Українцям відкрилися дві перспективи: Добро і Зло

В один день, 14 грудня, українцям відкрилися дві перспективи.

Добро і Зло.

Минуле і майбутнє.

Путін вчергове проголосив свій план вбивств і руйнувань.

Рада ЄС офіційно відкрила двері членству України в спільній європейській сімʼї.

Це направду історичне рішення.

І найнерозумніше було б використовувати його в персональних рейтингах. Не дарма Брюссель не запросив на Єврораду жодного українського політика.

Бо рішення Ради ЄС – це визнання боротьби українського народу, який довів свою європейськість двома Майданами і героїзмом ЗСУ.

Тож двері відчинено, назад вороття немає. Є лише питання швидкості, з якою ми встановимо кордон ЄС по україно-російському кордону. Бо можна швидко, як Чехія. А можна нескінченно, як Туреччина.

А ще ж є головне – вступ до НАТО...

Персоналізація України, на жаль, привела до гірких невдач у США, багатьох проблем у зовнішній політиці.

Я би взагалі пропонував наступні міжнародні візити робити разом. Бо лінію в ЄС і НАТО символізують і Ющенко, і Порошенко, і Зеленський. Така демонстрація єдності всіх трьох президентів стала б потужним сигналом Україні та світу про незмінність українського вибору, про подолане прокляття розбрату 1918 року.

З цього приводу є мудра притча:

Один чоловік потрапив на той світ. І Бог показав йому і рай, і пекло. І там, і там по центру стояв великий казан, повний вишуканих страв. Навколо сиділи люди з довжелезними ложками, міцно привязаними до рук.

У пеклі всі були мов каторжники: худющі, змучені та нещасні.

У раю всі були щасливі та вгодовані.

Чому така різниця? – спитав чоловік.

І Бог відповів: бо в пеклі кожен думає про себе, тож ніяк не можуть зʼїсти із своєї довгої ложки.

А в раю люди навчилися годувати сусіда.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.