Україна усвідомила сама себе!
Виступ на Народному Віче 1 грудня на Майдані Незалежності.
Перш за все, я хочу низько вклонитися всім, хто сьогодні вийшов у центр української столиці відстоювати нашу свободу. Дякую вам усім і низький вам уклін.
Насправді сьогодні тут відбувається те, що ми з вами не доробили у 1991-му та 204-му роках. Сьогодні тут конає Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Це – її похорон.
Сьогодні закінчується ера пострадянського "совка". Того радянського барака, який ледь перефарбували у жовто-блакитний колір і який намагалися видати за справді Незалежну Україну. Але не про таку Україну мріяли ті мільйони людей, які голосували за неї 1 грудня 1991 року.
Упевнений, що сьогодні ми маємо новий етап!
Що він означає?
Він означає, що Україна усвідомила сама себе.
Зараз я хочу звернутися не тільки до тих, хто стоїть на цьому колосальному Майдані. Хочу звернутися до тих, хто ще вдома.
І в першу чергу, хочу звернутися до наших братів зі Східної України.
Братья! Режим Януковича грабит вас раньше, чем все остальных. 80% украинского народа – против этой банды. Вместе мы должны быть одним украинским народом.
Разом ми зможемо прогнати цю банду скрізь: від Харкова до Ужгорода, від Сум – до Вінниці, всі разом, стиснувши руку в кулак, давайте їм скажемо – банду, геть!
Хочу, щоби всі українці зрозуміли: ми зараз змінюємо не президента, ми змінюємо систему влади в Україні.
Сюди вийшли люди, котрі хочуть чесного суду, нормальної міліції, що захищає людей, нормальної економіки, яку не грабує той, хто при владі. Люди, котрі хочуть найняти собі на службу нормальних чиновників, а не збирачів хабарів.
Знаю, що сюди вийшли люди, які мріють про європейську освіту, а не про сьогоднішню фабрику фальшивих дипломів. Люди, які хочуть достойної зарплати і пенсії за нормальну працю. Ті, котрі, зрештою, хочуть, щоб людина, котра працює руками і головою, жила краще за негідників, які грабують країну.
Ми міняємо не Януковича, ми змінюємо країну.
Україно – вставай і ставай українською європейською державою.
Друзі!
Я прожив і пройшов усі ці площі кожної ночі серед людей. Кожен з них запитував: який наш план?
Я прошу почути його. Наш план зрозумілий.
Це вже не мітинг, це вже не акція.
Це – революція!
Але ця наша революція буде переможною лише тоді, коли вона буде мирною.
Сьогодні тут починається страйк, який має заблокувати весь урядовий квартал. Ті місця, де знаходяться Кабінет міністрів, Адміністрація президента, Верховна Рада. Ми маємо бути тут.
Звертаюся до студентства. Знаю, що ви відстояли тут вже тиждень. Але завтра вам немає чому вчитися в інститутах. Вся наука сьогодні ту – на вулицях. Тут вашу майбутнє. Всі півмільйона київських студентів завтра тут: на Грушевського та Інститутській. Боріться за своє майбутнє.
Я звертаюся до київських підприємців. Якщо ви хочете, щоб з вас припинили знімати три шкури, виходьте завтра на вулиці. Тут ваше майбутнє без хабарів.
Я звертаюся до автомобілістів. Сьогодні вночі й завтра зранку приїздіть у цей квартал і зупиняйте тут автомобілі. Центр столиці належить народові, а не кровосісям.
Звертаюся до афганців і чорнобильців: приходьте сюди, в урядовий квартал і ні кроку назад.
Життя позаду більше немає. У нас все – попереду.
Друзі, запам'ятайте: досвід 2004 року вчить нас, як треба перемагати. П'ять днів блокади – і більшість Верховної Ради буде нашою. І вона відправить цей уряд у відставку.
Давайте зараз звернемося до тих, хто зараз перебуває у проянуковицькій більшості: переходьте на бік народу. Нам потрібна нова більшість у Верховній Раді.
Сьогодні тут перед вами три лідери парламентської опозиції. Формально – вони в меншості. Але разом з вами вони мають право диктувати ваші вимоги нашому українському парламенту.
Наші вимоги:
- відставка злочинного уряду Азарова разом з усіма міністрами. Захарченка – під суд.
- наступна вимога – дострокові вибори президента.
Це має відбутися наступного тижня. П'ять днів страйку у Києві, і буде результат. Будьте тут. З цього майдану – ні кроку назад. Наше майбутнє – попереду.
В єдності – сила. На Майдані, всі, як один, стоїмо весь цей тиждень повної блокади і країна буде нашою.
Мені однаково, куди завтра втече Янукович: у Росію, чи в Китай, але тут влада йому вже не належить.
Ми не дамо продати країну.
Ми її відвоювали. Вона – наша з вами, друзі.
Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
