Для України було три світові війни
Знищення українців голодом було потрібно Сталіну щоб утримати Україну в СРСР. Індустріалізація, зростання рівня освіти, збільшення частки українців серед міського населення неминуче призвели б до усвідомлення доцільності і можливості існування України як окремої держави. Надто після об'єднання усіх земель – від Сяну до Дону.
Мало кому відомо, що Сталін аж до 33 року серйозно боявся... виходу України з CРСР. Ось, що він писав 11 серпня 1932 року з Сочі до Кагановича: "...3) Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 50-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того, чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП и требованиями райкомов и вот – долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужества пойти в нужный момент против течения, – не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь – не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина.
Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять (виділив – КМ). Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет, и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также в виду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается немало (да, немало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец – прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое – это то, что украинская верхушка не видит этих опасностей.
Так дальше продолжаться не может"
Розуміючи неминучість зіткнення з Німеччиною у прагненні до світового панування, Сталін знищив частину українського етносу голодом, ще частину силоміць переселив до Сибіру та на Далекий Схід. Лише потреба СРСР у якісних роботящих та розумних людях для армії та промисловості, а також зростання рівня глобальності інформації та рух шістдесятників вберегли нас від масштабнішого винищення та асиміляції росіянами вже у інші способи після Сталіна.
Сьогоднішні дії Путіна щодо татар у Криму наслідують політику Сталіна.
Досі демографи сперечаються: скільки життів українців забрав Голодомор. Достеменно, що більше ніж Перша Світова як у російській, так і у Австро-Угорській арміях. Може, що більше, ніж і у Другій Світовій.