14 травня 2009, 11:02

В МЗС Росії вважають, що російськомовні школи в Україні не потрібні. Наші мови надто схожі

Принаймні саме це випливає із нещодавньої заяви представника Міністерства закордонних справ РФ пана Нестеренка. Звичайно, буквально він говорив про інше – про задоволення освітніх потреб українців Росії. Пояснюючи відсутність в Росії украї-номовних шкіл, пан Нестеренко посилався в тому числі і на близькість російської та української мов, культур, історичних шляхів і спільної віри.

Як слушно зауважено у заяві прес-служби Об'єднання українців Росії, Нестеренко надає українським чиновникам вагомий аргумент для українізації російськомовних шкіл: мовляв, у наших народів близькі культури і мови, загальна історія, ми у своїй більшості сповідуємо правос-лав'я. Так навіщо при такій близькості потрібні російські школи в Україні? І якщо подібний аргу-мент покладено в основу державної політики в Росії, то чому ж тоді таким самим підходом не може керуватися й українська влада?



Далі – витяги із заяви прес-служби ОУР на тему "Чому в Росії немає українських шкіл?"

"МЗС РФ стверджує, що "...незважаючи на велику чисельність українців...запити на заснування повноформатних шкіл...не надходять" і пояснює це близькістю східносло-в'янських мов і культур, загальною історією (Київська Русь, Московська держава, Російська імперія, СРСР) і єдиною православною християнською вірою. Однак такий поверховий під-хід не дає розуміння того, чому в Росії відсутня система української освіти. А причини цього є, як об'єктивні, так і суб'єктивні:

- дійсно, загальна історія. Однак під час перебування в одній державі, крім позитивного досвіду взаємного культурного збагачення, добре відомого з курсу російської історії, мали місце і вкрай негативні моменти – цілеспрямована імперська політика переслідування української мови, оголошення її лише "південним діалектом общєрусского язика", що призводило до русифікації українців, виникненню в них почуття меншовартості, неса-моцінності;

- відсутність в Росії українського інформаційного простору;

- відсутність української церкви в Росії й неприкрита жорстка протидія її поширенню;

- залежність гуманітарної політики російської влади щодо української діаспори Росії від сьогочасної політичної кон'юнктури;

- несприйняття більшістю російської політичної еліти незалежності України, самостійності української нації і самодостатності української мови, що призводить до відсутності у Росії послідовної і системної національної політики.

Що стосується потреби в українській освіті в Росії, надамо слово активістам українських організацій.

Людмила Найденко, заступник голови товариства "Вербиченька" (м. Нижньокамськ): "...потреба в українській освіті є, і велика. Інша справа, що навіть почути про створення української освітньої установи досить важко. Великий вплив на освітню роботу накладає рівень відносин між Україною й Росією, від чого потерпають звичайні громадяни, які зму-шені вислуховувати на адресу України приниження, глузування. Часто з цієї причини люди взагалі не зізнаються в приналежності до своєї нації, а тому де вже говорити про прагнення до навчання".

Мирослава Філіппова (м. Томськ), голова комісії Об'єднання українців Росії з питань освіти: "...для національної освіти в Росії формально перешкод немає, але інформаційна війна російських ЗМІ проти України значно ускладнює проблему української освіти. Були випадки, коли вже після набору в клас з вивченням української мови батьки через безупинний негатив ЗМІ про Україну забирали дітей. Зустрічаються випадки відкритого ворожого ставлення до України, а потім і до української мови".

Микола Сергієнко, голова Об'єднання українців Кубані (м. Краснодар): "...один із прик-ладів своєрідного, проте типового ставлення до української мови в Росії. У школі народного мистецтва в Краснодарі українська мова вивчається під назвою "кубанського нарєчія", і ніяк не вдається виправити це становище. Інакше як приниженням української мови це на-звати важко". (Від себе додамо – впровадження крайовою владою терміна "кубанськоє на-рєчіє" є, по суті, прямим продовженням імперської політики щодо української мови як "нарєчія общєрусскаго").

У Росії немає програми розвитку національної освіти, зокрема української. Починаючи з 1993 р., українські організації домагаються розробки й прийняття Федеральної державної програми розвитку української культури та освіти в Росії (резолюції чотирьох Конгресів українців Росії – 1993, 1997, 2002, 2005 рр.). Немає постійного діалогу федеральної й регіона-льної влади й громадських організацій.

Хотілося б довідатись, звідки МЗС РФ бере "інформацію" про українську освіту в Росії. У заяві МЗС РФ сказано: "...Українська мова як предмет викладається з 1 по 11 клас у Санкт-Петербурзі в загальноосвітній школі N479..., у двох школах Воркути, у слов'янських гімназіях Мурманська й Пензи...".

Михайло Волик, член правління української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга: "У Санкт-Петербурзі немає шкіл з вивченням української мови як предме-та".

Ольга Ніколаєва, завуч школи N479 р. Санкт-Петербурга: "Немає. У нас української мови в програмі немає".

Микола Бейзак, голова товариства "Україна" (м. Воркута): "У Воркуті немає шкіл з викладанням української мови, немає недільних шкіл, немає факультативів української мови".

Наталя Литвиненко-Орлова, голова національно-культурної автономії українців Мур-манської області (м. Мурманськ): "У Мурманську немає освітніх установ з вивченням української мови".

МЗС РФ: "Українська мова вивчається...в ліцеї Нового Уренгоя, ... у містах Ханти-Мансійську, Уфі, Нижньокамську, Казані, Омську, Оренбурзі, Єкатеринбурзі, Владивостоку, Сиктивкарі, Сочі, Сургуті, Нижньовартовську, Тобольську, а також в Білгородській, Воро-незькій та Самарській областях".

Владимир Халімончук, голова ради товариства "Українська родина" в Сургуті, коорди-натор Об'єднання українців Росії по Ханти-Мансійському, Ямало-Ненецькому автономних округах, Тюменській області: "В регіоні існують недільні школи в Сургуті і Тобольську без фінансової підтримки держави на кошти батьків, ...у Новому Уренгої, Ноябрьску, Нижньовартовську, Ханти-Мансійську українська мова не вивчається. В Тюменському державному університеті українська мова не вивчається".

Такі ж свідчення можна отримати з Казані, Єкатеринбурга, Владивостока, Сиктивкара, Сочі, інших міст. З Білгородської області і відповісти нема кому, бо немає там українських організацій і української освіти.

Подаємо інформацію (без лапок), що відповідає дійсності. На сьогодні українська мова і деякі українознавчі предмети вивчаються в базовому шкільному плані в декількох школах (Москва, Республіка Башкортостан, Томськ, Самара). У Московському лінгвістичному ліцеї N1555, Заозерній школі N16 м.Томська, декількох школах Башкортостану, середній школі N132 м.Самари українська мова вивчається як предмет. У селі Золотоношка Республіки Ба-шкортостан працює єдиний у Росії комплекс дитячий садок – школа, де всі діти (близько 70 осіб) вивчають українську мову. Як факультатив українська мова вивчається в декількох школах (Башкортостан, Воронеж). Українська мова (т.зв. "кубанськоє нарєчіє") та історія козацтва викладаються в Краснодарській крайовій дитячій експериментальній школі народ-ного мистецтва. Існує кілька недільних (суботніх) шкіл при освітніх установах або українських товариствах Москви, Республіки Башкортостан, Республіки Татарстан, Ханти-Мансійського автономного округу, Камчатської, Томської областей. В кількох вищих навчальних закладах Росії – Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова, Московському державному лінгвістичному університеті, Московському державному інституті міжнародних відносин (Університеті) МЗС РФ, Дипломатичній академії МЗС РФ, Воронезькому, Красноярському університетах, Томському державному педагогічному університеті, Уфим-ській філії Московського відкритого державного педагогічного університету предмети укра-їністики вивчаються в складі блоку слов'янської філології.

У Росії є буквально кілька шкіл, де українська мова вивчається як предмет невеликою кі-лькістю учнів, що дає підстави для висновку: це виняток, що підкреслює загальне прави-ло: української освіти в Росії немає! Відповідно немає підготовки вчителів української мови, ніхто не створює, тим більше не випускає українські підручники.

І справа не у відсутності "повноформатних шкіл". До речі, у такому плані українські ор-ганізації Росії питання не ставили, і ніхто в українських організаціях не говорить про повний паритет української освіти в Росії і російської освіти в Україні. Тільки відсутністю послідовності, системності в проведенні національної політики, поверховим підходом до проблеми, що не враховує інтереси української меншини в Росії, можна пояснити "інформацію" міністерства про українську освіти в Росії.

А порівнювати кількість російських шкіл в Україні та українських у Росії, про що гово-рить п. А. Нестеренко, дійсно нема чого: якщо в Україні російських шкіл більше 1000, то в Росії українських просто немає! Досить показова щодо цього є порівняльна таблиця за-доволення освітніх потреб українців у Росії і росіян в Україні



Тут був незаконний пост Ігоря Луценка

Народний депутат Ігор Луценко в день виборів вивісив пост, який агресивно контрагітує проти одного із кандидатів. Щодо неправдивості тверджень в тексті, готовий подискутувати з Ігорем пізніше...

''Наслідки'' Львівського форуму: і ''Занепад влади'', і ''Великий вибух популізму''.

Франсуа Міттеран ніби якось поскаржився Михайлові Горбачову, як непросто впоратися з країною, в якій чотириста сортів сиру. На що товариш генеральний секретар відповів: "Куди важче управляти державою, в якій в магазинах взагалі нема сиру"...

Кіно і Патріарх. Біографія Святійшого за 42 хвилини

Cоціальна реклама, якщо хочете. Забув написати про це вчасно. А давно хотів порекомендувати фільм про Патріарха Філарета, який вийшов ще наприкінці липня на каналі ICTV...

Частка української на ТБ неприпустимо мала. Саморегуляція була би кращим виходом. Власники не почули. Слово за законодавцями. Що казав Президент про мовні квоти

Сьогодні Верховна Рада, нарешті, має розглянути у другому читанні закон про впровадження квот для української мови на телебаченні. Робиться це лише щодо тих компаній, які користуються державним частотним ресурсом...

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". З уроків історії

Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять в третю світову війну". Вони самі мусять захищати незалежність від можливої в майбутньому агресії з боку великих держав...

Сьогодні – Хресний Хід нашого Київського Патріархату

l – 28 липня 2016 р. Українська Церква відзначатиме річницю хрещення Київської Руси-України. З цієї нагоди у Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульв...