Бомжі міста Сан-Франциско
Бомжі Сан-Франциско – це окрема місцева пам'ятка, яке робить місто таким відомим.
Тут створено, якщо так можна сказати, "тепличні" умови для бездомних. Діє мережа food banks, куди для потреб знедолених здають невикористану їжу. Біля входів до великих кафе та ресторанів можна побачити людину, яка просить скласти залишки вечері, яку ви не з'їли, у коробку і забрати із собою – він буде чекати під входом.
Особливо незвично бачити бомжів сплячими біля міської ради та федеральної будівлі, де розташований офіс федерального прокурора та суду. Їх транспортний засіб – це "тачки" із супермаркетів, на яких вони перевозять всі свої пожитки. Вишукувавши декілька в ряд, вони можуть відгородитися від решти вулиці та розбити своє містечко, аж поки поліція не прожене їх.
Cтенфордська викладачка Дженні має нещастя жити в Сан-Франциско на межі гетто, де панують бездомні та наркоторговці. Вона скаржиться, що поліція просто не звертає увагу на їх поведінку. "Не розбивайте вікно, всередині немає нічого цінного", – можна побачити надпис, приклеєний на бокове скло автомобіля, припаркованого тут.
Вона розповіла, що один місцевий жебрак прославився тим, що просто сидів напроти ресторану і за рік заробив більше, ніж офіціантка в цьому самому ресторані, яка працювала в повну зміну.
"Я читала, що його дохід склав 72 тисячі за рік. І при цьому він не платив жодних податків!" – ще трохи, і Дженні продемонструвала би свою неполіткоректність.
Але частина забезпеченого суспільства Сан-Франциско, навпаки, всіляко підтримує бездомних. Добропорядні місцеві заводять собі "своїх бомжів", яких вони підгодовують та забезпечують старим одягом. Бомжі в Сан-Франциско є невід'ємною складовою суспільства – їх тут телефонізують, а вони видають свою газету Street Sheet, мають мережу юристів та ведуть сторінки на фейсбуці.
Більше того, ці люди, які вважаються дном соціуму, нижче впасти якого не можна, об'єднують зусилля – вони створили коаліцію та змагаються за свої права. Подаючи приклад тим, хто вважає свою гру програною – навіть не починавши боротьбу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
