Кирило Лукеренко журналіст

''Громадське радіо'' і суспільне мовлення

29 вересня 2014, 01:15

Цілком імовірно, що якби Україна мала потужне суспільне мовлення кілька років тому, то її нещодавня історія була би менш конфронтаційною і менш кривавою. Адже люди, котрі ухвалюють свої рішення на основі чесно поданих новин, поводять себе інакше, ніж ті, для кого поточні події переповідають як страшилку або фантастичну казку.

"Громадське радіо" відновило свою роботу більше року тому для того, щоби дати слухачам нове джерело інформації, максимально дистанційоване від комерційних, партійних чи державних впливів. Ми відчували, що повинні дати людям можливість краще орієнтуватися у подіях і оцінках, і ми були готові робити це так само професійно, як робили це завжди, але уже без знижок на інші, ніж інформування, цілі власників засобу масової інформації (ЗМІ). Бо наше ЗМІ – громадська організація.

За цей короткий, що минув, проміжок часу нарешті було ухвалено Закон про суспільне телебачення і радіомовлення, нехай дещо недосконалий і суперечливий, але цілком придатний для початку реформи державних мовників, було би бажання.

Коли ми публікували наш перший подкаст, ми не могли знати, що від кінця зими 2014 року завдяки перемозі Майдану наші журналісти зможуть мовити на хвилях Першого каналу Українського радіо. А тепер щодня ми видаємо в ефір спільну з Національною радіокомпанією України (НРКУ) двогодинну розмовну програму "Громадську хвилю".

Оскільки "Громадське радіо" кревно зацікавлене у створенні справжнього суспільного мовлення в Україні, мої колеги запропнували мені, як головному редакторові, викласти наш погляд на перехід від державного до суспільного радіо. Погляд, який вималювався після тривалих дискусій на наших нарадах.

ШАНС

Такого шансу більше не буде. У кількох поколінь так точно. Важливо не затягувати перетворення, не розкачуватися надто довго. На щастя, в Україні, на відміну від інших країн Східної Європи, де також відбувалися переходи від державного до суспільного мовлення, є додатковий простір для маневру. Маються на увазі групи журналістів, які самостійно взялися будувати організації, які частково взяли на себе функції суспільних мовників.

Головною ознакою трансформації мають стати зміни в ефірі. Уже зараз можна дати в ефір нову якість новин, аналітики і тематичних програм. Для цього не варто чекати, поки вся велика машина радіо перебудується під вимоги нового закону.

"Громадське радіо" готове усіляко сприяти наповненню сітки мовлення НРКУ новими програмами, які цілком відповідають тематиці і вимогам суспільного мовлення.

Уже зараз ми виробляємо три години власного продукту на день, і ми готові безкоштовно надавати додаткові програми НРКУ просто зараз (як ми успішно надаємо наші програми приблизно десятку обласних держтелерадіокомпаній) або виробляти їх спільно. За три місяці "Громадське радіо" готове збільшити загальний обсяг програм на хвилях каналів НРКУ (чи у майбутньому уже Суспільного радіо) до чотирьох годин на день, на умовах безкоштовної передачі матеріалів або спільного їх виробництва.

Наша друга пропозиція – ми готові виробляти таку кількість продукту, яку потрібно Суспільному радіо, це можуть бути десятки годин на день. В цьому випадку "Громадське радіо" розраховує на фінансування цього виробництва, хоча б і в обмеженому вигляді, навіть за цінами, меншими за ринкові. На решту потреб ми будемо шукати фінансування у суспільства і окремих жертводавців. Для реалізації цієї пропозиції буде потрібно від трьох до шести місяців, у залежності від потрібного обсягу мовлення.

СТРАТЕГІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Досі йшлося про тимчасові форми співробітництва. "Громадське радіо" пропонує і третій можливий варіант співробітництва – ми готові забезпечити постійне мовлення на окремому каналі Суспільного радіо. Для цього нам, знов таки, буде потрібне хоча б часткове фінансування від Суспільного радіо. Решту коштів ми будемо збирати самостійно.

Цей канал (наприклад, це міг би бути цілодобовий інформаційно-аналітичний канал) міг би стати не тільки одним із перших наочних результатів переходу до суспільного мовлення, але і своєрідним полігоном, на якому би випробовувалися би моделі для застосування у решті структурних одиниць суспільного мовлення: творчі, кадрові, фінансові, тощо.

Таке співробітництво цілком можливе, якщо його оперативно провести через зміни до Закону про суспільне телебачення і радіомовлення. А перші кроки можна робити навіть не чекаючи на зміни в законодавстві. Ми переконані, що можна знайти збалансоване формулювання поправок до закону, які дадуть можливість громадським організаціям брати більш участь в розбудові суспільного мовлення не тільки на рівні Наглядової ради, а і на оперативному рівні.

ДОВІРА І СТРАХ

Найголовніше для будь-якого ЗМІ – це довіра аудиторії. Без неї не мають значення ані зусилля професіоналів, ані інші наявні ресурси. Зусилля реформаторів державних ЗМІ мають перш за все бути скеровані на зміцнення і здобуття довіри.

Якщо аудиторія вірить, що її не будуть обманювати, у неї не крастимуть, і обов'язково працюватимуть над своїми помилками, тоді можна починати навіть надзвичайно складні перетворення. Обов'язковими складовими такої довіри є зрозумілі план дій і цілі, прозоре призначення керівництва через конкурс кандидатур, ясний кошторис, постійний зв'язок зі слухачами.

Про проблеми і успіхи треба чесно говорити, але важливіше, щоби за себе говорили дії.

Головний ворог перетворень це страх. Страх невизначеності непокоїться багатьма голосами: чи усе піде так як задумано і чи продумано все як слід; чи достатньо фахові виконавці і чи не краще дати цю роботу комусь, хто лояльний тобі особисто; чи вистачить часу і чи прорахунки можна виправити?

Страх долається працею, відданістю, дотриманими обіцянками, кропіткими роз'ясненнями і суперечками, виправленнями, тактичними відступами, по п'ять разів переробленою роботою, врешті-решт – усвідомленням незворотності своїх дій, тут "або пан, або пропав".

І головне, що може приборкати страх – це усвідомлення, що тобі довіряють твої слухачі. Їхня довіра надає крила, виступає власним суддею і гарантом проти власної слабкодухості, і водночас – захищає.

"Громадське радіо" уже зараз має високу довіру своїх слухачів. Ми знаємо це завдяки листам, телефонним дзвінкам у студію чи постам у соціальних мережах. Ми готові доводити і надалі, що ми гідні цієї довіри, та пропонуємо нашу допомогу для розбудови національного суспільного мовлення.

powered by lun.ua
Коментарі — 7
Andriy Vilyura _ 17.10.2014 00:47
IP: 74.125.18.---
Любі мої шановні українці,брати і сестри! Згідно з останніми соцопитуваннями групи *СОЦІС* та * Центру Інформаційних Технологій* ПРАВИЙ СЕКТОР набирає 4,8 % голосів на виборах до ВР!!! Прошу всіх патріотів попрацювати зі своїми друзями, знайомими,близькими і переконати їх проголосувати за ПС. Прошу також виборців,які збираються віддати свої голоси за інші,більш рейтингові партії національно-демократичного спрямування, про підтримку ПС. Повірте – це справді достойні люди,вони довели свою жертовність і відданість Україні на майдані і в боях за Донбас!!! Ви не пошкодуєте про свій вибір!!! ПРАВИЙ СЕКТОР N17
Uatumbai Ret _ 29.09.2014 23:17
IP: 176.118.149.---
Дуже цікавий матеріал за 29-го вересня (третя частина Громадського радіо). Розповідь волонтера. А воюють же хлопці, захищаючи не тільки український народ, але й бізнес олігархів, та їх самих і їхні маєтки. Питання: Чому ж так все виходить, чому саме так, як розповідає той волонтер і ніяк по іншому? І де той Президент Порошенко, який обіцяв забезпечити всім необхідним українських військових ще до своїх виборів? Чим таким терміновим, та надважливим він зараз займається, коли гинуть люди на фронті і нікому немає до них ніякого діла з державних діячів?
Кирило Лукеренко _ 29.09.2014 14:33
IP: 74.125.18.---
олеже77:
Дякую за виправлення, коми поміняв. Стосовно фінансування, не можу погодитись. Раджу почитати Закон, про який ідеться у матеріалі, там багато з того, про що ви пишете, уже сформульовано.
олеже77 _ 29.09.2014 13:13
IP: 74.125.18.---
Далі.
Всі ці побрехеньки про Суспільне мовлення закінчуються на тому моменті, коли виникає цілкома закономірне питання: а оплачує хто? Хто замовляє музику?
Тільки не потрібно мені забивати баки, що, мовляв, вас фінансує народ. Народ не може 500 гривень на квартплату знайти, а тут він раптом буде віддавати кровні на якісь Суспільні радіо, коли повно десятків радіо, телеканалів, сотні інтернетсайтів, де можна знайти безліч інформації та аналітики БЕЗКОШТОВНО!!!
Скільки отримують Ваші кореспонденти (чи в Києві журналісти працюють за безцінь?). Скільки отримують звукорежисери, інженери, системні адміністратори? Всі ці категорії робітників не працюють задарма. Така "махина" відбиратиме, принаймні, 500-600 тисяч гривень на місяць. А ще треба купити звукову апаратуру, комп'ютери, принтери, орендувати приміщення тощо. Витрат безліч. На амортизацію всього цього теж потрібні чималі кошти!
Скоріш за все, це гранти. Але тоді про яке суспільне мовлення мова?!!
олеже77 _ 29.09.2014 13:02
IP: 74.125.18.---
Як можна довіряти Громадському радіо (до речі, ви вже визначіться, ви все ж таки Громадське чи Суспільне – бо остаточно народ заплутали...), коли головний редактор пише з такою кількістю граматичних помилок? Що у Вас з комами, пане Кириле?
"але уже без знижок на інші ніж інформування цілі власників засобу масової інформації" – в цьому реченні перед "ніж інформування" ставиться кома;
"Коли ми публікували наш перший подкаст ми не могли знати" – тут пропущена кома;
"А тепер щодня, ми видаємо в ефір спільну з Національною радіокомпанією України (НРКУ) " – а тут вже і до біса не потрібна кома!!!
"ми готові безкоштовно надавати додаткові програми НРКУ просто зараз (як ми успішно надаємо наші програми приблизно десятку обласних держтелерадіокомпаній), або виробляти їх спільно" – знову ж таки, тут кома недоречна.
Ви вчили пунктуацію, шановний пане?
_новий _ 29.09.2014 10:48
IP: 91.124.73.---
Справа в тому, що як проводна, так в більшості областей і безпроводна трансляція першого національного радіо давно канула в лету. Єдине, що можна слухати, так це радіостанції ФМ, але там тільки комерційні, в основному музичні, передачі і суспільним там не пахне.
Uatumbai Ret _ 29.09.2014 02:06
IP: 176.118.148.---
Можливо. Але не факт, одначе, що – "її нещодавня історія була би менш конфронтаційною і менш кривавою". А "Радіо Україна" так і не виходить в ефір на коротких хвилях. Ось що погано. Зрозуміло, що від вас це не залежить, але..., пора б владі над цим задуматись.
Ви розказали про деякі свої плани. Перемішані з фінансуванням, яке непокоїть ваш колектив. Це звичайне явище. Але у вас проглядається деякий поспіх. Як в реалізації ваших планів, так і в подачі матеріалів, коли не завжди вистачає часу осмислити вже висловлне в ефірі, а ви подаєте до уваги вже щось інше. Котре, буває, не має нічого спільного з попереднім і його не продовжує навіть дотично. Виходить невеликий вінегрет протилежностей. Асорті із не завжди вдалих частин програм. Так що, прийміть таку невелику критику і побажання успіхів вашому колективу, який дійсно помітно чесно віддає себе роботі на радіо.
Україна та Європа1065 Aтака Путіна1187 Корупція1288 Уряд реформ392 тітушки18
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter