Реакція Вассермана. ''Комсомольская правда в Украине'' каже, що України ''не было, нет и быть не может''
Реакція Вассермана, як пише "Вікіпедія", – один із основних методів діагностики сифілісу, це спосіб виявити у крові бліду спірохету (Spirochaeta pallida). Реакція Вассермана має "велике значення в практичній роботі дерматовенерологів".
Вона так само має велике значення в роботі газети "Комсомольская правда в Украине". Правда, існування цього видання є алогічним, бо сьогодні воно саме повідомило, що України... не існує. То коли немає України, як може бути "Комсомолка" в тому, чого нема?
Чесно кажучи, я був шокований сьогоднішнім числом газети. "России пора купить Украину... УКРАИНСКОГО НАРОДА НЕ СУЩЕСТВУЕТ... " Під цими заголовками видання друкує одкровення "городского сумасшедшего" Анатолія Вассермана, а для того, щоб ця україноненависницька маячня викликала більшу довіру, його названо "відомим знатоком-інтелектуалом". Констатувавши, що "украинский народ – такая же составная часть, как народ курский или архангелогородский", Вассерман розгортає "комерційний план" ліквідації української державності.
Московська "мама" "КП в Украине" опублікувала цей матеріал ще 5 червня (принаймні, у веб-версії його позначено саме цією датою). Причина його появи в одній із найтиражніших газет Росії, а особливо в п'ятничному номері, цілком зрозуміла. Те, що до передруку статті в, вибачте, шановні "комсомольці" за "нецензурне" слово, "українській дочці", пройшов майже тиждень, свідчить, що мабуть не дуже й хотіли поширювати це лайно...
Я не знаю, які статті Кримінального кодексу порушила "КП в Украине", але впевнений в морально-етичній неприйнятності подібних публікацій.
Я непогано знайомий з багатьма працівниками Українського??? медіа-холдингу, одним із його власником, редактором "КП", іншими людьми. У мене таке враження, що вони всі разом підійшли і обплювали мене.
Про те, що "украинского народа не было, нет и быть не может", ми чуємо вже не одне століття, і Америки нам Вассерман з "Комсомолкою" не відкрили. Але видається прикрим та неймовірним той факт, що подібна публікація можлива на вісімнадцятому році незалежності в одній із найтиражніших газет України.
Я хотів би, як мінімум, аби завтра на першій шпальті вибачення газети за свій українофобський вибрик були надруковані не меншим шрифтом, аніж поносні слова псевдоінтелектуала Вассермана.
Так само хотілося б, щоб між побажаннями Москви та необхідністю поважати український Кримінальний кодекс київська редакція "Комсомолки" обирался останнє.
