Ми знову, як в часи Мазепи, обираємо Державу або втоплений в крові Батурин

Дві одночасні події як не можна краще фіксують вибір України.

1. Європарламент рекомендував Єврокомісії та Єврораді надати Україні статус кандидата в члени ЄС.

2. Путін відкинув маскування і прямо визнав історичний зуд розширення імперії причиною нападу на Україну.

Посилання кривавого кремлівського старця на Петра І – дуже промовисте.

"Русская история до Петра Великого – одна панихида, а после Петра Великого – одно уголовное дело!", – писав Тютчев.

Тому тут і тепер ми знову, як і в часи Мазепи, обираємо Державу або втоплений в крові Батурин. Європу або ординський беспрєдєл.

Цього разу ми не одні. І не тільки тому, що Захід має віддати борги за одностороннє ядерне роззброєння України та спокутувати свої помилки умиротворення Путіна.

Все набагато глобальніше. Російсько-українська війна – лише перша дія світового протистояння диктатур і демократій, орди і свободи. Попереду – десятиріччя важкої боротьби з росією, Іраном, Північною Кореєю та їхнім пекінським Господарем.

Україна споконвіку була проти Орди. І кожне звільнене від рашистів село тут, на Херсонщині – наш вклад в майбутню Перемогу вільного світу.

Бо всі ми знаємо: "Свобода – це не те, що вам дали. Це – те, що у вас неможна забрати".

На фото: бійці 72 бригади на Донбасі дякують за пікапи, старлінки, тепловізори та яскраво поздоровляють мого сина Сашка з Днем народження.

Перемоги нам усім! 🇺🇦

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.