Прозорість влади...
На відміну від Миколи Азарова і Сергія Льовочкіна, які проігнорували наші запити, до "Української правди" все-таки прийшла відповідь від Нацбанку.
Ми цікавилися призначенням Анатолія Брезвіна на посаду керівника Укргазбанку, де держава володіє 88% акцій.
Як відомо, закон про Нацбанк вимагає, що в правління у банках потрапляють лише люди з трирічним стажем роботи в банківській сфері.
А голову правління ще й перевіряє на відповідність критеріям Нацбанк, який видає дозвіл.
Брезвін – соратник Миколи Азарова – жодного дня не працював у банківській сфері, але отримав погодження від НБУ.
Ми надіслали запит – і от тепер читаємо відповідь.
Запитання N2 було сформульовано так.
"На підставі чого було погоджено кандидатуру Анатолія Брезвіна, якщо за статтею 42 закону "Про банки і банківську діяльність" керівниками банку можуть бути призначені особи, які мають "стаж роботи у банківській системі за відповідним фахом не менше трьох років"? Пан Брезвін, згідно з його офіційною біографією, не має такого стажу".
Відповідь НБУ: "Національний банк не вбачає підстав для задоволення запиту стосовно другого питання". З огляду на те, що такого дозволу не давав сам Брезвін. Десь є межа цинізму?
P.S. Наприкінці минулої сесії коаліція дружньо провалила закон про доступ до інформації.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
