1 квітня 2011, 19:46

Як заробити мільярд?

28 березня ухвалою Кабінету Міністрів "Про деякі питання використання у 2011 р. державних капітальних видатків" N 334 перерозподілено 1 млрд. 275 млн. 690 тис. грн.

Це рішення набере чинності після погодження головними розпорядниками коштів (тобто міністерствами, Академією медичних наук, Національними агентствами та ін.) передачі цих бюджетних призначень Бюджетним комітетом Верховної ради. Зовсім просто: Бюджетний комітет, більшість якого складають представники ПР та їх сателіти, на наступному тижні має засвідчити свій "одобрямс" мудрій політиці уряду ПР.

Згідно до цитованої урядової постанови, з Резервного фонду бюджету знімається 310 млн. грн. Гроші Резервного фонду – це недоторканий запас, призначений для ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій. Відтепер нам всім залишається хіба молити Бога про недопущення надзвичайних ситуацій – адже Резервний фонд спорожнів наполовину. Невідомо з якого дідька, бюджет Міністерства внутрішніх справ, призначений для виготовлення паспортів з біометричними даними українців "схуднув" на 60 млн. грн. Мимоволі у мене виникають питання: чи означає це, що урядовці відмовилися від своїх численних заяв про переведення всіх адміністративних послуг від "кровосісєй"-комерційних структур до держави? Якщо на українці не будуть платити державі, на них і далі буде заробляти ЄДАПС?

Ідемо далі. Міністерство охорони здоров'я натомість отримає 100 млн. 404 тис. грн., а Академія медичних наук - 137 млн. 933 тис. грн. - головним чином на будівництво та закупівлю нового обладнання. З власного досвіду можу сказати: більшість таких будівництв та закупівель закінчується недобудованими об'єктами, розкраденими коштами та, як наслідок – кримінальними справами.

Висновок: радикальні зміни такого штибу посередині бюджетного року свідчать про непрофесійні дії відповідних міністерств та уряду в цілому в царині планування державного кошторису країни. А ухвалено бюджет-2011 було лише три місяці тому. Далі – буде...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В отставке Паскала нет политики – это обычный заказ...

Генерал Паскал не лучший оратор, не герой ток шоу и не "экранный" патриот – он просто офицер, трудяга и профессионал. Он не умеет вовремя сориентироваться "одягнути вишиванку", "заспівати гімн з рукою на серці та сльозою на очах"...

Где командующий...

Умом "непонятые" действия украинской власти все чаще заставляют меня вспоминать блистательный фильм Марка Захарова "Обыкновенное чудо" (вообще все происходящее после Майдана – чудо), где тиран-король, рассказывая свою родословную, заявил: "Мой дядя был страшный перестраховщик, когда на его глазах душили его жену, он говорил: "Потерпи, дорогая, может все обойдется!"...

Не стреляйте в друзей...

О заявлении Михаила Ходорковского. Всю прошлую неделю сознательные граждане, остыв от штурма Парламента, срывали свой гнев, по случаю заявления Михаила Ходорковского о Крыме (не берем Навального, ибо последний лишь блогер, которого неожиданно стали считать "буревестником" русской революции, а он остается лишь блогером, – мы же не рефлексируем так ожесточенно на каждый комментарий на наши посты...

ESSE QUAM VIDERI Быть, а не казаться (письмо Мэру Киева)

Ув. Виталий Владимирович, с большим интересом прослушали Вашу презентацию о первых 100 днях "успехов" Вашей команды в управлении Киевом. Появилось много вопросов, но один особенно не дает покоя: А Вы сами верите в то, о чем говорите? А теперь перейдем к деталям...

Разве то, что происходит сегодня в Украине, стоило лишь того, чтобы избрать Президента на 6 месяцев раньше?!

События, происходящие сегодня в моей стране, оставили в далеком прошлом Майдан с его идеалами, надеждами и соглашениями. Но для многих, кто стоял на Майдане, мечты Майдана сменились страшной реальностью дня настоящего...

Цена величия политика – ответственность.

Мой хороший товарищ Бачо Корчилава намедни рассказал забавную историю: снимали как-то в рекламе лягушку – земноводное подпрыгивает и подскакивает, но через 3-4 минуты столбенеет...