13 листопада 2019, 09:46

Земельна трагікомедія на старті?

Ми почули від президента його бачення земельної реформи. Він за референдум щодо купівлі землі іноземцями та винесення урядового законопроєкту у сесійну залу, де можна буде між першим і другим читанням внести правки. У зв'язку з чим виникло кілька питань.

ПИТАННЯ 1. Чому на референдум виноситься лише питання по іноземцям, а не загалом щодо запуску ринку землі? Адже це питання визначає долю 72% (!) території України і майбутнє України на десятиліття вперед і його треба було першочергово ставити на рефендум! Тим більше, що уряд пропонує специфічну латифундистську модель ринку, коли в одні руки дозволяється продаж 210 тис. га, або 15% с/г землі області. А також продаж землі юрособам, а це апріорі іноземцям.

За логікою, варто було б спочатку прийняти закон про референдум, провести референдум, а вже потім – приймати закон про ринок земель з широким громадським та експертним обговоренням того, яким він має бути.

ПИТАННЯ 2. Навіщо поспіхом між першим і другим читанням вносити правки в урядовий законопроєкт? Чому не можна одразу підготувати якісний документ до першого читання із врахуванням побажань усіх учасників ринку та експертного середовища та всіх запобіжників від надмірної концентрації земель, від скупки, рейдерства тощо?

Адже помилки у земельній реформі будуть незворотніми і дорого коштуватимуть Україні. Тому тут не треба поспіху. Треба все робити зважено і правильно, якщо не хочемо трагікомедії, коли вся земля Калитчина.

Не маємо права схибити – і піти шляхом Бразилії та Аргентини, які спочатку розпродали землі агрохолдингам, а тепер змушені викуповувати та націоналізовувати землі – і роздавати фермерам! Тим більше, коли маємо унікальний шанс піти шляхом розвиненої Європи, де думають про добробут людей та не забувають про економіку.

ПИТАННЯ 3. Куди поспішаємо і яка мета?

Щоб пустити землю з молотка, так би мовити "оптом", і одноразово наповнити бюджет? Чи щоб дати поштовх для розвитку економіки, вивести українців із бідності, дати їм роботу, створити середній клас на селі, підвищити рентабельність через кооперацію, встановлення систем зрошення, переробки агропродукції тощо?

Останнє, до речі, одразу б підвищило КПД і ціну землі. Бо одна справа, якщо гектар землі дає до $1 тис рентабельності, інша – $5-70 тис. Земля не буде коштувати дешево, якщо вона даватиме більше прибутку. А це залежить від багатьох факторів, у тому числі від доступності до дешевих і довгих кредитів.

ПИТАННЯ 4. Чи може простий українець купити 210 тис. га? Під кого ринок? Чому 210 тис. га, а не 300-500 га у руки? І чому Україні варто орієнтуватись на Польщу та Францію у питанні ринку землі?

Українці мають бути господарями у власній державі, а не виїжджати на заробітки за кордон. Наразі маємо гарний шанс створити у себе не лише робочі місця, а ще й міцний середній клас із дрібних і середніх фермерів, як у Франції та Польщі, і зберегти нашу землю для нащадків. До речі, Польща навіть у Конституції прописала, що сільське господарство країни базується на сімейній фермі.

Для цього нам потрібен цивілізований ринок, а не дикий базар, виписаний під агрохолдинги та агробаронів. Маємо продавати у руки – не більше 300-500 га та встановити жорсткі вимоги до покупців, створити Державний земельний банк, який міг би викуповувати землю у селян і здавати її в оренду тощо та встановити запобіжники від концентрації земель, спекуляцій, рейдерства тощо.

powered by lun.ua

Рішення про розпродаж українських земель має приймати не влада, а український народ на референдумі

Як українці ставляться до ринку землі? Згідно свіжого соцопитування групи Рейтинг, 77% українців за те, щоб всеукраїнський референдум щодо ринку землі відбувся і 79% виступають проти продажу її іноземцям...

Результати місцевих виборів: "не кажи гоп, поки не перескочиш"

Вчора Центральна виборча комісія оприлюднила офіційні результати місцевих виборів, які відбулись 25 жовтня, і означила лідерство "Батьківщини" і Слуги народу...

В Україні ''миється'' понад 9 млрд грн у рік на схемі із неповернення валютної виручки при експорті

Тимчасова слідча комісія (ТСК) виявила, що у 2019-му і 1-му кварталі 2020 року державний бюджет "мився" не лише через "скрутки" ПДВ, а й через інші податкові схеми...

Україна зможе стати організатором Всесвітніх Універсіад і Гімназіад

Днями Президент України підписав закон N2077 "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту", авторства народних депутатів від "Батьківщини" (Крулька І...

Ефективність ТСК у дії: СБУ заблокувала схему зі ''скруток'' ПДВ, Нацполіція відкрила 5 кримінальних проваджень

Учора СБУ повідомила про викриття і блокування схеми у ДПС зі "скруток" ПДВ, яка діяла у 2019-2020 роках. За моєї пам'яті, це вперше, коли Служба безпеки України зробила ґрунтовні аналітичні матеріали і слайди з викриття податкових схем...

Перші результати розслідування ТСК: бюджет ''пилили'' на 2,5 млрд грн щомісяця

Факти, оприлюднені екс-міністром фінансів Ігорем Уманським про мільярдні втрати бюджету через зловживання на митниці і податковій, не фейк. Вони знаходять своє документальне підтвердження вже у перших результатах розслідування ТСК...