На газетному та журнальному ринках домінує російська, її частка в накладі журналів наближається до 100%

Незабаром планую оприлюднити Мовний баланс-2, який віддзеркалює співвідношення двох найпоширеніших мов – української та російської – в різних сферах громадського та приватного життя. Баланс складено на основі перепису населення, соціологічних досліджень та статистичних даних, отриманих від державних органів та установ, громадських організацій, а також експертних оцінок.

Попередньо виношу на обговорення окремі розділи цього документу

Українська та російська мови в друкованих ЗМІ України

За даними Книжкової палати України при Держкомтелерадіо, у 2008 році за кількістю назв газет, що видавалися, україномовні склали 49,7%, російськомовні – 40%. Однак, у сукупному річному накладі всіх газет доля російськомовних становила 67% (на 3% вище, ніж у 2005 році), а україномовних – лише 29% (на 2% менше щодо 2005 р.). Слід також брати до уваги, що в Україні поширеною є практика, коли в україномовних за назвою газетах чи журналах взагалі відсутні україномовні матеріали.

За 15 років частка україномовного щорічного накладу газет скоротилася з 50% в 1995 р. до 32% в 2009 р., а російськомовного – зросла з 45% в 1995 р. до 68% в 2009 р.



В Україні виходить лише дві загальнонаціональні щоденні газети винятково українською мовою – "Україна молода" та "Газета по-українськи". Ще кілька щоденних газет виходить паралельно двома мовами.

Найбільш тиражні загальнонаціональні щоденні видання ("Сегодня", "Факты", "Вечерние Вести", "Комсомольская правда") виходять винятково в російськомовному варіанті, рівно як і вся ділова преса, за винятком тижневиків "Коментарі" та "Контракти", які мають версії обома мовами.

Кілька україномовних газет, котрі виходять з періодичністю від разу до кількох разів на тиждень, входять до числа лідерів за накладами – зокрема, "Експрес", "Сільські вісті", "Високий замок".

Протягом 15 років вага україномовного річного накладу журналів скоротилась з 70% у 1995 р. до 10,6% у 2009 р., а російськомовного – навпаки, зросла з 18% у 1995 р. до 89,4% у 2009 р.

Щодо сегменту так званих глянцевих (жіночих, чоловічих журналів тощо), спеціалізованих журналів, то тут україномовний продукт практично відсутній. Офіційна статистика не враховує контрабандних потоків, якими потрапляють в Україну з Росії російськомовні ЗМІ, не зареєстровані в Україні.

Російськомовна преса розповсюджується по всій території України. Водночас, у деяких регіонах Півдня та Сходу україномовна преса майже відсутня в розповсюджувальних мережах.

У 2009 році наклад російськомовних газет склав 68%, україномовних – 31,8%. Серед журналів доля російськомовних у 2009 році, порівняно з 2008 роком, зросла на 6,4 пункти з 83% до 89,4%, а україномовних скоротилася з 14% до 10,6%, тобто на 3,4%.

Висновки

На газетному та журнальному ринках України цілковито домінує російська мова, причому її частка в річному сукупному накладі журналів поступово наближається до ста відсотків.

Присутність української мови в друкованих ЗМІ забезпечується завдяки рекламі, яка, згідно з чинним законодавством, має оприлюднюватися обов'язково українською. Досі цієї норми відносно дотримувалась більшість центральних друкованих ЗМІ, однак після зміни влади в лютому-березні 2010 р. та задекларованих змін у мовній політиці, значно поширюється практика порушення мовної статті рекламного законодавства.

Дивіться, хто хоче, також інші розділи.

Перевага української в навчальному процесі не означає її домінування в освіті як публічній сфері – обговорюємо проект Мовного балансу

Сьогодні кожний третій фільм йде російською. Азаров вимагає негайно покінчити з україномовним дубляжем

На телебаченні – хиткий паритет. На радіо переважає російська. Обговорення проекту Мовного балансу

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.