19 грудня 2024, 14:27

Нам потрібні професіонали на чолі держави

1. Останнім часом ми постійно чуємо, що для припинення війни нам потрібні гарантії безпеки.

Головною гарантією називається НАТО.

Це розуміння та їм би в голови у 2019-му, коли Зеленський називав НАТО рудиментом Холодної війни, з якого скоро вийде Німеччина і Франція.

Або в 2021, коли Україна навіть не надіслала делегацію на самміт НАТО.

Або в 2022, коли українська делегація в Стамбулі погодилася стати нейтральною.

Тож, після 5,5 років хитання та розворотів Зе-команда нарешті стала на грунт української Конституції. Одна біда – треба позбутися ілюзій простих рішень і просто прочитати Статут НАТО.

Тоді стане ясно, що не тільки членство, але й запрошення до Альянсу приймається консенсусом.

Тобто, потрібен голос і США, і Туреччини, і Угорщини, і Словаччини, і Німеччини.

Тому давайте скажемо чесно – в найближчий час це нереально.

Проте в чому Зеленський правий – уступати перспективу вступу категорично не можна.

2. Які гарантії безпеки ми маємо отримати на цей період до членства в НАТО?

А чи існують вони взагалі?

Які гарантії мала Аргентина у війні з Британією за Фолкленди? Вʼєтнам у війні з Китаєм? Індія з Пакистаном? Хорватія з Сербією?

Єдиною гарантією безпеки є власна Армія, ВПК і готовність суспільства битися за свою країну.

Саме це ми і повинні відстоювати:

- ніякого скорочення чисельності ЗСУ.

- ніяких обмежень по ракетам, дронам, артилерії тощо.

- ніяких заборон на військові бази союзників та угоди з партнерами, які мають підписати і ратифікувати (!) угоди про фінансову та технологічну підтримку України, як щита Європи.

Коротше кажучи, ніякого Стамбула-2.

3. Я все частіше чую схожі заяви Президента Зеленського. Але особисто не вірю, що таку комплексну та широкомасштабну роботу здатні організувати одіозні 5-6 менеджерів Єрмака.

Тому виступаю за припинення вогню, яке відкриє можливість провести вибори і перезавантаження керівництва України.

Нам потрібен професіональний Верховний Головнокомандувач і Премʼєр, а не Верховний Асфальтоукладчик і його шмигалі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ми не маємо права допустити повторення Стамбульської капітуляції

За шумом повідомлень про так звані мирні переговори стоять як завжди інтереси сторін. Причому, цих сторін щонайменше 5. З великою вірогідністю три з них – Китай, США і рф – можуть зустрітися за одним столом на саміті АТЕС у Шеньчжені, Китай...

Час пояснити план закінчення війни

1. Трамп безумовно перетнув червону лінію у відношенні до України. Від самого початку свого другого президентства він (на відміну від Байдена) оголосив себе не союзником у боротьбі з агресією кремля, а арбітром для припинення війни...

Будь-який нейтралітет – спосіб беззбройної здачі країни агресору

1. Що путін хоче досягти? Багато друзів та незнайомих людей в ці дні постійних дроново-ракетних ударів запитують: яка мета цього повітряного терору? Є версія, що так він намагається організувати бунт в столиці...

Занавіс. У всіх сенсах цього слова

Цей пост про відповідальність за некомпетентність. Точніше – про те, що відсутність такої відповідальності робить Україну ще і ще і ще слабішою...

Що після візиту Сі до США

Отже, завершився ще один акт глобального дипломатичного балету на мінному полі. Загальні дебати на сесії ООН та державний візит Сі до США. Українська дипломатія вцілому не змогла відновити свою субʼєктність...

Прийдеться знову вибиратися з могили

У суботу я планував написати пост про шедевральну книжку Павла Белянського – "Я працюю на цвинтарі". Але все перевернули новини з обшуків у Офісі Генпрокурора...