в той час, коли більше сотні громадських активістів, екологів, архітекторів, захисників Києва зібралися в Будинку кіно обговорити ситуацію навколо нового Генплану міста. Зібралися з власної ініціативи, адже думка експертів владу не цікавить. Головне питання зборів – кому і навіщо потрібен цей документ? Відповідь очевидна – тільки владі. Адже реальне ставлення чиновників до Києва показує саме Генплан, а не їхні обіцянки.
На моє переконання, мета документу очевидна – легалізувати усі земельні та майнові махінації минулих років. Знайти інші пояснення складно. Тим більше, що сьогодні в Києві існує діючий Генеральний план розвитку до 2020 року. Цей документ свого часу навіть отримав державну премію і всі експерти погоджуються з його професійністю. Зрозуміло, що час іде, місто розвивається, тож і Генплан можна удосконалювати. Але навіщо розробляти новий? Все просто – бо він заважає владі. Адже за останні роки до документу було внесено ледь не півтори тисячі змін. Скандальні забудови, землевідводи, вирубка парків, знищення островів... Увесь цей "букет" тепер потрібно узаконити через новий Генплан, на що й налаштована влада.
Але питання у тому, що ніхто не збирається проводити комплексний аудит старого Генерального плану! А це значить, що й винні у розбазарюванні майна киян не понесуть відповідальності. У цьому зацікавлена і КМДА, і Київрада, більшість якої хоча й сформувалася за часів Черновецького, але швидко переорієнтувалася на нових керівників.
Люди, які нажилися на корупційних схемах, досі сидять в кабінетах на Хрещатику, голосують в сесійній залі. Хіба вони мають якесь моральне право приймати новий Генплан Києва? Переконаний, що ні. Тому перш ніж вести розмови про його прийняття, ми повинні притягти цих корупціонерів до відповідальності та повернути Києву вкрадене.
Небайдужі кияни, справжні патріоти міста, котрі розуміють, що нашому Києву сьогодні загрожує знищення. Приємно, що таких людей багато, і збори в Будинку кіно довели – люди готові захищати місто.
Єдине, до чого я закликаю – не заговорити проблему. Сьогодні потрібні дії. І вихід один – чесні й прозорі вибори мера та Київради. Саме від їх результатів залежить, чи ми повернемо Києву реальне самоврядування. Важливо, що саме громадськість Києва готова об'єднуватися заради того, щоб зробити з міста європейську столицю. А ті "диванні експерти", котрі говорять, що, мовляв, від них нічого не залежить, можуть не переживати – від них дійсно нічого не залежить. Доля Києва залежить від тих, хто готовий його захищати. Тобто від нас із вами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
