15 лютого 2013, 13:25

Відмова просити помилування у Януковича – це моя форма спротиву злу

Я вважаю неможливим підписати лист про помилування з багатьох причин. З людської точку зору, для мене це неприйнятно, бо я не вчинив інкримінованих мені злочинів, а вироки українських судів вважаю виключно політичною розправою, яка не має нічого спільного із правосуддям. Я на 100% переконаний, що доведу це в Європейському суді з прав людини. До речі, знають про це і в Адміністрації Президента. Не дарма ж там надали вказівку Вищому спеціалізованому суду не призначати розгляд моєї скарги. Відтак уже понад 4 місяці після визначеного законодавством максимального терміну мою справу там ніхто не розглядає. Чому? Щоб загальмувати її розгляд в Євросуді, де я однозначно доведу свою невинуватість.

Я – не злочинець, я – політичний полонений і мені немає за що просити помилування. З політичної точки зору це ще більш очевидно. Є речі, важливіші навіть за свободу. Я не можу допустити приниження Майдану і української демократичної опозиції.

Відмова просити помилування у В.Януковича – це моя форма спротиву злу. Так я розумію свій обов'язок перед країною і однодумцями.

Щодо листа до Януковича про моє звільнення за станом здоров'я, який підписали десятки інтелектуалів, політиків, простих громадян.

Перш за все, мені дуже приємно, що питання мого здоров'я, вимога мого звільнення об'єднала багатьох надзвичайно шанованих мною людей.

Знаю також, що навколо цього листа точиться дискусія про те, чи варто було звертатися до Януковича. Я повністю поділяю логіку тих багатьох, у тому числі і моїх друзів, які вважають неприйнятними переговори із політтерористами. Отже, я хотів би подякувати усім, хто не залишився байдужим до ситуації з політв'язнями, хто демонструє в той чи інший спосіб турботу і солідарність.

Саме небайдужість є головним чинником цієї історії. Хотів би нагадати, що стрімкий прорив Чехії до вищих стандартів демократії став можливим ще й тому, що подібні листи та дискусії небайдужих громадян до подібної тоталітарної влади демонстрували в подібні темні часи людям моральну перевагу демократів. При перших же вільних виборах перевага моральна логічно перейшла в кількісну. Вацлав Гавел називав цю стратегію "силою безсилих".

Людям потрібна правда про ціну і цілі війни, про героїв ЗСУ та їх думки

У перші тижні війни арестовицькі байки про Чорнобаївку та інші легкі перемоги були корисними та мотиваційними. Але продовження цього потоку ура-пропаганди та нарцисизму стає неприйнятним для все більшої кількості українців...

Попри "недержаніє ракет" для Московщини "Послєдній парад наступаєт"

Історичних аналогій у цій війні з російськими окупантами дуже багато. Найбільше впадає в око майже буквальне співпадіння планів, методів та риторики фашистів Другої світової війни і рашистів сьогодення...

Путін і його "спецоперація" померли, некролог вже написаний. Питання лише в даті

Зібрання міністрів оборони 40 країн для координації військової допомоги Україні остаточно довело аксіому: росія програє цю війну. Це буде коштувати нам ще багато крові та страждань, але: - неможливо перемогти Генштаб ЗСУ, який користується всіма можливостями Пентагону; - неможливо перемогти Міноборони України, якому поставляє озброєння НАТО; - неможливо зламати економіку України, яка посилена прямими фінансовими вливаннями ЄС...

Бункерна гнида не розуміє, що Україна – не Росія

Бункерна гнида не розуміє, що Україна – не Росія. Тут не коряться силі. Тут від кожного ворожого ракетного нальоту гнів додає сили. Причина – як і завжди – в історії...

Історія карає тих, хто не вивчив її уроки

Усі звірства російської історії московити творили під гаслом "Москва – третій Рим". Навіть придворний історик В. Ключевський писав "Русская история до Петра Великого сплошная панихида, а после Петра Великого – одно уголовное дело"...

Ще раз про "нейтральність"

1. Нейтральність у 20 столітті не врятувала жодну країну. І Гітлер, і Сталін легко проковтнули цих замріяних дурників. 2. Україна і в 2014, і в 2022 була по суті без'ядерною і позаблоковою...