Час нового самостійного Уряду реформ
Цікаво спостерігати мовчання владних спікерів після наполегливої пропозиції Заходу розпочати давно обіцяні реформи.
Втомившись вислуховувати дурню в діапазоні від "корупція в Україні закінчилася, всі корупціонери виїхали" до "корупціонери в Україні не крадуть американські позики, крадуть лише українські кошти", західні союзники виставили конкретний календарний план дій.
Чи мають вони на це право?
Так, мають. Хоча б тому, що фінансують 2/3 українського бюджету.
Чи потрібний такий план дій саме зараз?
Так, потрібен. Бо корупція і мародерство тилових щурів є не меншою загрозою, ніж окупація орків.
Воювати в окопах між двома ворогами – вдвічі важче.
Чому мовчить у відповідь влада?
Бо у неї шок після показової екзекуції слуг народу по відновленню відкритих декларацій. І це ж владу заганяють лише в норми підзвітності, що діяли до 2019 року! А як же жити, якщо треба йти далі?
Що не можна робити?
Не можна знову намагатися сачконути в стилі віце-спікера, який заговорив про "тестування президентської республіки".
Розчарування союзниів все сильніше, а імідж корумпованої України грає на руку проросійським опонентам західного антипутінського Альянсу.
Що робити?
Очевидно, що із такою радикальною зміною поведінки нинішня влада не в стані впоратися.
Але й проводити вибори під час смертельної битви на фронті – нем ожна.
Тому вважаю єдиним виходом зміну виконавчої влади. Повірити, що Кабмін Шмигаля, цього зайця в овечій шкурі на чолі овець в заячих шкірках, на щось здатна – не може напевно ніхто.
Отже, Президент має продовжити керувати військовою і зовнішньою політикою.
Одночасно він має припинити ручне керування Кабміном зі свого Офісу і відновити роботу нового самостійного Уряду реформ.
Як це і передбачено Конституцією.
Є політика левів. Є політика лисиць. Але ніколи не була ефективною політика страусів, які засунули голову в асфальт і слухають кротів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
