Фільтруємо нову Раду: Куликов не повинен бути депутатом від ''Удару''
Партія "Удар" на виконання угоди з рухом "Чесно" оприлюднила попередній список мажоритарних кандидатів.
Особисто мою увагу привернуло те, що "Удар" планує висунути в депутати за округом в Дарницькому районі Києва нинішнього нардепа Кирила Куликова.
Якогось зрозумілого пояснення це рішення не має – якщо, звичайно, мова не йде про банальну торгівлю місцями.
Чому "Удар" не повинен висувати Куликова?
1. Тому що Куликов походить з бізнес-угрупування специфічної репутації.
Він прийшов у політику після роботи на так звану "лужніковську" групу – російського бізнес-утворення Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Воєводін – це авторитетна в певних колах людина, Бабаков – колишній віце-спікер Держдуми, сьогодні – спеціальний представник Путіна з питань взаємодії зі співвітчизниками за кордоном.
"Лужніковськими" вони називаються тому, що первинний капітал накопичили завдяки базару на стадіоні "Лужніки" в Москві, після чого почали легалізувати гроші в Україні через купівлю обленерго та готелю "Прем'єр-палац".
Вперше про Куликова почули в українській політиці, коли 2005 року він був призначений керівником українського відділення Інтерполу. Сталося це після того, як "лужніковська група" стала підтримувати Соцпартію Мороза. Соціалісти навіть оформили офіційні стосунки з тодішній політичним проектом "лужніковської групи" – російською партією "Родіна".
Потім Луценко взяв Куликова в список НУНС за квотою своєї "Народної самооборони", внаслідок чого Куликов і працює сьогодні народним депутатом.
2. Але, на відміну від Гримчака, Стецьківа чи Донія, Куликов не залишився з Луценком до самого кінця. За п'ять місяців до його арешту Куликов пішов від Луценка і "Народної самооборони" в партію Балоги "Єдиний центр". Втім, довго він там не затримався і зрештою сьогодні сплив як кандидат в Києві від Кличка.
3. При цьому, хоча сьогодні Куликов підтримує Кличка, два роки тому він бажав успіху його головному конкуренту – керівникові Київської міської адміністрації Олександру Попову. "Дай бог, чтобы Попов выиграл мэрские выборы. Если то, что он декларирует и хочет делать, принесет благо Киеву, я только "за". Я давно сказал ему, "Александр Павлович, вот мое плечо и рука, готов работать и помогать"", – розповідав Куликов у інтерв'ю "Главкому".
4. Мало хто знає, але Куликов у 2010 році особисто голосував за призначення генеральним прокурором Віктора Пшонки – обличчя політичних репресій в Україні.
5. Ще одна дрібниця, яка характеризує Куликова – він розмістив на своєму автомобілі міліцейську "ксиву", хоча на той момент не працював у МВС, а був народним депутатом. Зазвичай роблять так з метою отримати гарантії недоторканості.
6. Зрештою, я не раджу Кличку висувати Куликова, тому що він не розуміє функцій преси в демократичному суспільстві.
Куликов вважає, що журналісти не повинні висвітлювати витівки мажорів. У мене є персональні сумніви в адекватності Куликова після того, як він назвав історію навколо способу життя сина Ющенка "брудною піар-кампанією".
Якщо бруд в тій історії існував – то стосувався він оточення президента, яке корумпувало сина Ющенка і таким чином намагалося впливати на українську політику.
Я не розумію, який сенс Кличку, який за допомогою власного бренду може зробити депутатом у Києві будь-кого, зв'язуватися з Куликовим.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
