Агонія Віктора Ющенка
Віктор Ющенко – загадка природи.
Чому орден "Героя України" дали Юрію Мельнику – міністру агропромислового комплексу, який є лише найнятим громадянами менеджером для управління галуззю шляхом розподілу коштів платників податків?
А, наприклад, тому ж Ахметову, який власним коштом побудував стадіон – не дали нічого, навіть почесної грамоти?
Є люди, які можуть мені відповісти – ну і що, Ахметов ці кошти вкрав, а потім побудував стадіон. Я не знаю. Але навіть якщо і так – то через стадіон він здійснив функцію перерозподілу власних матеріальних ресурсів в інтересах інших громадян.
Я не буду оцінювати діяльність Мельника – не компетентний. Я не маю нічого "проти" Мельника – так само як не маю нічого "за" Ахметова.
Але очевидно інше. Мельник навіть якщо і перерозподіляє в інтересах інших громадян, то не власні, а загальнонаціональні ресурси. Тобто до утворення яких він не мав жодного стосунку.
Сама по собі природа ордену "Герой України" – це відзнака за екстраординарний вчинок. А Юрій Мельник робить ту роботу, на яку його найняли.
З таким же успіхом Віктор Ющенко має підписати указ про відзначення орденами "Героїв України", приміром, водіїв тролейбусів. Або бібліотекарів. Вони теж герої, бо хабарі брати їм ніде, а вони і далі працюють за свою мізерну зарплату.
Насправді я здогадуюсь, чому Мельник отримав цей орден. Тому що в Юрія Мельника є Ігор Тарасюк. Це – найближча до нього людина, яка щоразу лобіює його в крісло міністра.
Тарасюк – власник "Нашої Ряби", керівник Державного управління справами і начальник виборчого штабу Ющенка.
В останні дні президента Кучми ми теж бачили багато дивних відзначень орденами і медалями. Тільки називається це не дуже гарним словом – агонія.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
Йому чудово вдається бачити недоліки буття, і він чесний перед собою та світом. Але друга половинка, Лещенко творець нового і досконалого, ще тільки починає розвиватися.
Що ж, успіхів йому!