Результати судової реформи Порошенка: поновити Насірова і відсторонити Супрун
У 2016 році Петро Порошенко оголосив в Україні судову реформу, яка досі триває. Плоди цієї реформи ми пожинаємо зараз у вигляді поновлення на посаді Романа Насірова та відсторонення Уляни Супрун.
Основна ціль реформи – очистити та оновити українську судову систему. Задля для цього судова реформа включала два основні компоненти – створення з нуля нового Верховного Суду та кваліфікаційне оцінювання всіх суддів.
Судді, які не відповідають вимогам доброчесності та професійності або заплямовані участю в політичних переслідуваннях, мали бути звільнені.
За понад два роки реформи кваліфоцінювання пройшло близько половини з понад 5 600. Згідно з останніми даними, не відповідає займаній посаді лише близько 5 % суддів. При цьому на посадах залишиласься абсолютна більшість суддів Майдану.
Чверть переможців конкурсу до Верховного суду отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності. Однак це не завадило їм стати суддями нового Верховного Суду.
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП) пропустили до нового Верховного Суду суддів, які довели свою лояльність владі участю у політичних переслідуваннях.
Наприклад, у Верховному Суді зараз працюють судді В'ячеслав Наставний та Сергій Слинько, які підтвердили законність вироку генпрокурору Юрію Луценку за часів Януковича. Раніше той же суддя Слинько із суддею Станіславом Кравченком (також призначеним до Верховного Суду) відпустили вбивцю Георгія Гонгадзе Пукача.
Ще до Верховного Суду призначили суддів, які не могли переконливо пояснити походження статків та належно не декларували майно. Наприклад, суддя Ольга Ступак намагалася пояснити придбання будинку під Києвом вартістю близько 2 млн. грн. доходами свекрухи від продажу ягід. Те, що вона сама користувалась цим будинком, вона "забула" вказати у декларації. НАБУ за цим фактом проводить розслідування і вже виявило чимало підтверджень незаконного збагачення та приховування майна від декларування.
Із Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), який наразі розглядає справу Уляни Супрун, у рамках судової реформи не звільнений жоден суддя.
За два роки судової реформи таке оцінювання пройшло лише ШІСТЬ суддів Окружного адмінсуду. Троє з них залишили працювати суддями, двох рекомендували звільнити, однак досі цього не зробили, рішення щодо ще одного судді – на паузі.
Серед них, наприклад, суддя-спікер Богдан Санін, який своїм рішенням заборонив Майдан. Вища кваліфкомісія суддів визнала його таким, що не відповідає посаді судді, ще у квітні 2018 року. Проте Санін досі не звільнений через зволікання із розглядом питання з боку Вищої ради правосуддя.
Суддя ОАСК Віктор Данилишин, який теж забороняв Майдан та допоміг в.о. прокурора Києва О.Валендюку уникнути люстрації, пройшов співбесіду з кваліфкомісією ще в квіткі 2018. Рішення щодо його профпридатності немає досі.
Успішно пройшов оцінювання суддя ОАСК Ігор Погрібніченко. Я вже писав про те, як завдяки його рішенню член ВККС Тетяна Весельська отримала елітну службову квартиру. Сам Погрібніченко живе у будинку під Києвом, але теж отримав та приватизував службове житло. Його однозначно мали б звільнити, але ВККС вважає його доброчесним. Як і іншого суддю ОАСК – Кирила Гарника, про якого робив розслідування Автомайдан.
Про одіозні рішення суддів Окружного адмінсуду вже писали не раз. Судді ОАСК поновили Насірова на посаді голови ДФС, дозволили "Беркуту" розігнати майданівців, відбілювали фігурантів справи "рюкзаків" Авакова та визнали незаконними дії НАБУ у справі "бурштинового" депутата Розенблата.
Саме цей суд підігрував Міноборони для знищення доказів у справі "Трейд Коммодіті", визнав, що формула Роттердам+ не зачіпає інтереси споживачів електроенергії, дозволив СБУшникам та прокурорам Матіоса не публікувати свої декларації, а також підіграв НАЗК у блокуванні розслідувань НАБУ злочинів щодо незаконного збагачення.
Це далеко неповний перелік усіх абсурдних рішень Окружного адміністративного суду.
До речі, саме Петру Олексійовичу можемо завдячувати тим, що Окружний адмін суд продовжує вершити "кривосуддя". Адже відповідальність за проведення судової реформи на себе брала Адміністрація Президента Петра Порошенка.
26 грудня 2017 року Вища рада правосуддя погодила указ Президента про ліквідацію Окружного адмінсуду.
Однак через три дні Порошенко підписав Указ про ліквідацію низки судів, з якого дивним чином зник ОАСК.
Президент зберіг Окружний адмінсуд, Вища кваліфікаційна комісія суддів дуже вибірково перевіряє суддів, а потім ще й залишає у системі негідних.
Як результат 5 лютого 2019 суддя ОАСК Сергій Каракашьян виніс Ухвалу, якою заборонив Уляні Супрун "вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень Міністра охорони здоров'я України" і фактично заблокував роботу міністерства охорони здоров'я.
Скажу відверто – більш абсурдної і очевидно незаконної ухвали я ще не бачив. Порушено усе. Лише один штрих – Мосійчук просить забезпечити позов, бо перебування Уляни Супрун на посаді є порушенням "його прав на реалізацію компетенції народного депутата України щодо призначення відповідача та права на охорону здоров'я як громадянина". Це все. Коментарі зайві.
11 лютого суддя Каракашьян розглянув заяву про скасування цієї заборони і пішов у нарадчу. З того часу вже пройшло майже дві доби, а рішення так і немає.
15 лютого цей же суддя має розглянути позов проти Супрун по суті. Можна лише припускати, яким буде рішення.
Якби обіцянки щодо результатів судової реформи були виконані, то цей суд би вже давно був ліквідований, а суддя Каракашьян навряд чи залишився на своїй посаді. То хто винен у провалі судової реформи?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
