За межею

Я зовсім відстав від життя. Ось тільки зараз на одному з сайтів прочитав, як в аналітичну програму, у якій брали участь відомий прокурор та адвокат політичного в'язня, раптом у вигляді "сюрпризу" запросили колишню дружину останнього. Читаю зараз реакцію так званих журналістів тоді в студії на цю подію. А нещодавно ще один журналіст довго в ефірі демонстрував відео про ніби-то причетність до нетрадиційної сексуальної орієнтації ще одного політика.

Я навмисно тут не називаю прізвищ. Автори цих програм – відомі і талановиті люди. Але є речі, які журналісти та й просто нормально виховані громадяни, не повинні собі дозволяти. Колись у Росії один з каналів розмістив відео, де в сауні відпочивала людина, схожа на колишнього Генерального прокурора. Інші канали відмовилися, а з тим, хто розмістив – припинили вітатися. Там, рішення приймав керівник каналу. У даному випадку рішення приймали саме журналісти. Вони могли відмовитися і повинні були. Я у цій ситуації нікого не засуджую. Сам не святий і мені, як журналісту доводилося стояти перед вибором, у якому не завжди знаходив мужність чогось не робити. Але колись потрібно зупинятися. Не можна переходити межі. Як колишній колега прошу про це журналістів. Бо інакше у студію, якщо комусь не сподобається ваша журналістська позиція, уже до вас будуть приводити ваших же колишніх дружин і вас же звунувачуватимуть у неправильній орієнтації чи національності.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.