Корупційний спрут ''Народного фронту''
Соратники прем'єр-міністра Арсенія Яценюка беруть під контроль фінансові потоки на державних підприємствах.
Минулого тижня мої колеги-журналісти Севгіль Мусаєва-Боровик та Андрій Самофалов опублікували розслідування про те, як на Східний гірничо-збагачувальний комбінат за завищеними цінами закуповують урановий концентрат австрійські фірми сумнівного походження, пов'язані з Мартиненком.
Ідеться про компанію "STEUERMANN" Investitions- und Handelsgesellschaft mbH, зареєстровану у Відні.
Фірма "STEUERMANN" належить до орбіти Мартиненка. Частину доказів оприлюднили колеги – зокрема, ця компанія входить до наглядової ради Запорізького абразивного комбінату, який входить в сферу інтересів Жванії і Мартиненка. Також Steuermann Investitions є засновником російської фірми разом з партнером Жванії та Мартиненка Коте Соткімлавою, який очолює ірландську фірму Мартиненка і Жванії "Брінкфорд Лімітед".
Додатковим доказом належності "STEUERMANN" Мартиненку є той факт, що певний період у минулому керівником компанії був громадянин на прізвище Ігор Керезь. Дивіться на ось цей документ:
Водночас Ігор Керезь у двох скликаннях парламенту був помічником бізнес-партнера Мартиненка Давіда Жванії. Ось докази цього:
Нинішнім керівником компанії "STEUERMANN" є австрійський 70-річний пенсіонер Вольфганг Айбергер, що живе в містечку Лоретто з населенням 400 осіб. А раніше працював у страховій компанії.
Про зв'язок "STEUERMANN" з угрупуванням Жванії-Мартиненка ще в квітні далекого 2001 року писала австрійська газета "WirtschaftsBlatt" у статті Ukraine: Briten obsiegen im Ölkrimi", яка доступна зараз лише за передплатою.
Отже, що ми маємо? На стратегічне підприємство України Східний ГЗК, яке видобуває уран для атомної енергетики, за завищеними цінами постачається додаткова сировина. І робить це фірма, на чолі якої стоїть австрієць 1945 року народження, а одним з його попередників був помічник Давіда Жванії. Очевидні зв'язки.
А тепер запам'ятаємо прізвище австрійця Айбергера та поговоримо про інші промислові гіганти України, що перебувають у державній власності. Мова іде про Об'єднану горнохімічну корпорацію, яка включає два гірничозбагачувальних комбінати титанової галузі у Вольногорську та Іршанську.
Минулого року Яценюк пафосно відрапортував, що забрав ці підприємства з-під контролю Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна. Але замість того, щоб працювати на інтерес знекровленої української держави, потоки там взяв під контроль той самий Мартиненко.
Посередником з придбання продукції Вольногорського та Іршанського гірничозбагачувальних комбінатів є інша австрійська компанія під назвою Bollwerk Finanzierungs – und Industriemanagement AG.
У моєму розпорядженні є десяток контрактів, укладених між українською державою в особі титанових комбінатів та австрійською прокладкою.
Єдиним акціонером компанії Bollwerk, яка наживається на державних активах України, є вже згаданий раніше... 70-річний австрійський пенсіонер Вольфганг Айбергер з містечка Лоретто. Той самий, який управляє урановою прокладкою STEUERMANN.
Описані тут історії – лише один приклад зрощення влади та олігархії. У підсумку, стратегічні галузі української економіки стали ресурсною базою для корупційного збагачення найближчого оточення Арсенія Яценюка.
Замість того, щоб навести лад на державних підприємствах та отримувати кошти в бюджет, Яценюк розставляє на потоки своїх спільників, а потім ходить з протягнутою рукою по штаб-квартирам МВФ та Світового банку, розповідаючи про амбіційні плани реформування української економіки
