Костянтин Матвієнко Політичний експерт

За своїми наслідками для українського села запровадження ''ринку землі'' цілком співставне із Голодомором 1933 року

15 листопада 2019, 13:57

Новий режим влади в Україні сформовано лише у загальних рисах, проте підхід нової правлячої групи до земельного питання вже дає змогу зрозуміти наміри цих людей стосовно країни загалом.

Отже, чому "у Зеленського" так поспішають розпродати українські землі сільськогосподарського призначення? Спробуємо без зайвих емоцій це з'ясувати.

Перед усім, у випадку запровадження "ринку" сільгоспземель, на ньому з'являться два основних типи продавців:

1. Держава, яка є безпосереднім власником близько 10 млн. га угідь*;

2. Приватні власники-пайовики, числом десь 6,9 млн. осіб, які володіють приблизно 27 млн. га. Нерідко одна особа володіє кількома паями, отриманими у спадок.

Усього ж в Україні близько 42 млн. га аграрних земель, що становить більше 70% загальної території країни, в її кордонах станом на 2014 рік, до анексії Криму та окупації частини територій Донецької та Луганської областей.

Ще 5 млн. га перебувають у власності, чи у користуванні юридичних осіб різних типів – від територіальних громад і кооперативів до ТОВ, зокрема, з іноземним капіталом.

Прийнятий минулого вівторка у першому читанні законопроект, який, на думку його авторів, впроваджує ринковий обіг сільгоспземель з жовтня наступного року, перш за все відкриває шлях до продажів 10 млн.га, що належать державі. Саме стосовно них повноважною державною установою, після набрання чинності цим законом, може бути ухвалене рішення: "приватизувати". Відтак ці землі почнуть надходити у вільний продаж. Будуть це електронні аукціони, чи інші форми торгів – питання, на яке ще слід отримати компетентну відповідь від ініціаторів "ринку землі". Так само ще не є зрозумілим: чи "земельний товар" надійде на "ринок" одномоментно, чи його постачатимуть "окремими партіями", підвищуючи ажіотажний попит? Звісно, що якість товару буде кардинально різною – залежно від кліматично-природної зони та продуктивності земель.

В Україні наявні понад 1,1 млн. га деградованих, малородючих та техногенно забруднених земель, що підлягають консервації, а також – 144,3 тис. га порушених земель, які необхідно рекультивувати, та 315,6 тис. га малопродуктивних угідь, які потребують поліпшення. Ці землі є і у державному, і у приватному володінні.

Цілком логічно було б почати приватизацію земель саме з порушених та малопродуктивних ділянок, що перебувають у державній власності. Їх можна продати за символічну ціну, проте із чітко визначеними умовами землекористування – перед усім дотримання сівозміни, чого зовсім не передбачає щойно ухвалений законопроект, та державними гарантіями збереження права приватної власності на них після реабілітаційного періоду відновлення родючості.

Найпродуктивніші ниви, придатні для вирощування експортних культур, (яких у державній частці земельної власності найбільше), слід зберігати як стратегічний ресурс України, важливу її продуктивну силу, що здатна гарантувати продовольчу безпеку країни. Проте, однією з цілей термінового впровадження "ринкового" розпродажу є саме ці землі, які щороку створюють валютний прибуток, відтак користуватимуться найбільшим попитом у потенційних покупців. Виникає аналогія із розпродажем майна банкрута задля погашення набраних ним боргів, коли з аукціону, за безцінь йдуть за вітром його останні родинні цінності.

Однак наша держава жодним чином не є банкрутом і зовсім не стоїть перед необхідністю "знімати із себе останнє". Пояснимо цю думку детальніше.

Той, хто багато подорожує Україною може бачити, що зараз в нашій країні практично не залишилося закинутих, безгоспних земель. Обробляються майже всі придатні для цього ділянки, включно із тими, які ніде не обліковані. Через значний попит на харчі, під ріллю, пасовиська, сади, ставки і т.д., часто незаконним чином, використовуються, зокрема, і землі, які мають охоронний статус – чи то смуги відчуження шляхів сполучення і підприємств, чи охоронні зони заповідників та пам'яток.

Причина такого використання землі одноосібними господарями та фермерами у тому, що великі українські агрохолдинги, які вирощують на експорт олійні культури, сильні сорти пшениці, птицю та іншу продукцію, через різні механізми захопили для себе найкращі сільськогосподарські землі.

(До речі, ухвалений похапцем законопроект взагалі вилучає із Земельного кодексу саме поняття "особливо цінні землі".)

Приховуючи свої прибутки від оподаткування в офшорах, сплачуючи мінімальні кошти за користування паями, часто у натуральному вигляді, та диктуючи ціни на внутрішньому продовольчому ринку, аграрні олігархи не залишили дрібним і середнім фермерам, а також селянам, достатнього земельного ресурсу. При цьому, нерідко латифундисти отримують дотації на свої виробництва із бюджету та повертають за його ж кошти ПДВ, часто сумнівний.

Ось де слід шукати резерви для наповнення бюджету, а не за рахунок термінового розпродажу землі, яка за Конституцією являє собою народне надбання.

Поглянемо на другий тип потенційних учасників земельного "ринку" – власників реальних земельних паїв, загальна площа яких, згідно офіційної статистики, складає 27 млн.га.

Направду ця цифра менша, бо частина (і то важко сказати яка) власників вже втратила фактичне право розпоряджатися цієї своєю власністю через механізм емфітевзису – укладення угоди, суть якої у тому, що власник паю наперед отримує від орендаря суму еквівалентну його уявній ринковій вартості, натомість беручи на себе юридично оформлене зобов'язання передати пай у власність платника після запровадження ринкового обігу сільгоспземель.

Кількість тих, хто самотужки або в кооперації обробляє свої паї і не збирається їх продавати, також залишається невідомою, принаймні вітчизняній статистиці. Те саме можна сказати і про кількість паїв, які було загарбано рейдерами.

Разом з тим, є паї, а також інші землі, перетворенні на сільгоспугіддя, які підлягають неодмінному відчуженню державою або територіальними громадами. Мова про береги водойм і заплавні луки, охоронні зони пам'яток та заповідників, ліси тощо.

Отже, оцінити вірогідний обсяг та динаміку пропозиції на "вторинному ринку" землі, після його запровадження, складно, проте нинішній владі це і не потрібно, бо її, як вже наголошувалося, цікавлять саме 10 млн. га добрих державних земель.

Попередні п'ять років, обидвоє тодішніх уряди не вживали жодних практичних кроків для підготовки інфраструктури обігу земель як економічних активів їхніх власників, не кажучи вже про підтримку дрібних і середніх виробників. В результаті фермери виснажилися фінансово, в той час як офшорні латифундисти нарощували свої фінансові можливості, зокрема і за рахунок прямих державних дотацій та відшкодування ПДВ.

Сьогодні нова владна команда намагається вирішити проблеми в агросекторі одним махом – фактично ліквідувавши весь традиційний уклад життя на селі, разом із самими селами. Не маючи роботи, люди просто виїдуть. Залишиться щось подібне до примарних сіл Зони відчуження Чорнобильської АЕС, де доживають віка кілька десятків самоселів. Швидко відпадуть проблеми із сільською медициною, освітою, дорожньою мережею тощо. Мати справу з латифундистами для влади набагато простіше і вигідніше.

Чи є цьому альтернатива? Так.

Запровадження обігу земель як економічних активів слід розпочинати після завершення реформи децентралізації, коли буде забезпечено повсюдність самоврядування. Територіальні громади в усій Україні мають межувати між собою. Тобто юрисдикція територіальних громад має поширюватися на всю Україну, без анклавів. Питання режиму землекористування на військових полігонах, у заповідниках, охоронних зонах пам'яток природи тощо має визначатися відповідними законами і Кодексами – Лісовим, Водним, Земельним та ін. Відповідно, при здійсненні відчуження земель сільськогосподарського призначення та господарювання на них, при використанні надр та водних ресурсів, територіальні громади отримуватимуть свою частку бюджетних надходжень та матимуть змогу впливати на порядок землекористування.

Поспіх із приватизацією земель – це фактично обкрадання територіальних громад. Втрата ними ресурсів для розвитку призведе до того, що вони втратять і продуктивне населення і просто зникнуть.

Час, який буде потрібним для визначення меж територіальних громад, підготовки нових карт шляхів сполучення України, розширення територій заповідників та охоронних зон, виведення із сільськогосподарського обігу земель, які не підлягають експлуатації, проведення рекультивації слід використати для розробки і практичної реалізації програм державної підтримки фермерських господарств, запровадження нових аграрних технологій, фінансових інструментів розвитку фермерства.

Сьогодні аграрний сектор України перебуває не у найгіршому стані і цілком спроможний існувати ще не один рік, однак краш-тест земельного ринку може дуже швидко знищити його, разом з українським селом.

* Тут і далі цифри наводяться з Постанови Кабінету Міністрів України N413, від 7 червня 2017 року

powered by lun.ua
Коментарі — 140
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 18:02
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
iip:
... що і проявляється у нашому "мєждусобойчику".
По-моему, вы чересчур деликатно намекнули адресату, что он проявил бесцеремонность, всунув свое иипло в чужой разговор – он не поймет.
П.С. Если у кого возникнет мысль, что я иду по его стопам – она ошибочна: разговор, в котором речь идет обо мне априори не может быть для меня чужим.
Grenader45 _ 16.11.2019 17:45
IP: 35.235.226.---
iip:
Grenader45:
Цікаво, скільки часу Ви витратили на формування думки про цього Андрюху Мухосранського?
...відповідаю цілком серйозно.
Слідкую в основному за творчістю високопоставлених "порохоботів", типу Гараня, Бистрицького, Муждабаєва і рангом нижче (?), Яхно, віднедавна Білецький, етс.
По мірі сил, здібностей і вільного часу – виказую їм своє особисте відношення.
В процесі такого спілкування – натикаюсь на коментаторів, які розділяють (хоча б частково) мої міркування, або накидаються і з "нищівною критикою".
Оскільки вищевказаний дописувач, часто рухається на паралельних курсах, і як на мене ерудований і доречно використовує "іронію" та "сарказм" – він записаний мною у розряд адекватних. Є питання з якими я категорично не погоджуюсь, є певні особливості у спілкуванні, які мене дратують, що і проявляється у нашому "мєждусобойчику".
Це ж можу сказати і про інших адекватних. І не можу сказати про лох-лоха – це корекції не підлягає.
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 17:43
IP: 35.235.226.---
iip:
Андрій Маковецький-Левенгук:
Андрюха.
Чем дальше – тем всё хуже и хуже.
Ты знаеш, дорогой, о принципе трансфера или переноса в психологии?
Я знаю о принципе перевода стрелок в детских дошкольных учреждениях, школах и ПТУ.
iip _ 16.11.2019 17:19
IP: 35.235.226.---
Андрій Маковецький-Левенгук:
Андрюха.
Чем дальше – тем всё хуже и хуже.
Ты знаеш, дорогой, о принципе трансфера или переноса в психологии?
Теперь получается, что ты, как минимум, подавленный гомо...
Grenader45 _ 16.11.2019 17:09
IP: 35.235.226.---
Андрій Маковецький-Левенгук:
Grenader45:
Андрій Маковецький-Левенгук:
]А вот и нет. Как любому человеку, мне небезразлично что думают обо мне люди, которых я считаю адекватными, пусть их точка зрения по большинству вопросов и перпендикулярна моей.
Вы читали мой комментарий от 08.58 под последним блогом Гараня? У меня получился своеобразный договор о сосуществовании. Как мне кажется.
...з приводу "договору", я вже, так би мовити теж висловився. Щоб не напружувати пошуком навожу цитату у відповіді лох-лоху: "...Андрюха, він звичайно. ще той самовпевнений, пихатий, ерудований тип, не позбавлений почуття гумору який, як на мене, завис у своїх, порослих мохом, догмах. Але чесно, краще такий оппонент (не скажу ворог), ніж таке як ти..."
Так що доведеться якось співіснувати. І так, я звернув увагу на "Как мне кажется." в кінці посту)...
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 17:07
IP: 35.235.226.---
iip:
Андрій Маковецький-Левенгук:
Тю, сегодня – не собирался, а само вышло...:::)))))
Андрюха – если у тебя пукан будет рвать каждый день – это не надо.
Если хочеш – в подарок расскажу в чём твой прокол с цитатой Гончара?
Это просто...
Не нужно мне ничего рассказывать, гомосятина. Идите целуйте в вялые беззубые десна и холодные губы Логика, а ко мне подкатывать бесполезно.
iip _ 16.11.2019 17:00
IP: 35.235.226.---
Андрій Маковецький-Левенгук:

Тю, сегодня – не собирался, а само вышло...:::)))))
Андрюха – если у тебя пукан будет рвать каждый день – это не надо.

Если хочеш – в подарок расскажу в чём твой прокол с цитатой Гончара?

Это просто...
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 16:56
IP: 35.235.226.---
iip:
Grenader45:
Вибачаюсь, що турбую.
Цікаво, скільки часу Ви витратили на формування думки про цього Андрюху Мухосранського?
Коли набралася достатня кількість його текстів, включаючи темп та методи аргументації, навіть простенький нейро-лінгвістичний аналіз усе про нього розказав – там без варіантів.
Які там "залізобетонні аргументи" – асоціативний ряд убогий, аргументація дисперсна. Два дні я його водив за цитатою Гончара – повне підтвердження.
Єдиний плюс – його словесне виверження – хороший матеріал для дослідження.:)
Приревновал.
Гомосексуалист, как я и думал.
Такое количество жеманных смайликов – оно случайным не бывает.
iip _ 16.11.2019 16:44
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
Вибачаюсь, що турбую.
Цікаво, скільки часу Ви витратили на формування думки про цього Андрюху Мухосранського?

Коли набралася достатня кількість його текстів, включаючи темп та методи аргументації, навіть простенький нейро-лінгвістичний аналіз усе про нього розказав – там без варіантів.

Які там "залізобетонні аргументи" – асоціативний ряд убогий, аргументація дисперсна. Два дні я його водив за цитатою Гончара – повне підтвердження.

Єдиний плюс – його словесне виверження – хороший матеріал для дослідження.:)
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 16:31
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
Андрій Маковецький-Левенгук:
...) я думаю, тобі по барабану за кого я тебе приймаю, і тобі байдуже, як я тебе характеризую.
А вот и нет. Как любому человеку, мне небезразлично что думают обо мне люди, которых я считаю адекватными, пусть их точка зрения по большинству вопросов и перпендикулярна моей.
Вы читали мой комментарий от 08.58 под последним блогом Гараня? У меня получился своеобразный договор о сосуществовании. Как мне кажется.
Grenader45 _ 16.11.2019 15:52
IP: 35.235.226.---
Андрій Маковецький-Левенгук:
Grenader45:
Андрій Маковецький-Левенгук:
Я так понял, что если я через каждые три слова стану употреблять выражения "как мне кажется", "на мой взгляд", "ИМХО", "на мою чемну думку", "как мне представляется", "с моей точки зрения", "как по мне", "насколько я могу судить" и проч., т.е. буду вести себя, как зашуганное, боящееся собственных мыслей существо, – только тогда вы перестанете считать меня пыхатым?
...) я думаю, тобі по барабану за кого я тебе приймаю, і тобі байдуже, як я тебе характеризую. Моя думка про тебе вже більш-менш сформувалась, тому я впевнений, що ні за яких обставин ти не станеш "употреблять выражения", а значить лишишся самим собою. Принципово для мене – віднайти слабкі місця у твоїх, як тобі видається залізобетонних тезах, щодо причинно-наслідкових зв'язків теперішньої ситуації в Україні. Ну і побіжно, повозити, як ти казав обличчям по столу порохоботів. Усе інше – від лукавого.
iip _ 16.11.2019 15:39
IP: 35.235.226.---
Андрій Маковецький-Левенгук:
Андрюха – приветик!
Опять людей смешишь – собственные мысли:) умора и только.
Ото словесное извержение – это типа мысли:)

Вот давеча ты про голубя бубнил. Только это не точно. Там же голубь улетает, а ты тут сидишь, как приклеенный. Не похоже на голубя.
Ты больше похож на щеночка – нагадишь на ковёр и смотришь непонимающе, когда тебя ругают.
Даже обижаешься...
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 15:24
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
Андрій Маковецький-Левенгук:
...дослівно: "Неверно, как мне представляется, говорить о пренебрежении к жителям Донбасса только в региональном контексте".
Я сприймаю "как мне представляется" тільки у зв'язці з "неверно" по відношенню до моєї думки, дія якого закінчилась разом із першим реченням. У другому реченні чітко прослідковується стверджувальна, безапеляційна інтонація. І на мою думку, саме підсумком допису мало б бути – "Мнє так кажется", чи хоча б "Лично я думаю так".
Хоча, визнаю це все ж софістика. Принципові інші речі...
Я так понял, что если я через каждые три слова стану употреблять выражения "как мне кажется", "на мой взгляд", "ИМХО", "на мою чемну думку", "как мне представляется", "с моей точки зрения", "как по мне", "насколько я могу судить" и проч., т.е. буду вести себя, как зашуганное, боящееся собственных мыслей существо, – только тогда вы перестанете считать меня пыхатым?
Grenader45 _ 16.11.2019 14:51
IP: 35.235.226.---
Андрій Маковецький-Левенгук:
Grenader45:
Андрій Маковецький-Левенгук:
...вже тепліше, менше пафосу і не так категорично. Але я не побачив ключової фрази. "Мнє так кажется", чи хоча б "Лично я думаю так". Так боляче для самолюбства?))
А чем вас в качестве аналога фраз "Мнє так кажется" и "Лично я думаю так" не устраивает использованное мной "как мне представляется"?
...дослівно: "Неверно, как мне представляется, говорить о пренебрежении к жителям Донбасса только в региональном контексте".
Я сприймаю "как мне представляется" тільки у зв'язці з "неверно" по відношенню до моєї думки, дія якого закінчилась разом із першим реченням. У другому реченні чітко прослідковується стверджувальна, безапеляційна інтонація. І на мою думку, саме підсумком допису мало б бути – "Мнє так кажется", чи хоча б "Лично я думаю так".
Хоча, визнаю це все ж софістика. Принципові інші речі...
Андрій Маковецький-Левенгук _ 16.11.2019 14:26
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
Андрій Маковецький-Левенгук:
...вже тепліше, менше пафосу і не так категорично. Але я не побачив ключової фрази. "Мнє так кажется", чи хоча б "Лично я думаю так". Так боляче для самолюбства?))
А чем вас в качестве аналога фраз "Мнє так кажется" и "Лично я думаю так" не устраивает использованное мной "как мне представляется"?
Grenader45 _ 16.11.2019 11:18
IP: 35.235.226.---
Костянтин Матвієнко:
Grenader45:
Я з ним не знайомий, жодних пактів не укладав, а в його тексті немає чого коментувати. Він претендує на гуморну подачу, проте несмішно.
...тоді дозволю собі скопіпастити власний комент звідти.
...хто крутіший, політичний експерт чи журналіст?
Блогом вище, політексперт Матвієнко – чітко і аргументовано доводить, що введення ринку землі це "зло".
Журналіст Братущак, не менш переконливо доводить (використовуючи навіть "стьоб"), що введення ринку землі це "добро".
Прямо дзеркало сучасних українських реалій. Боротьба "добра" зі "злом" містечкового рівня.
І "ламаються списи" і зійшлися у двобої "порохоботи" і "зебіли" і відстоюють кожен свою "сермяжную правду".
А десь "там на вєрху", підсміюючись, дивляться на цю суєту ті, хто при усіх розкладах в накладі не залишиться. І до них, "хто наверху", нікому діла нема.
У людей вистачає куди прикластися: хватай хлоп хлопа за чуба і мордою об стіл.
Костянтин Матвієнко _ 16.11.2019 10:54
IP: 35.235.226.---
iip:
А звідси – занепад, бідність, міграція.
Костянтин Матвієнко _ 16.11.2019 10:52
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
Я з ним не знайомий, жодних пактів не укладав, а в його тексті немає чого коментувати. Він претендує на гуморну подачу, проте несмішно.
Grenader45 _ 16.11.2019 10:49
IP: 35.235.226.---
Grenader45:
...Автору.
Костянтине, а чому б тобі не залишити коментар під блогом Сашка Братущака, який з'явився схоже "у піку" твоєму.
Чи у вас пакт про ненапад?
...перепрошую) Олексія Братущака.
Grenader45 _ 16.11.2019 10:46
IP: 35.235.226.---
...Автору.
Костянтине, а чому б тобі не залишити коментар під блогом Сашка Братущака, який з'явився схоже "у піку" твоєму.
Чи у вас пакт про ненапад?
Александр 1 _ 16.11.2019 10:40
IP: 35.235.226.---
iip:
...Земля має бути в розпорядженні того, хто на ній працює. Номінальні власники мають бути виключені...
++++ Це головне, як на мій погляд.
iip _ 16.11.2019 10:35
IP: 35.235.226.---
Костянтин Матвієнко:
Дякую.
Ви торкнулися дуже цікавої і складної теми.

Розвиток переробної промисловості – це вже не тема землі, а тема абсолютно бандитської шкуродерні, яку в Україні маскують під "інвестиційну модель економіки".

Основна проблема економіки України у тому, що в країні і близько не впроваджена дійсно світова практика інвестицій. "Інвестиційна економіка" по українські – вбиває країну.

У цьому криється і проблема землі, і переробної промисловості, і швейних фабрик, і абсолютно усього іншого.
Костянтин Матвієнко _ 16.11.2019 10:21
IP: 35.235.226.---
iip:
Саме так. Проте, якщо продавати продукцію переробки (як бабці на базарах солоні помідори), то село, створюючи переробні підприємства – консервні заводи, коптильні, млини, має шанс вижити. Звісно, що не у вигляді колишніх колгоспів. Поцікавтеся досвідом Єлизаветівки на Дніпропетровщині.
iip _ 16.11.2019 10:05
IP: 35.235.226.---
Костянтин Матвієнко:

Дискусія навколо землі маніпулятивно посунута в бік не-головного.

Продуктивність праці в с/г виросла в рази – працівників "на землі" треба все менше. Відсоток сільського населення у світі зменшується. Тому села і "вимирають" – це виглядає сумно, але не сумніше ніж, наприклад, іржавий пояс в США і міста-привиди.

Треба говорити про суть, а вона у тому, що паразити, псевдо "інвестори", рвуться до землі, аби викачувати кошти. Сьогодні фермер обробляє пай і платить щось власнику. Паразити хочуть вклинитися в це – дати фермеру кредит на купівлю землі – і тягнути з нього відсотки. Або купити землю і так само віддати її у оренду виробнику (холдинг) і так далі.

Земля має бути в розпорядженні того, хто на ній працює. Номінальні власники мають бути виключені.

Те, що проштовхує зараз Зеленський – це паразитарна (а тому неефективна) модель із номінальними власниками – звичайна ціль усіх лихварів, які сором'язливо називаються "інвесторами".
Костянтин Матвієнко _ 16.11.2019 08:57
IP: 35.235.226.---
Ігор Куценко:
Метою Голодомору було знищення українського села, як укладу – побуту, виробництва, культури, релігії. Це не до кінця вдалося. А от коли за безцінь заберуть у селян землю, села роз'їжуться самі. І зникнуть. Тому я і обрав такий заголовок.
Корупція1410 Зеленський61 Свобода слова578 Україна та Європа1121 Мовне питання187
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter