Про інтерв'ю з Тимошенко і про обіцянки Ганни Герман
Мене запитують: "Де інтерв'ю з Тимошенко?" Я і сам не знаю, де воно.
Точніше, я знаю, що у вівторок о 15 годині я відправив його в прес-службу Тимошенко на візування, але звідти воно назад не поверталося.
Що можна редагувати добу – не знаю. В принципі, вичитка передбачає, що співрозмовник журналіста може виправити якусь неточну цифру або прізвище. Але це не передбачає переписування всього тексту інтерв'ю.
Але це так, до слова.
Сьогодні я прочитав повідомлення про те, що Ганна Герман звинувачує Тимошенко у "безпрецедентному тиску" на журналістів.
Я не буду згадувати 2004 рік, коли пані Герман не помічала фактів тотальної цензури в Україні.
Не буду згадувати, як тоді прес-секретар прем'єра Ганна Герман будувала стосунки з мас-медіа.
Я краще згадаю про те, як зараз в тому числі зусиллями Герман навколо Януковича створено "зону відчуження" з журналістів.
Мені простіше побувати на Чорнобильській АЕС, ніж на заході лідера.
Весь графік Януковича тримається в секреті, щоб на висвітлення подій за його участі не потрапив неконтрольований журналіст.
Туди беруть лише тих репортерів, на кого можна натиснути в разі, якщо потрібно заблокувати появу небажаної інформації – наприклад, про черговий конфуз Януковича.
Я на власному прикладі зіштовхнувся з фільтрами прес-служби Партії регіонів.
Запитання Януковичу на підходах узгоджуються чи просто нав'язуються журналістам, широкі прес-конференції не проводяться – з метою, щоб не дати поставити йому незручне запитання.
На телеефіри Януковича супроводжує табун радників і пул лояльних кореспондентів.
Журналісти, які будуть присутні в студії, також узгоджуються зі штабом Партії регіонів, що першим публічно визнав сам Савік Шустер.
Можна ще згадати про те, як пані Герман на правах хазяйки у вересні 2009 зривала ефір того ж таки Шустера, не отримавши адекватної відсічі.
І от ще один випадок.
Я добре запам'ятав одну дату – 28 жовтня минулого року. Тому що в цей день мені з власної ініціативи зателефонувала пані Герман і повідомила, що найближчим часом Янукович дасть нам інтерв'ю, якого ми домагаємося з 2004 року.
Я так розумію, що Герман в такий спосіб намагалася залагодити конфлікту ситуацію, яка виникла після поради Януковича на мою адресу "не болтать языком".
Але вже минув жовтень, листопад, грудень, добігає кінця січень, а обіцяне інтерв'ю з Януковичем не відбулося.
Вчора я вкотре зателефонував Герман із запитанням – коли ми зможемо, відповідно до її обіцянки, взяти це інтерв'ю.
З відповіді Герман я зрозумів, що ніколи. Ну, точніше, було сказано, що "колись у майбутньому, коли в нього буде час і не буде стільки охочих поспілкуватися з лідером".
Я не проти – якщо регіонали обрали такий спосіб позиціонування (а точніше – нищення) свого Януковича в пресі, то це їхнє право.
Тільки не треба при цьому а) робити вигляд, що запрошуєте на інтерв'ю, і б) вдавати з себе борців за демократію.
Тому що демократія такої дискредитації не переживе.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.