Коментар до Сергія Лещенка ''Змова мовчання навколо бомжацького конфузу Ющенка. Цензура повертається?''

Лещенко коментує ("Українська правда", Блог, 11.2009) цензуру на ICTV, яка є на каналі, щоб не допустити критики в бік Ющенка. Мабуть, цензура є не тільки на ICTV. "Українська правда" не хотіла друкувати мою аналітичну статтю про п'ять років Ющенка на посаді президента. Такий глибокий аналіз, написаний з точки зору політології та західного стилю міркування, рідко публікується в "Українській правді" чи інших мас-медіа.



Читачі УП можуть прочитати мою статтю тут:

http://obozrevatel.com/news/2009/11/4/331159.htm

http://obozrevatel.com/news/2009/11/7/331680.htm

П'ять років Ющенка: більше кроків назад, ніж вперед (ч.1)

Незважаючи на численні поради від своїх колишніх прихильників, близьких Любих Друзів, не робити цього, Президент Віктор Ющенко все-таки домагається другого терміну повноважень. В демократичній країні цього ніколи не трапиться.

Рейтинг Президента Віктора Ющенка впав щонайменше до п'яти відсотків. Хоча це могло би розглядатися як катастрофа в більшості демократичних країн і призвести до дострокових виборів, Ющенка не хвилюють низькі результати опитувань громадської думки, і він буде балотуватися в президенти у січневих виборах 2010 року. У західних демократіях лідер, що отримує менше двадцяти відсотків підтримки, сприймається як президент-невдаха, який не повинен мати моральне право висувати свою кандидатуру на другий термін. Тим не менше, Ющенко, як і раніше, переконаний у своїй участі в другому раунді виборів.

У виборчій кампанії 2004 року Ющенко подав на розгляд програму "Десять кроків назустріч людям" і в жовтні-листопаді підготував "14 проектів указів", які він обіцяв видати після приходу до влади. Обіцянку Ющенко запроторити "бандитів до в'язниці!" не було включено до його програми та указів, але це він обіцяв у своїх численних виступах.

Виконання або невиконання передвиборних програм мають важливе значення для демократичних політичних систем, оскільки для політиків це є підсумком рівня відповідальності та звітності, про що вони обіцяли своїм виборцям. Розглянемо програму "Десять кроків" і "14 проектів указів", щоб переконатися, чи виконав Ющенко свої передвиборчі обіцянки 2004 року, і в якій мірі він як Президент проявив свою відданість демократичним принципам. Ющенко неодноразово прагнув заслужити довіру України, що стала демократичною державою під час його президентства.

Десять кроків

1. Створити 5 мільйонів нових робочих місць.

У президентській доповіді (http://www.president.gov.ua/docs/10krokiv.pdf) Ющенко стверджував, що було створено 3,6 мільйона нових робочих місць. Незрозуміло, яким чином Президент може приписувати на свій рахунок все, що пов'язано з соціально-економічними питаннями, які підпадають під компетенцію уряду згідно з Конституцією України від 2006 року. Крім того, таке завдання було б неможливо виконати, тому що Президент свого часу мав погані відносини з трьома з чотирьох урядів у парламенті. Кожне досягнення у цій галузі є результатом роботи уряду, що могла би бути більш продуктивною, якби Президент не блокував політику уряду. Відомий фахівець з української економіки Андерс Аслунд пише у своїй новій книзі, що Ющенко "ніколи не давав Тимошенко можливості керувати, і він домігся повного застою уряду. Починаючи з квітня 2008 року він наклав вето на майже всі законодавчі акти і рішення, запропоновані Юлією Тимошенко". Далі Аслунд пише: "Поведінка Ющенка в 2008 році була дивною. Хоча він створив коаліцію з Тимошенко, він жодного разу не дав можливості працювати її уряду. Все його президенство можна відзначити як законодавчий глухий кут" ("Як Україна стала ринковою економікою і демократією", Вашингтон: Інститут міжнародної економіки Петерсон, 2009 р., ст. 222 і 233).

2. Забезпечити пріоритетне фінансування соціальних програм.

Коли обидва уряди Тимошенко мали на меті здійснити фінансування соціальної програми, прем'єр-міністр була звинувачена Президентом у "популізмі". У той же час Президент поставив собі в заслугу впровадження соціальних програм: "Ми зробили значні соціальні зміни. Ми подбали про сиріт... Безробіття є найнижчим за 18 років нашої незалежності. Рівень життя покращився за ці 18 років " (Associated Press, 21 вересня). У своїй доповіді Президент приписує собі збільшення пенсій та здобутки в інших сферах соціальної політики, які по праву належать до заслуг уряду Тимошенко, який він намагався блокувати. Знову ж таки, Президенте Ющенко, чи не будете Ви такі ласкаві пояснити, яким чином Президент може претендувати на заслуги в області, яка не входить до його конституційних повноважень, і що саме він прагнув підірвати, переслідуючи уряд?

3. Збільшити бюджет – зменшити податки.

У своєму звіті Президент повідомляє, що бюджет збільшився з 90 млрд гривень у 2004 році до 220 млн гривень на сьогодні. Джерелами цих високих бюджетних доходів є приватизація, скорочення тіньової економіки і великі іноземні інвестиції. Досягнення у цих областях знову ж таки належать роботі уряду – не Президента. Розглянемо приватизацію – зовсім недавно в Одесі Президент намагався блокувати урядову програму приватизації. Експерт з української політики та економіст Аслунд писав у своїй новій книзі, що Президент "говорив, як старомодний соціаліст", коли він наклав вето на урядовий план приватизації. Президент підтримав анти-приватизаційну політику, назначивши одного з членів Соціалістичної партії на посаду голови Фонду держмайна. Іноземні інвестиції в Україні збільшилися, але вони могли би бути набагато вищими, якби Європі і Північній Америці не почали набридати Україна і "непосильна праця" Ющенка від 2007 року. Тож Україна на міжнародній арені має сьогодні пoганий імідж.

4. Примусити уряд працювати на людей; рішуче боротися з корупцією.

Президент може прагнути визнання у справі надання допомоги в боротьбі з корупцією, але ситуація на сьогоднішній день є ще гіршою, ніж в епоху Кучми, або й зовсім не покращилася з 2004 року. Президентом не було розпочато жодної систематичної програми, яка була би готова боротися з корупцією, а президентська підтримка "РосУкрЕнерго" принесла велику кількість корумпованих грошей в Секретаріат Президента, його власну сім'ю (тобто Петру Ющенко) та Партію регіонів. Корупція в Генпрокуратурі, судовій владі та МВС вийшла з-під контролю. Українська еліта, як і раніше, залишається поза законом, оскільки Ющенко не підтримав притягнення до судової відповідальності за зловживання службовим становищем жодної високопоставленої посадової особи. Німецький науковий центр з досліджень всесвітньої корупції Transparency International встановив, що Україна поліпшила свою боротьбу з корупцією тільки в 2005 і 2006 роках, але потім з 2007 року стагнувала і швидко повернулася до тих самих рівнів. Катастрофічне збільшення корупції в Україні з 2007 року є результатом відсутності в країні керівництва, а також політичної кризи і конфлікту всередині еліти, за який в першу чергу треба звинувачувати Ющенка. Протягом п'яти років після "Революції Троянд" в Грузії, президент Михайло Саакашвілі продемонстрував політичну волю, якої ніколи не було в Ющенка. Грузія добивалася прогресу у своїй боротьбі з корупцією з кожним роком, починаючи з 2004 р., і тільки 5 країн Європейського союзу і Європейської угоди про вільну торгівлю мають трохи кращі за Грузію показники у боротьбі з корупцією в цьому році. Потрібна політична воля, щоб боротися з корупцією, а в Ющенка її немає. У 2008 за Індексом сприйняття корупції Україна посідає 134-е місце, а Грузія – 67-е. У 2009 році Глобальний Барометр корупції визначає рейтинг корумпованості в Україні на позначці 4,3 (де 5 – найгірша оцінка, а 1 – найкраща). Тим часом, Грузія отримує оцінку 3.1, яка є кращою, ніж у США (3,7) і Канаді (3,2).

5. Створити безпечні умови для життя людей.

Ця сфера перебуває у компетенції уряду, згідно з яким конституційно делегованою одиницею є Міністерство Внутрішніх Справ (МВС). Президент не допомагав у реформуванні МВС, яке залишається таким же корумпованим і надмірно роздутим. Спроби Президента взяти контроль над силами спецназу МВС, щоб створити Національну гвардію під його контролем, були заблоковані його парламентськими прихильниками (тобто Комітетом з Національної Безпеки та оборони на чолі з Анатолієм Гриценком) як загрозу для молодої демократії в Україні. У 1991-1999 Національна гвардія перебувала під пильним наглядом парламентсько-президентського управління.

П'ять років Ющенка: більше кроків назад, ніж вперед (ч.2)

Ми продовжуємо розгляд програми "Десять кроків" і "14 проектів указів". Нагадаємо, наша мета – переконатися, чи виконав Ющенко свої передвиборчі обіцянки 2004 року, і в якій мірі він як Президент проявив свою відданість демократичним принципам.

6. Захистити цінність сім'ї, повагу до батьків і права дітей.

Ця сфера перебуває під конституційною юрисдикцією уряду. Президент стверджує в своїй доповіді, що відбулися поліпшення в соціальній політиці, спрямованій на надання допомоги сім'ям та дітям, але забуває згадати, що обидва уряди Тимошенко були визнані президентом як "популістські" після того, як вони підтримали соціальну політику. Знову ж таки, як і при виконанні Другого кроку, яким чином президент може посилатися на успіх своєї політики, якщо він завжди прагнув висунути звинувачення у "популізмі"?

7. Сприяти духовності та зміцненню моральних цінностей.

Президент у своєму звіті ставить собі в заслугу те, що Україна стала демократичною країною з плюралізмом засобів масової інформації. Насправді, в Україні існує свобода слова ЗМІ, а тому перетворення прокуратури не було, а корупція в судовій системі виросла і для еліти немає ніяких наслідків від плюралізму засобів масової інформації. В українських мас-медіа можуть бути опубліковані статті про корупцію та інші скандали, але далі після цього нічого не відбувається. Ющенко також ставить на свій рахунок збільшення фінансування на відновлення історичних пам'яток і викриття радянських тоталітарних злочинів, скоєних за Голодомору у 1933 році. Питання про Голодомор було вперше підняте українською діаспорою в 1983 році (в якому я також брав участь) і після цього воно заторкалося трьома українськими президентами. Президент Кучма вперше охарактеризував Голодомор як "геноцид" на своє 50-річчя в 1983 році.

8. Сприяти розвитку українського села.

Сільська місцевість залишається слаборозвиненою, як це було за часів Кучми і коли ще не почалася земельна реформа.

9. Підвищити боєздатність армії, повагу до людей у погонах.

Президент Ющенко приписує собі підвищення військового бюджету в 2005-2009 роках, в той час коли ця сфера входить до конституційної прерогативи прем'єр-міністра. Президент не підтримав кандидатури Гриценка на продовження перебування на посту міністра оборони в грудні 2007 року, натомість опустився до підтримки голови президентського Секретаріату Віктора Балоги, який вимагав отримання доступу до землі Міністерства оборони для корупційних оборудок. Таким чином не було досягнуто ніякого успіху в двох важливих галузях: цивільному (демократичному) контролі над збройними силами і в професіоналізації збройних сил.

10. Проводити зовнішню політику в інтересах народу України.

Програма Ющенка 2004 року ніколи не згадувала про НАТО чи Європейський Союз. Президент ставить собі в заслугу вступ України у Всесвітню Торговельну Організацію, коли насправді виконання цієї задачі належить другому уряду Тимошенко. Україна підпише угоду "Про Зони вільної торгівлі з Україною" після того, як Ющенко залишить свій пост. При Вікторі Ющенко Україна не наблизилася до НАТО. Президент у своїй доповіді лише коротко згадує про членство в Альянсі, але ігнорує той факт, що він несе відповідальність за Україну, яка не отримує Плану дій щодо членства (ПДЧ) у листопаді 2006 року на Ризькому саміті НАТО. Після виборів 2006 року Ющенко визначає пріоритети, не дозволяючи Тимошенко повернутися в якості прем'єр-міністра України. Нездатність домовитися про призначення Тимошенко прем'єр-міністром та Олександра Мороза спікером парламенту завершилося тим, що крісло прем'єр-міністра повернули Віктору Януковичу, візит в Україну президента Джорджа Буша в червні 2006 скасували і Україна не отримала ПДЧ в Ризі. Петро Порошенко, призначений Ющенком на посаду Міністра закордонних справ, зовсім не зацікавлений у тому, щоб Україна здобула членство в НАТО.

14 проектів указів

1. Сприяння соціального захисту громадян. Див. Другий крок.

2. Вжити заходів щодо забезпечення повернення заощаджень громадянам. Цей крок був здійснений урядом Тимошенко у 2008 році і в звичайному порядку був засуджений як "популізм" Ющенком і Балогою. Гриценко вважає, що заощадження мають бути відшкодовані, оскільки це поверне довіру суспільства до української держави. "Держава повинна взяти на себе відповідальність і повернути ці втрачені заощадження. Але це повинно бути зроблено, не викликаючи інфляції". Цей указ окреслив той факт, яким чином підприємці й олігархи повинні будуть заплатити одноразовий додатковий податок для підприємств, приватизованих ними за цінами нижче ринкових цін. Кошти, зібрані від одноразового податку були використані для сплачення втрачених банківських вкладів. Українські олігархи не були зобов'язані платити будь-який одноразовий податок (на відміну від Грузії), і вони досі керують в Україні, як вони це робили в епоху Кучми.

3. Збільшити підтримку допомоги на дитину. Див. Крок Шостий.

4. Встановити критерії для аналізу діяльності глав місцевих державних адміністрацій. Не виконано.

5. Скоротити термін військової служби. Колишній Міністр оборони Гриценко сприяв скороченню військової служби з 2 років до 1 року і морської служби до 18 місяців. Хоча він очолював Науково-аналітичне крило кампанії Ющенка на виборах 2004 року, Гриценко зараз знаходиться в опозиції до Ющенка.

6. Створити систему народного контролю за діяльністю органів державної влади. Не виконано.

7. Боротьба проти корупції високопоставлених державних посадових осіб та цивільних службовців в органах місцевого самоврядування. Повний провал. Див. Крок Четвертий. За Ющенка жоден з українських офіційних посадовців не притягувався до кримінальної відповідальності, і він забув своє передвиборне гасло "бандитів – до в'язниці!" У вересні 2005 року Президент України Ющенко підписав угоду з Януковичем, де він амністував осіб, причетних до фальсифікації результатів виборів і вручив державні нагороди Генеральному прокурору Олександру Потебенько, який у ході кризи Кучмагейт покривав причетність Кучми до вбивства Георгія Гонгадзе, і Сергію Ківалову, який був головою Центральної виборчої комісії в 2004 році.

8. Зменшити кількість перевірок підприємств і полегшення їх реєстрації.

Згідно з поверненням до високого рівня корупції залишається проблемою бюрократія при реєстрації юридичних осіб в Україні. У Грузії після "Революції Троянд" президент і уряд зробили великі кроки, щоб зробити бізнес в країні доступним, а відкрити власний бізнес там набагато легше, ніж в Україні. Україна в рейтингу Найлегшого Ведення бізнесу, що його встановлює Світовий банк, посідає 142-е місце, у той час як Грузія знаходиться на 11-ій сходинці, що ставить її в один ряд з провідними європейськими країнами. (http://www.doingbusiness.org/EconomyRankings)

9. Відкликати миротворчі групи з Республіки Ірак.

Президент Леонід Кучма і прем'єр-міністр Янукович направили українські війська до Іраку в 2003 році, а президент Ющенко відкликав їх назад в Україну в 2005 році.

10. Захист прав громадян на використання російської мови та інших мов меншин в Україні. Сьогодні 80-83% школярів і студентів навчаються українською мовою, як доповів у звіті Ющенко. Янукович і Росія знову висувають вимоги, що нібито російська мова "цькується" в Україні.

11. Забезпечення основи для добрих стосунків з Росією та Білорусією.

Відносини з Росією знаходяться на гіршому рівні з моменту розпаду СРСР. Вина лежить в першу чергу за Росією, але дехто звинувачує Ющенка за погіршення стосунків між двома державами. За час його президентства Україна пройшла через дві газові кризи у відносинах з Росією (2006 і 2009 р.р.). Міністр закордонних справ Петро Порошенко підкреслив пріоритетність Росії у своїй зовнішній політиці, а коли Тимошенко намітила аналогічну стратегію щодо Росії, Ющенко і Секретаріат Президента звинуватили її в "зраді". Ющенко, на відміну від Тимошенкo, ще не зрозумів, яким чином погані відносини України з Росією можуть скоротити підтримку Берліну, Парижу й Брюсселю щодо інтеграції України до Європи.

12. Забезпечити права опозиції в Україні.

Блок Тимошенко найбільше за всіх відстоює свою позицію у висуванні закону, що визначає права опозиції, але його не було прийнято законодавством. Партія регіонів ніколи не висловлювала зацікавленості у підтримці цього закону, або у створенні тіньового кабінету міністрів.

13. Прийняти перші кроки щодо забезпечення особистої безпеки громадян, і покласти край злочинності. Див. Крок П'ятий.

14. Зміцнення місцевого уряду. Не було досягнуто успіху, оскільки Україна не здійснила адміністративно-територіальну реформу.

Підсумки

В більшості із тверджень у своїй доповіді Ющенко записує на свій рахунок успіхи, яких насправді було досягнуто завдяки роботі урядів, а не президента, який мав конфліктні стосунки з трьома з чотирьох урядів. Той факт, що президент ставить собі в заслугу роботу інших, свідчить про лицемірство, тому що він неодноразово критикував уряд Тимошенко у "популізмі" після проголошення його соціальної політики, і, що ще гірше, показує брехливість Ющенка, коли він засудив уряд Тимошенко за спроби реалізації Програми 2004 року "Про повернення громадянам банківських депозитів".

Незначні досягнення Ющенка на президентській посаді, як видно з вищенаведеного аналізу "Десяти кроків" і "14 проектів указів", будуть головною причиною, чому Ющенко програє на президентських виборах 2010 року і перебуватиме на службі лише один термін, як і Леонід Кравчук. Різниця між Кравчуком і Ющенком полягає в тому, що Кравчук потрапив у другий раунд виборів 1994 року, де він отримав 44 відсотки голосів (як і Янукович на виборах 2004 року). Ющенко не може сподіватися на продовження боротьби в другому раунді виборів і отримає менше, ніж десять відсотків голосів у першому турі.

У підсумку, українці та західні прихильники Помаранчевої революції будуть розцінювати п'ятирічний термін президентства Ющенка лише як втрачені колосальні можливості для країни. Це десять кроків назад – зокрема, якщо Янукович переможе на виборах.

President Viktor Yushchenko's Five Years in Office:

Ten Steps Backwards

Taras Kuzio

President Viktor Yushchenko's popularity has collapsed to less than five percent. Although this would be seen as a disaster in most democracies, and have led to pre-term elections, Yushchenko is unperturbed by low opinion polls and he will stand as a candidate in the January 2010 elections. In a Western democracy a leader receiving less than twenty percent support is perceived as a lame-duck President who would have no moral right to stand as a candidate for a second term. Nevertheless, Yushchenko remains convinced of his entry into the second round.

In the 2004 election campaign Yushchenko submitted his 'Ten Steps to the People' programme and in October-November he prepared 14 draft decrees that he promised to issue after coming to power. Yushchenko's promise to put "bandits in jail!" was not included in his programme and decrees but it was promised in many of his campaign speeches.

Election programmes are important to democratic political systems as their fulfillment, or non-fulfillment, by politicians is a reflection of the level of responsibility and accountability that politicians hold towards their voters. Let us examine the Ten Steps programme and 14 decrees to see if Yushchenko has fulfilled his 2004 election promises and to what degree he has acted as a President committed to democratic principles. Yushchenko repeatedly seeks to take credit for Ukraine having become a democratic state during his presidency.

Ten Steps

1. Create 5 million jobs. In the Presidents report (http://www.president.gov.ua/docs/10krokiv.pdf) he claimed that 3.6 million new jobs had been created. It is unclear how the President can claim to his credit anything related to socio-economic issues that falls under the competence of the government, according to Ukraine's 2006 constitution. In addition, such a task would have been impossible to fulfill because the President had poor relations with three out of four governments in his time in office. Any progress in this area is a result of government work that could have been more productive if the President had not sought to block government policies. Well known expert on Ukrainian economics Anders Aslund wrote in his new book that Yushchenko, "never gave Tymoshenko a chance to govern, and he achieved a complete government stalemate. From April (2008), he vetoed nearly all legislation and decisions emanating from Tymoshenko." Aslund continues, "Yushchenko's behavior in 2008 was perplexing. Although he formed a coalition with Tymoshenko, he never gave her government s chance to work. His whole presidency has been marked by legislative stalemate" (How Ukraine Became a Market Economy and Democracy, Washington DC: Peterson Institute of International Economics, 2009, pp.222 and 233).

2. Ensure priority Funding for Social Programme's. When both Tymoshenko governments sought to implement funding for social programme's Tymoshenko was accused of "populism" by the President. At the same time, the President has claimed credit for the introduction of social programmes: "We made considerable social changes. We took care of orphans...Unemployment is the lowest of the 18 years of our independence. Living standards are the best in 18 years" (Associated Press, 21 September). In the Presidents own report he claims credit for pension increases and other areas of social policy that rightfully belong to Tymoshenko government successes which he attempted to block. Again, would President Yushchenko please explain how the President can claim credit for an area that is not under his constitutional authority and when pursued by governments he has sought to undermine?

3. Increase the Budget by Decreasing Taxation. The Presidents report claims that the budget has increased from 90 billion hryvni in 2004 to 220m. hryvni today. The sources of this higher budgetary income are proceeds from privatization, a reduction in the shadow economy and higher foreign investment. Progress in these areas are again largely due to the work of governments – not the President. Let us take privatization – the President has sought to block the governments privatization programme, most recently in Odesa. Ukraine expert and economist Aslund wrote in his new book that the president "spoke like an old-style Socialist" when he vetoed the government's privatization plans. The President supported keeping an anti-privatisation Socialist Party member as head of the State Property Fund. Foreign investment did increase to Ukraine but could have been far higher if Europe and North America had not begun to suffer fro Ukraine and Yushchenko-fatigue from 2007 onwards. Ukraine's international image today is abysmal.

4. Force the Government to Work for the People and Battle Corruption. The President might seek to claim credit in assisting in battling corruption but the situation today is either as bad as in the Kuchma era or has not improved since 2004. There has been no systematic programme launched by the President that has sought to battle corruption and the Presidents support for RosUkrEnergo brought large amounts of corrupt money into the Presidential Secretariat, Presidents own family (i.e. Petro Yushchenko) and the Party of Regions. Corruption in the Prosecutor-General's office, judiciary and Interior Ministry is out of control. Ukraine's elites remain above and outside the law as Yushchenko has not supported convicting any high ranking officials for abuse of office. The German think tank on world-wide corruption, Transparency International, found that Ukraine improved its battle against corruption only in 2005 and 2006 but then stagnated rapidly from 2007 back to low levels. Ukraine's catastrophic increase in corruption since 2007 is a product of the country's lack of leadership, political crises and inter-elite conflict for which Yushchenko is primarily to blame. During the five years since the Rose Revolution in Georgia, President Mikheil Saakashvili has shown the political will that was absent from Yushchenko. Georgia has progressed in its battle against corruption each year since 2004 and this year only 5 countries in the European Union and European Free Trade Agreement have better records in fighting corruption levels than Georgia. You need political will to fight corruption and Yushchenko has none. In the 2008 Corruption Perception Index Ukraine has a ranking of 134 and Georgia that of 67 (http://www.transparency.org/news_room/in_focus/2008/cpi2008/cpi_2008_table). The 2009 Global Corruption Barometer gives Ukraine a ranking of 4.3 (with 5 the worst figure and 1 the best). Meanwhile, Georgia receives a ranking of 3.1, which is better than the USA (3.7) or Canada (3.2) (http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/gcb/2009).

5. Create Safe Living Conditions. This sphere comes under the competence of the government under which the Interior Ministry (MVS) is constitutionally delegated. The President has not assisted in the reform of the MVS which remains as corrupt and over-bloated in size. The Presidents attempts to take control over MVS spetsnaz forces to establish a National Guard under his control was blocked by his own parliamentary supporters (i.e. Anatoliy Grytsenko's Committee on National Security and Defence) as a threat to Ukraine's young democracy. In 1991-1999 the National Guard had been under joint parliamentary-presidential control.

6. Protect Family Values, Respect for Parents and Children's Rights. This sphere comes under the constitutional jurisdiction of the government. The President claims in his report that there have been improvements in social policies designed to assist families and children but neglects to mention that both Tymoshenko governments were condemned as "populist" by the President when it supported social policies. Again, as in Step Two, how can the President claim credit for successful policies that he always has sought to denounce as "populist"?

7. Promote Spirituality and Strengthen Moral Values. The President claims credit in his report for Ukraine becoming a democratic country with media pluralism. Indeed, Ukraine does possess media freedom but because there have been no transformation of the prosecutor's office and corruption has grown in the judiciary there are no consequences for elites from media pluralism. Articles can be published in the Ukrainian media about corruption and other scandals and there is no follow up. Yushchenko also claims credit for increasing funding for historical monuments and exposing the Soviet totalitarian crimes committed during the 1933 holodomor. The holodomor was first raised by the Ukrainian diaspora in 1983 (in which I was involved) and following this by all three Ukrainian Presidents. President Kuchma first described the holodomor as "genocide" on its 50th anniversary in 1983.

8. Promote the Development of the Countryside. The countryside remains as under-developed as it was in the Kuchma era and land reforms have not begun.

9. Improve Military Capabilities and Respect for the Military. President Yushchenko credits himself with raising the military budget between 2005-2009 when this sphere falls within the constitutional prerogative of the Prime Minister. The President did not support Grytsenko's continued candidacy for Defence Minister in December 2007=, instead coming down in support of presidential secretariat head Viktor Baloga who had sought access to Ministry of Defence land for corrupt deals. There has been no progress in two important areas: civil (democratic) control over the armed forces and in the professionalisation of the armed forces.

10. Conduct Foreign Policy that Benefits the Ukrainian People. Yushchenko's 2004 programme never included any mention of NATO or the European Union. The President claims credit for Ukraine joining the World Trade Organisation when in reality it was an accomplished goal of the second Tymoshenko government. Ukraine will sign a Free Trade Zone with Ukraine after Yushchenko leaves office. Under Yushchenko, Ukraine has not moved closer to the European Union or to NATO. The President only briefly mentions NATO membership in his report but ignores the fact that he is responsible for Ukraine not receiving a Membership Action Plan (MAP) at the November 2006 Riga summit of NATO. After the 2006 elections Yushchenko prioritized not permitting Tymoshenko to return as Prime Minister over Ukraine receiving a MAP in Riga. The failure to agree on Tymoshenko becoming Prime Minister and Oleksandr Moroz becoming Parliamentary Speaker culminated in the return of Viktor Yanukovych as Prime Minister, the cancellation of President George W.Bush's June 2006 visit to Ukraine and non receipt of a MAP in Riga. Yushchenko's Foreign Minister, Petro Poroshenko, is disinterested in Ukraine seeking NATO membership.

14 Draft Decrees

1. Promote Social Defense of Citizens. See the Second Step.

2. Take Steps to Ensure the Return of Lost Savings to Citizens. This step was implemented by the Tymoshenko government in 2008 and it was routinely condemned as "populist" by Yushchenko and Baloga. Grytsenko believes that the deposits should be returned as this would return public trust to the Ukrainian state. 'The state should take responsibility and return these lost savings. But this should be done without provoking inflation'. This decree outlined how businessmen and oligarchs would be required to pay a one-off tax surcharge for enterprises they privatised at below-market prices. The financess collected from the one-off tax would be used to re-pay the lost bank deposits. Ukrainian oligarchs were never required to pay any one-off taxes (unlike in Georgia) and they still rule Ukraine as they did in the Kuchma era.

3. Increase Support for Child Allowance. See Step Six.

4. Establish the Criteria for Analyzing the Activities of Heads of Local State Administrations. Not accomplished.

5. Reduce the Terms of Military Service. Former Defence Minister Grytsenko can be credited with reducing military service from 2 to 1 year and naval service to 18 months. Although he headed the research-analytical wing of Yushchenko's campaign in the 2004 elections Grytsenko is now in opposition to Yushchenko.

6. Create a System of People's Control of the Activities of State Authorities. Not accomplished.

7. Struggle against Corruption of High Ranking State Officials and Civil Servants in Local Governments. Complete failure. See Step Four. No senior Ukrainian official was ever criminally charged under Yushchenko and he forgot and undermined his election slogan 'Bandits to Prison!' In September 2005 Yushchenko signed an agreement with Yanukovych where he amnestied those involved in election fraud and Yushchenko gave state medals to Oleksandr Potebenko, Prosecutor General during the Kuchmagate crisis who covered up Kuchma's involvement in Georgi Gongadze's murder, and Sergei Kivalov who was Chairman of the Central Election Commission in 2004.

8. Reduce the Number of Inspections of Businesses and Ease their Registration Process. In line with a return to high levels of corruption the bureaucracy of registering businesses in Ukraine remains problematic. In Georgia since the Rose Revolution the President and government have undertaken great steps to make Georgia business-friendly and opening a business there is far easier than in Ukraine. Ukraine ranking in the World Bank's Ease of Doing Business is 142 while Georgia's is 11, which places Georgia at the same level as leading European countries. (http://www.doingbusiness.org/EconomyRankings)

9. Withdraw Peacekeeping Troops from the Republic of Iraq. Prime President Kuchma and Prime Minister Yanukovych sent Ukrainian troops to Iraq in 2003 and President brought them back to Ukraine in 2005.

10. Defend Citizens Rights to Use the Russian Language and other Minority Languages in Ukraine. Today, 80-83% of schoolchildren and university students are being taught in Ukrainian, according to Yushchenko's report. Yanukovych and Russia are again raising claims of alleged "persecution" of the Russian language in Ukraine.

11. Ensure the Basis for Good Relations with Russia and Belarus. Relations with Russia are at their worst level since the disintegration of the USSR. The fault lies primarily with Russia but some blame should be taken by Yushchenko. During his presidency Ukraine has gone through two gas crises with Russia (2006 and 2009). Yushchenko's Foreign Minister, Petro Poroshenko, has stressed Russia as a priority in his foreign policy, which when Tymoshenko outlined a similar strategy to Russia she was accused of "treason" by Yushchenko and the presidential secretariat. Yushchenko – unlike Tymoshenko – has not understood how Ukraine's bad relations with Russia reduce support for Ukraine's integration into Europe in Berlin, Paris and Brussels.

12. Ensure the Rights of the Opposition in Ukraine. The Tymoshenko bloc has been the most persistent in pushing for a law outlining the rights of the opposition, but no legislation has been adopted. The Party of Regions has never expressed any interest in supporting this legislation or in establishing a Shadow Cabinet of Ministers.

13. Adopt First Steps to Ensure Individual Security of Citizens and to Halt Crime. See Step Five.

14. Strengthen Local Government. No progress has been made as Ukraine has not undertaken territorial-administrative reforms.

Conclusions

The majority of Yushchenko's report claims credit for progress that is due to the work of governments, not the President who had poor and c0nflictual relations with three out of four governments. It is a case of plagiarism when the President claims credit for other peoples work, hypocritical when he repeatedly condemned the Tymoshenko government as "populist" after it promoted social policies, and, worst still, duplicitious when Yushchenko condemned the Tymoshenko government for seeking to implement Yushchenko's 2004 programme on returning bank deposits.

Yushchenko's very poor record in office, as seen in the above analysis of the Ten Steps and 14 Draft Decrees, will be the main reason why Yushchenko will lose the 2010 presidential elections and will only serve one term, in the same manner as did Leonid Kravchuk. The difference between Kravchuk and Yushchenko is that Kravchuk entered the second round in the 1994 elections where he received 44 percent of the vote (the same as Yanukovych in the 2004 elections). Yushchenko cannot hope to enter the second round and will receive less than ten percent in the first round.

In conclusion, Yushchenko's five year term in office will be seen by Ukrainians and Western supporters of the Orange Revolution as colossal missed opportunities for the country. This is not ten steps forward and fourteen steps backwards but fourteen steps backwards – especially if Yanukovych wins the elections.