Конституція України: виконувати, а не "покращувати"
Останнім часом багато їжджу Україною. І одне з головних питань, яке задають люди на зустрічах, – чому закони у нас не працюють, а права громадян існують лише на папері? Адже всі бачать, що для українських можновладців закон – поняття досить умовне. Однак вони люблять поговорити про його важливість.
Ось і перед Днем Конституції активізувалися, навіть розвісили вітальні білборди по Україні. При цьому в деяких областях без попередження заклеюють поодинокі борди тих політсил, які владу критикують.
В ці дні чиновники усіляко намагаються показати, як вони шанують Конституцію. Навіть влаштували чотири дні вихідних для українців. Але на цьому їх турбота закінчується. Бо вже кілька років поспіль влада робить усе можливе, аби знищити права громадян, а сам Основний Закон перетворити на фіктивний документ.
Наприклад, навіть школярі знають, що "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ". А це значить, що лише він повинен визначати і змінювати конституційний лад. Й ніхто не може узурпувати це право. Чому ж тоді у 2010 році Конституційний Суд одноосібно перетворив Україну на президентську республіку, "забувши", що змінювати Конституцію має право лише Верховна Рада своєю конституційною більшістю і громадяни шляхом всеукраїнського референдуму. Адже у нас з вами ніхто не питав, чи хочемо ми віддавати усю повноту влади до рук однієї особи. Причому до рук президента вже діючого, який обирався з іншими повноваженнями.
Але для президентської команди Конституція – це ширма, документ, який обслуговує лише її. Тому й крутять Основним Законом, мов дишлом. Звичайно, що про інтереси громадян ніхто не думає.
На папері держава гарантує права і свободи – жодні з них не можна скасувати. В реальності ж усе навпаки. Саме ця влада прийняла таку пенсійну реформу, що багато українців тепер до пенсії просто не доживуть, ускладнила життя підприємцям, чорнобильцям, інвалідам, науковцям. Більше 30 млн. громадян постраждали від таких "реформ".
Для дрібних та середніх підприємців – підвищують податки, для свого бізнесу – створюють максимально сприятливі умови і безтендерний рай. Як наслідок, Україна посідає останні місця у рейтингах зручності ведення бізнесу, а за індексом корупції знаходиться на 152 місці зі 183 країн.
Коли ж читаєш у Конституції про соціальні права громадян, то здається, ніби гортаєш сторінки фантастичної книги. Право на безкоштовну медицину й освіту розбивається об вітчизняні реалії. Особливо це стосується маленьких сіл, звідки люди змушені за десятки кілометрів їхати до найближчої лікарні, бо їхні фельдшерські пункти "реформували". А новації в освітній сфері призвели лише до масового закриття дитсадків та шкіл. І все це називається гарним словом "оптимізація".
Право на працю, захист від незаконного звільнення, гідну заробітну плату закінчується там, де починається "право начальника". І це, нажаль, стало системою. Заборгованість по зарплаті сьогодні складає біля 1 млрд. 100 млн. гривень. Й лише на державних підприємствах вона зросла за останні два роки майже на 70%. Тим часом в ВР вже готові прийняти новий Трудовий кодекс, який зробить мільйони українців безправними найманцями.
Усе це – докази того, що Основний Закон в Україні не діє. Однак замість того, аби виправляти ситуацію та боротися з проблемами, влада просто заявляє – мовляв, Конституція погана, тому її треба змінити. Й чомусь нікому в голову не приходить проста думка: "А може варто просто почати цю Конституцію виконувати?". Адже вона – не просто текст, надрукований на папері. Це – договір суспільства і влади, правила гри, яких повинні дотримуватись усі.
І жодна Конституційна асамблея не вирішить проблем суспільства. Особливо, якщо вона із самого початку зорієнтована на те, аби обслуговувати владу. Це розуміють усі. І як свідчать соціологічні опитування, 31,3% українців вважають, що головною причиною соціально-економічних та політичних проблем в державі є високий рівень корупції. Потім іде: перевага особистих інтересів керівництва країни над суспільними, ігнорування владою законів, неефективне управління державою через некомпетентність можновладців. Й лише 4% громадян вбачають корінь наших проблем у недосконалій Конституції. Які ще аргументи потрібні?
Очевидно, що зовсім не конституційне питання сьогодні головне. Й від того, що експерти перепишуть певну кількість статей в Основному Законі, ситуація в країні навряд чи зміниться.
Тому влада повинна відмовитись від маніпуляцій. На моє переконання, вона взагалі не має жодного права говорити про зміни Конституції, адже сама її не виконує. Тому наша партія "УДАР" і не бере участі у роботі Конституційної асамблеї. Це – фарс, до якого ми не хочемо мати жодного відношення. Упевнені, що говорити про перегляд Конституції може лише влада, яка має довіру людей. І вже точно не ті, хто постійно порушує закон.
Справа керівництва країни – займатися соціальними та економічними проблемами. А якщо це не виходить, то дати можливість громадянам восени обрати таку владу, якої вони прагнуть. А всі ці конституційні "покрашення" – ні що інше, як імітація бурхливої діяльності у власних інтересах.
Влада йде саме цим шляхом. Між тим, сьогодні слід покращити життя людей. А Основний Закон треба просто виконувати.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
