Мірошниченко має піти з парламенту
На жаль, депутат Ігор Мірошниченко нічого не зрозумів.
Єдиний вихід для нього, аби загасити скандал з насильством над керівником НТКУ Пантелеймоновим – це скласти депутатські повноваження та пропустити на своє місце в парламенті наступного за списком ВО "Свобода".
Лідер "Свободи" Тягнибок заявив, що "Мірошниченко, як і кожен зі свободівців, готовий добровільно зняти з себе депутатську недоторканість".
Це – гра слів. Добровільно зняти недоторканість неможливо. Єдиний законний механізм зняття недоторканості – це добровільна заява про складення повноважень, що тягне за собою і згадане Тягнибоком "добровільне зняття з себе депутатської недоторканості".
Другий спосіб зняти з депутата недоторканість – це шляхом голосування Верховною Радою за надання згоди на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності.
Але надіслати таке подання до парламенту може лише генеральний прокурор. Навіть не його заступник – лише генеральний.
Генеральним прокурором на сьогодні є Олег Махніцький – представник тієї ж партії "Свобода", що і Мірошниченко.
Ми не будемо зупинятися на такому безглузді, як розподіл посад у прокуратурі за партійними квотами. Людина, яка має бути незалежною за визначенням, призначається в результаті політичного дерибану. Але так сталося...
Очевидно, що Махніцький на сьогодні перебуває в жорсткому конфлікті інтересів – захищати закон чи свого депутата-однопартійнця. І будь-яке рішення про невинуватість Мірошниченка залишить в частини суспільства переконання, що прокурор просто прикрив перед законом свого однопартійця. Тобто, що все залишилося по-старому.
Єдиний спосіб зняти цей конфлікт інтересів з Махніцького – це добровільна відмова Мірошниченка від депутатського мандату.
Інакше до жодного слідства у виконанні Махніцького не буде довіри, що автоматично призведе до втрата довіри до Генеральної прокуратури. І автоматично – до втрати довіри до нового уряду. І автоматично – до втрати довіри до всіх завоювань Майдану. Як наслідок – зневіра цілого покоління.
Це називається "ефект метелика".
Від рішення Мірошниченка триматися за мандат залежить набагато більше, ніж просто його працевлаштування. І він або не розуміє елементарних речей, або свідомо вирішив бути "могильником" Майдану.
Перший скандал з Ющенком стався через чотири місяці після інавгурації, коли він публічно покривав міністра без диплома Колумбійського університету Романа Зварича. Це була перша ластівка втрати довіри, яка призвела до подальшої тотальної дискредитації третього президента та постпомаранчевого травматичного синдрому в цілого покоління.
Зараз не минув і місяць нової влади, але "Свобода" встигла влучити в скандал не менш резонансний, ніж та історія зі Зваричем. А бажанням не здавати "своїх" Тягнибок нагадує Януковича, який на початку грудня не захотів пожертвувати Захарченком, але зрештою змушений був втратити все.
На шальках терезів не депутатство Мірошниченка. На шальках терезів – довіра до завоювань Майдану, за які було заплачено життям сотні невинних українців. Мірошниченко все ще має шанс залишити позитивний слід в історії – для цього йому слід просто піти.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
