''Гороховий шут'' Януковича
Український диктатор діє за законами тюремної зони. Він є дуже крутим та нахабним доти, доки не з'явиться хтось сильніший за нього та не поставить на місце.
У понеділок я написав пост у Фейсбуці про те, що одних розмов з боку США недостатньо – і навіть запровадження санкцій вже замало. "Америка як постійний член Ради безпеки ООН має скликати позачергове засідання з порядком денним про введення міжнародних миротворців ООН на територію України", – запропонував я.
Це був один з мільйона постів, який вчора з'явився у Фейсбуці щодо України та один з кількох десятків, які видав я. Але яким було моє здивування, коли у вівторок Партія регіонів віднайшла його в інформаційному галасі дня та прореагувала.
За встановленою практикою, у Партії регіонів заяви готує ідеологічний відділ, після чого їх поширюють від імені різних кнопкодавів – часом ви можете вперше почути про цього депутата.
Мені випала честь бути прокоментованим депутатом на прізвище Горохов. Знаєте про такого? Я – теж ні. Нардеп зажадав від СБУ дати оцінку моїм висловлюванням на предмет статті 111 Кримінального кодексу України "Державна зрада".
Далі – повідомлення з сайту Партії регіонів:
"Желать того, чтобы на территорию твоей страны были введены иностранные войска, может только враг Украины", – констатировал народный депутат.
Он сообщил, что статья 111 Уголовного кодекса Украины квалифицирует как государственную измену действия по предоставлению иностранным государствам, иностранным организациям или их представителям помощи в ведении подрывной деятельности против Украины. "Я думаю, фактический призыв Лещенко, обращенный к США, инициировать введение войск в Украину – это достаточное основание для того, чтобы Служба безопасности Украины дала правовую оценку этому заявлению", – сказал Сергей Горохов.
"Легко писать о ситуации в Украине и требовать введения войск, находясь в Вашингтоне, как это делает Сергей Лещенко. Вряд ли он не помнит, что миротворческие миссии ООН всегда сопровождаются кровью, смертью и разрухой, и это хорошо знают в Сирии, Ливии, Афганистане и других государствах. И "миротворческими" они кажутся только с вашингтонских холмов", – подчеркнул он.
На жаль, депутат Горохов погано уловлює причинно-наслідковий зв'язок. Це не "миротворческие миссии ООН всегда сопровождаются кровью" – навпаки, миротворці ООН часом надто пізно заходять на територію країн, що захлинаються в крові через політику скаженілих доморощених диктаторів. Згадувати про Афганістан взагалі смішно – навіть діти знають, що там немає миротворців ООН.
А слова про "державну зраду" виглядають взагалі безглуздо. Адже введення "блакитних шоломів" Організації Об'єднаний Націй – це легальна міжнародна практика, яка здійснюється в межах операційної діяльності єдиної глобальної організації – ООН.
Більше того, Україна сама регулярно спрямовує своїх миротворців у гарячі точки планети. "Блакитні шоломи" не воюють – вони стримують сторони протистояння. І це саме те, чого так боїться Янукович і що так потрібно українській демократії.
Інше питання, що Росія на Радбезі ООН заблокує це питання. Але навіть якщо так станеться – це викриє позицію Росії як держави, що підтримує кровопролиття з метою політичної дестабілізації та подальшого розколу України. І це має бути її рішенням, за яке вона нестиме відповідальність перед світом.
А тепер найголовніше. Хвороблива реакція Партії регіонів показала їхню больову точку. Цією істерикою вони себе викрили. Очевидно, що Янукович не боїться погроз Джо Байдена та сміється зі вмовлять Ангели Меркель. За великим рахунком, Янукович не боїться навіть прямих санкцій Америки.
Давайте говорити відверто – яку небезпеку вони несуть для україського диктатора? Так, він не зможе літати до Нью-Йорка чи Вашингтона, а його рахунки в доларах будуть предметом розслідування. Але на Януковича насувається старість, коли потяг до подорожей зменшується, а їхніх грошей у готівці або в азійських схованках достатньо, щоб вистачило кільком поколінням Януковичів входити до п'ятірки "Форбс". Єдине, що його цікавить – це влада, яка дозволяє відтворювати цей запас грошей. Зімбабвійський деспот Роберт Мугабе вже декілька десятиліть під санкціями, але все одно якось викручується.
Чого справді боїться Януковича – це помінятися ролями, потрапити в 1960-70-ті... Він боїться приходу тюремного наглядача, який поставить його на місце. А поки він – пахан на зоні. Він зібрався правити вічно, а тут над ним може з'явитися ще одна сила, яку не розженеш водометами і тітушками. Коли в твоїй країні миротворці ООН, ти не можеш розстрілювати власний народ і безглуздо фальсифікувати вибори.
Чому ця тема така болюча для Януковича? Бо саме лише обговорення питання про скликання Ради безпеки ООН з порядком денним про введення миротворців ООН в Україну – це потужніший сигнал делегітимізації Януковича в очах силовиків, губернаторів, всієї вертикалі влади.
Влада Януковича над чиновниками базується на страху. Він створив для них ілюзію, що є непереможним диктатором, який розбудовує мережу концтаборів по країні для політичних опонентів, і кожен нелояльний, хто не готовий виконувати його наказ, має боятися потрапити туди. А тепер уявімо ситуацію, що ініційовано Раду безпеки ООН з питанням про введення "блакитних шоломів": кожен чиновник подумає – чи повинен я виконувати злочинний наказ, якщо завтра Янукович буде перебувати під мандатом міжнародних спостерігачів, фактично позбавлений монополії влади.
Така місія має працювати в Україні щонайменше до проведення президентських виборів та гарантувати їх хоча би мінімальну демократичність.
І головне – винесенням "питання Януковича" на Раду безпеки ООН він має відчути, що наступна зупинка для нього – це трибунал у Гаазі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
