1 серпня 2014, 10:52

Янукович повернеться... Обов'язково повернеться!

А разом із ним повернуться його сини – Саша та Вітя-молодший. Повернуться його опричники, близьке та не дуже оточення та всі ті, хто довго не думаючи, втік від гріха подалі.

А повернуть його до України ані Кремль, ані Гіркін з Бородаєм, ані "ввічливі люди", ані бородаті "кадирівці". Поверне Януковича діюча українська влада.

Питання лише в одному: чи повернеться "Сім'я" з тріумфом. З урочистою зустріччю. Під осатанілі вигуки "нарешті!". Під сльози всіх, хто стомився від війни. Повернеться під поглядами тих, кому ненависні вчорашні побратими. Посадовців, хто ще декілька місяців тому і уявити не могли, що займуть кабінети тих, про кого вони наважувалися говорити лише пошепки та озираючись навколо.

Ну, а ті, хто не буде зустрічати, кого дивом не встигнуть знищити або запроторити до буцегарні, будуть хіба шепотіти по кухнях, в очікуванні будь-якої можливості втекти з країни.

Або "Сім'я" повернеться для того, аби постати перед судом! Не Печерським, який "завжди напоготові" швидко та безжалісно вчепитися в руку колишнього господаря, перед судом всього українського народу. Не тільки тих, хто був на Майдані, але всіх тих, кого він втопив в крові – Донецьку, Луганську, Горлівці, Слов'янську, Перед судом тих, хто доправляв до моргів тіла вбитих на Майдані (запитайте в лікарів "швидкої" – це навіть не "Небесна Сотня"! Це – "Небесний Полк"!). Перед судом тих, хто кожного дня ховає близьких, що загинули по обидва боки фронту? А це не одиниці (про яких нам брешуть) – рахунок іде на тисячі...

Він повинен повернутися, аби об'єднати абсолютно різних людей, які говорять різними мовами, які зводять пам'ятники різним людям, піднімають різні прапори, але в унісон висловлюють два нестримних почуття: "війна до переможного кінця" та "немає кінця цій війні". Так от – всенародний суд над Януковичем і може зупинити цю безумну війну, довести – українцям немає сенсу вбивати одне одного. Адже ми не вороги! Ворог – він, Янукович.

Януковича та його зграю затримати було вкрай необхідно. Те, що він та всі головні діючі особи "бєзпреєдєла" сито та комфортно живуть не в країні, яку вони увергнули в пучину громадянської війни – не випадковість, не недбальство, а справжня державна зрада. І може саме тому у нас йде незрозуміла АТО, а не запроваджено відповідно обставинам "військовий стан". Адже за законами військового часу, призупиняється дія законів часу мирного, особливо стосовно зрадників і тих, хто обіймає керівні посади.

Янукович повинен бути в Україні для повчання тих, хто зараз, після Майдану, нічого так і не зрозумів і продовжує жити по схемах "Сім'ї", повернуться для того, аби діючі можновладці, не жили з розумінням, що всі вони "тимчасові" і впродовж цього часу треба "напакуватися" аби потім пересидіти опалу в Росії, Ізраїлі, європейських країнах (для європейсько-орієнтованих) – неважливо.

Мені дуже важко відповідати друзям зі всього світу, особливо з Росії на питання типу "і чого домігся Майдан?", "чи скинули олігархів?", "і де Янукович?". Моя відповідь така "Майдан не закінчиться, допоки українці не подивляться прямо в очі Януковича та членів його "Сім'ї". Не закінчиться принаймні для мене.

"Попіл Клааса стукає в моє серце"!

Так говорить головний герой "Легенди про Уленшпігеля". Наступного дня після того як інквізиція спалила його батька, син та вдова піднялися на згарище та взяли трохи попелу з місця страти. Вдома мати Тіля пошила мішечок з червоної та чорної тканини (не плутати з ПС). Наповнює його попелом страченого чоловіка, вішає на шию синові зі словами: "Нехай цей попіл, який був серцем мого чоловіка, в червоному, подібному до його крові та в чорному, подібному до нашої скорботи, буде вічно на твоїх грудях, як полум'я помсти його катам". Частка праху батька надає Тілю сили битися з ворогами за свободу його Батьківщині. Кожного разу, перед тим, як зробити відповідальний крок, він повторює: "Попіл Клааса стукає в моє серце".

Я написав це не для того, аби вкотре дати оцінку бездіяльності влади, яка постала на крові Майдану. Оцінку їй і без мене дадуть бійці АТО. Я написав цей текст для того, аби сказати: в крайні є професіонали, для яких особистий виклик...

Янукович обов'язково повернеться...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В отставке Паскала нет политики – это обычный заказ...

Генерал Паскал не лучший оратор, не герой ток шоу и не "экранный" патриот – он просто офицер, трудяга и профессионал. Он не умеет вовремя сориентироваться "одягнути вишиванку", "заспівати гімн з рукою на серці та сльозою на очах"...

Где командующий...

Умом "непонятые" действия украинской власти все чаще заставляют меня вспоминать блистательный фильм Марка Захарова "Обыкновенное чудо" (вообще все происходящее после Майдана – чудо), где тиран-король, рассказывая свою родословную, заявил: "Мой дядя был страшный перестраховщик, когда на его глазах душили его жену, он говорил: "Потерпи, дорогая, может все обойдется!"...

Не стреляйте в друзей...

О заявлении Михаила Ходорковского. Всю прошлую неделю сознательные граждане, остыв от штурма Парламента, срывали свой гнев, по случаю заявления Михаила Ходорковского о Крыме (не берем Навального, ибо последний лишь блогер, которого неожиданно стали считать "буревестником" русской революции, а он остается лишь блогером, – мы же не рефлексируем так ожесточенно на каждый комментарий на наши посты...

ESSE QUAM VIDERI Быть, а не казаться (письмо Мэру Киева)

Ув. Виталий Владимирович, с большим интересом прослушали Вашу презентацию о первых 100 днях "успехов" Вашей команды в управлении Киевом. Появилось много вопросов, но один особенно не дает покоя: А Вы сами верите в то, о чем говорите? А теперь перейдем к деталям...

Разве то, что происходит сегодня в Украине, стоило лишь того, чтобы избрать Президента на 6 месяцев раньше?!

События, происходящие сегодня в моей стране, оставили в далеком прошлом Майдан с его идеалами, надеждами и соглашениями. Но для многих, кто стоял на Майдане, мечты Майдана сменились страшной реальностью дня настоящего...

Цена величия политика – ответственность.

Мой хороший товарищ Бачо Корчилава намедни рассказал забавную историю: снимали как-то в рекламе лягушку – земноводное подпрыгивает и подскакивает, но через 3-4 минуты столбенеет...