10 серпня 2020, 12:24

У питанні визнання виборів президента Білорусі Україні слід зайняти консолідовану позицію з ЄС

Головною проблемою опозиції у Білорусі є відсутність консолідованої політичної програми. Її об'єднує розуміння необхідності і прагнення змінити режим Олександра Лукашенка, проте, що робити після цього опозиційні білоруські політики чітко не говорять.

Перед білорусами на повен зріст постає проблема визначитися щодо взаємин із Росією. Більше чверті сторіччя О.Лукашенко утримує владу лише завдяки економічній і політичній підтримці з боку російської монархії. Ця підтримка не є безкорисливою – її розраховано на перспективу знищення Білорусі як суверенної держави. Її зведуть навіть не до рівня республік Якутії чи Татарстану, а перетворять на шість областей у складі Російської Федерації.

Проте за роки після розпаду СРСР білоруси вже звикли до суверенного існування і зовсім не прагнуть стати складовою частиною Росії. Отже самоцінність державної незалежності є першим фундаментальним принципом політичної програми для опонентів О.Лукашенка. Якщо він вирішить лишатися при владі, то не матиме інакшого виходу, як цілком опертися на російські багнети в обмін на поетапну ліквідацію суверенітету. Тоді ненависть білоруського суспільства до свого диктатора автоматично і справедливо перейде на Росію і росіян.

Суверенне ж існування Білорусі можливе лише за умови добросусідських взаємин з ЄС та Україною. Такі стосунки виникнуть лише за умови демократичного розвитку країни на засадах ринкової економіки, свободи слова і поваги до прав людини. Цей пункт політичної програми так само не має викликати суперечок в середовищі нинішньої білоруської опорзиції

Сьогодні і В.Путіну і О.Лукашенку дуже вигідно в усіх скандалах, що супроводжували вибори в Білорусі, звинуватити третю сторону. Їхні пропагандисти з великим натхненням це вже роблять. Такою третьою стороною, звісно, що названо Україну. Кумедні звинувачення українських спецслужб у спробах дестабілізації внутрішньої ситуації у Білорусі, за задумом їхніх авторів, мали б створити привід для нового зближення білоруського і російського диктаторів.

В цих умовах для України дуже важливо зайняти спільну позицію з Європейським Союзом у питанні визнання легітимності виборів у Білорусі. І за потреби приєднатися до вірогідних санкцій проти диктатури.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи неминучий розпад росії?

Розпад росії швидше за все одномоментною раптовою подією. Це тривалий процес накопичення криз, який закладено ще на початку виникнення СРСР. Ленін створював Радянський Союз перед усім як механізм утримання України в одній державі з росією для здійснення "всесвітньої пролетарської революції"...

Путін просить перемир'я... у Трампа. Чому?

Путін подзвонив вельми заклопотаному королівським державним візитом Трампу і говорив із ним понад 90 хвилин. В ході цієї балачки рашистський володар попросив про перемир'я на час відзначення Дня Перемоги...

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...