19 червня 2008, 00:33

Україні потрібен "ворошиловський стрілець"!

Рівно рік тому, 21 червня 2007 р., Шевченківський районний суд м. Києва визначив вбивці 2 людей Сергію Калиновському адміністративне покарання – 34 гривні. Нагадаю: 30 травня 2007 р. син нафтового бізнесмена Зиновія Калиновського та колишньої дружини олігарха Дмитра Фірташа – Марії, на своєму BMW-М6 вбив прапорщика Володимира Куликовського та пасажирку свого авта Анастасію Б. Після цього цей покидьок, знаходячись в "тяжкому" стані, втік з лікарні.

Рівно рік потому, нібито для увічнення вчинку мажора Калиновського, депутати Верховної Ради від Партії Регіонів, комуністів та Блоку Литвина вкотре поставили свої дрібні політичні розрахунки вище інтересів простих українців.

Депутати від цих політичних сил свідомо не проголосували за ухвалення змін до Закону "Про дорожній рух", якими передбачалося значне посилення відповідальності за порушення правил поведінки на дорогах. Зокрема, передбачалося запровадження примусових громадських робіт, суттєве підвищення штрафів, а також адміністративний арешт для порушників ПДД, а особливо суворому покаранню – за управління транспортним засобом у нетверезому стані. Таким чином вони вирішили помститися коаліції. Насправді вони помстилися всім українцям.

На автошляхах України й надалі триватиме війна. Її складові: серйозні прогалини в законодавстві, зниження рівня підготовки водіїв (а, направду, банальна купівля водійських прав багатьма громадянами), низька культура поведінки на дорогах, правовий нігілізм багатьох водіїв, які свідомі своєї фактичної безкарності, байдужість до життя інших людей, жахливий стан дорожньої інфраструктури, безвідповідальне ставлення деяких працівників ДАІ до своїх службових обов'язків та вульгарне хабарництво, й, нарешті, значне збільшення кількості автомобілів на дорогах.

2007 р. внаслідок цих причин на українських вулицях та дорогах тільки в 63 тисячах аварій загинуло майже 10 тис. людей, 80 тис. зазнали поранень різного ступеню важкості. Нагадаю: за 10 років афганської війни загинуло 13 тисяч радянських військовослужбовців. Зрозуміймо: за офіційною статистикою кожні 50 хвилин в нашій країні внаслідок ДТП гине 1 людина.

Януковичі, симоненки та литвини вирішили помститися коаліції, вкотре поставили свої дрібнесенькі егоїстичні політичні цілі над елементарним глуздом, над інтересами кожного українця. 17 червня вони вирішили оплатити свій політичний егоїзм життями ще 10 тисяч українських життів. А ціна життя кожного з нас визначена ухвалою Шевченківського суду – 34 гривні!

В цій ситуації у нас залишається лише 2 виходи: або проголосувати зміни до Закону України "Про дорожній рух". Другий варіант – захищати своє право на життя від мажорів калиновських і їм подібних так, як це робив герой Михайла Ульянова у фільмі "Ворошиловський стрілець".

Я свідомий того, що один, навіть найкращий Закон чи навряд радикально змінить ситуацію на наших дорогах – це завдання не одного дня.

Я переконаний: будь яка дорога, якою би довгою вона не була, починається з першого кроку.

Я впевнений: в опозиційних фракціях вистачить порядних людей для яких кожне українське життя є цінністю, вищою за дрібні політичні розрахунки, вищою за корисливі інтереси партійних "фюрерів".

Я закликаю кожного відповідального депутата Верховної Ради повернутися до голосування за зміни до "Закону про дорожній рух".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В отставке Паскала нет политики – это обычный заказ...

Генерал Паскал не лучший оратор, не герой ток шоу и не "экранный" патриот – он просто офицер, трудяга и профессионал. Он не умеет вовремя сориентироваться "одягнути вишиванку", "заспівати гімн з рукою на серці та сльозою на очах"...

Где командующий...

Умом "непонятые" действия украинской власти все чаще заставляют меня вспоминать блистательный фильм Марка Захарова "Обыкновенное чудо" (вообще все происходящее после Майдана – чудо), где тиран-король, рассказывая свою родословную, заявил: "Мой дядя был страшный перестраховщик, когда на его глазах душили его жену, он говорил: "Потерпи, дорогая, может все обойдется!"...

Не стреляйте в друзей...

О заявлении Михаила Ходорковского. Всю прошлую неделю сознательные граждане, остыв от штурма Парламента, срывали свой гнев, по случаю заявления Михаила Ходорковского о Крыме (не берем Навального, ибо последний лишь блогер, которого неожиданно стали считать "буревестником" русской революции, а он остается лишь блогером, – мы же не рефлексируем так ожесточенно на каждый комментарий на наши посты...

ESSE QUAM VIDERI Быть, а не казаться (письмо Мэру Киева)

Ув. Виталий Владимирович, с большим интересом прослушали Вашу презентацию о первых 100 днях "успехов" Вашей команды в управлении Киевом. Появилось много вопросов, но один особенно не дает покоя: А Вы сами верите в то, о чем говорите? А теперь перейдем к деталям...

Разве то, что происходит сегодня в Украине, стоило лишь того, чтобы избрать Президента на 6 месяцев раньше?!

События, происходящие сегодня в моей стране, оставили в далеком прошлом Майдан с его идеалами, надеждами и соглашениями. Но для многих, кто стоял на Майдане, мечты Майдана сменились страшной реальностью дня настоящего...

Цена величия политика – ответственность.

Мой хороший товарищ Бачо Корчилава намедни рассказал забавную историю: снимали как-то в рекламе лягушку – земноводное подпрыгивает и подскакивает, но через 3-4 минуты столбенеет...