Олег Медведєв Приватний політичний консультант, політтехнолог

Народному Патріарху-85. Його Святість Філарет як український символ. Стаття релігієзнавця Дорошенка

27 січня 2014, 14:07

Патріарх Філарет, Українська Православна Церква, український народ – одне ім'я та два поняття, які важко відокремити. Здається, що за 85 років земного життя Святійшого владики вони міцно поєдналися в одне. Людина стала символом цілої епохи, ключем до розуміння драматичного шляху всієї нації, болючого виборювання права на духовну самодостатність і незалежність.

Як не можливо уявити князівську історію України без Оранти у блакитному хітоні на золотому тлі нерушимої стіни в Софії Київській, середньовічну Київську Православну Церкву без титанічної постаті святителя Петра Могили, а сучасного українця без універсуму Тарасового слова, так із українського релігійного життя другої полови ХХ і початку ХХІ сторіччя не вдасться вилучити Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (Денисенка). Він виходить за межі звичних уявлень про ієрархів цього періоду, бо має благословення Боже поєднувати невтомне служіння Церкві та Україні.

Смішними та мізерними виглядають опоненти владики, які на догоду московським ідеологам силкуються то очорнити штучними анафемами, то прибрати зі своїх багатотомних видань бодай згадку про бунтівного та твердого у своїх переконаннях Патріарха Філарета. Але марні їх сподівання, бо Патріарх сповнений світлом Христової істини, чинить за заповіддю: "Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує..." (Мф. 5: 44).

Святійший давно перейшов грань лише суто церковного керманича. Він своїми трудами розширив межі Церковної огорожі. Він став символом наших безкінечних історичних національно-визвольних змагань, заступником перед Богом за кожного українця, який свідомий своєї національної належності. У Патріархові втілилися мільйони невідомих борців за волю рідного краю, як колись у Хмельницькому, Мазепі, Петлюрі, Бандері.

Мають рацію численні експерти, які стверджують – найбільшим здобутком за понад два десятиліття незалежності України є саме поява УПЦ Київського Патріархату як незалежної Православної Церкви, духовного форпосту проти можливої новітньої колонізації нашого народу. Важливо, що на чолі Церкви стоїть її великий Пастир – третій Патріарх. Він нині духівник кожного патріота, кожного українця.

Проминуло широке відзначення 50-річчя його єпископського служіння та 45-річчя перебування на Київський кафедрі. 2014 року Предстоятелю Української Православної Церкви Київського Патріархату виповнюється 85 років. Воістину патріарший вік є гарним приводом пошукати відповіді на запитання: чому стільки років, як свідчать численні соціологічні опитування, саме Київський Патріарх Філарет є однією з найвпливовіших фігур в Українській державі? Чому наші співгромадяни так дослухаються до його голосу та цінують думку владики? Нинішній ювілей дав змогу, аби звернутися до представників національної еліти, визначних культурних, наукових і громадських діячів України (академіків, Героїв України, письменників і науковців) із проханням сказати слово про владику, поділитися спогадами, враженнями від спілкування. Наші співрозмовники ще раз засвідчують, що національна еліта бачить в особі Патріарха Філарета непересічного духовного лідера українського народу, послідовного патріота, авторитетного церковного діяча загальноправославного масштабу. Вони вважають його одним із найбільших богословів сучасного світу.

Важливо, що з великою повагою та симпатією до Святійшого владики Філарета ставляться не лише православні, але й греко-католики, і навіть мусульмани. Ті, кому за радянських часів доводилося бути опонентом владики, нині, майже одноголосно, говорять про мудрість і глибоку віру нашого Патріарха, подвижницьке служіння Церкві та українському народові. Ненавидять його лишень московські церковні функціонери, які служать не Царю Небесному, а царю земному.

Майже всі, з ким довелося спілкуватися, дивуються самовідданості, надзвичайній (не за роками) енергійності та працездатності глави УПЦ Київського Патріархату. Щоденно сотні зустрічей, десятки офіційних заходів і, звісно, постійна молитва та звершення богослужінь – такого графіку не здатні витримати навіть набагато молодші архієреї. Вони часто запитують у свого святителя про секрет такого феноменального служіння та незмінно отримують просту і разом із тим глибоку відповідь: Бог допомагає!

Здається, що нашому Патріарху вдалося так достойно пройти всі випробовування саме тому, що він завжди жив духовним життям, життям Святої Церкви, де перед ним повсякчас стоїть цілий сонм святих мучеників і сповідників за правду Христову. Святійший не піддається політичній кон'юнктурі, тому до його голосу дослухається всі прошарки суспільства, чують і влада, і опозиція.

Він як великий Пастир і щирий християнин діє за заповітом: "Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, при-хиляйтеся до добра; будьте братолюбні один до одного з ніжністю; випереджайте один одного шанобливістю; у старанності не лінуйтесь, духом палайте; Господеві служіть; утішайтесь надією; у скорботах будьте терплячі; в молитві постійні; у потребах святих беріть участь; будьте гостинні до подорожніх" (Рим. 12: 9 – 14).

Церква – інституція не тільки Божественна, але й суспільна. І Патріарх Філарет як Предстоятель жертовно служить усім нам. Його палка молитва, мудре слово, часом навіть ласкавий погляд, вчасна порада є підтримкою багатьом. Про цей світлий, благодатний вплив, душевну радість від спілкування, вияв доброти та любові говорять майже всі наші співрозмовники. Вони стверджують – зустрічі з владикою незабутні. Вони надихають, возвеличують, наближають до Бога.



Видається, що нам, українцям, вже варто говорити ширше, масштабніше окреслювати постать Патріарха Філарета у процесах національного та духовного відродження українського народу. Адже він не тільки Господом даний пастир, прекрасний богослов, невтомний звершувач богослужінь, але й чудовий організатор церковного, наукового життя, талановитий публіцист. Він перекладач Біблії, творінь святих отців, повного корпусу богослужбової літератури, автор 10 томів власних текстів. Важко собі уявити: загальний перелік праць Патріарха Філарета становить майже 100 томів! Цим похвалитися не можуть навіть професійні письменники та журналісти. У проповідях, посланнях, зверненнях, інтерв'ю Святійшого владики осмислено найскладніші проблеми віри, релігії, духовності людства та нашого народу – всього того, без чого не може існувати окрема людина та нація загалом.

Подумки занурюєшся в історію нашого народу та шукаєш відповіді, чи була ще така особистість, яка змогла зробити стільки? Таке можна здійснити лише за допомогою Божою. Ми можемо впевнено сказати: так, наша нива славна своїми трударями, які в різні віки подвижницьки вчили любити Бога, піднімали націю до європейських висот. Святійший владика – один з них.

Серед його попередників: і митрополит Іларіон з твором про Закон і Благодать, і святитель Петро Могила з "Катехізисом" і "Требником" (визнаними цілим православним світом), і святитель Димитрій (Туптало), митрополит Ростовський, з "Житіями святих", і академік Михайло Грушевський з історичною правдою, і митрополит Іларіон (Огієнко) з його ерудицією та всеохопністю. А за працездатністю син донецького краю, який став загальнонаціональним, справді соборним Патріархом, схожий на сина Галичини Івана Франка!

Юрій ДОРОШЕНКО.

powered by lun.ua
Коментарі — 27
Alexey Slusar _ 29.01.2014 17:12
IP: 74.125.18.---
До речі, УПЦ має всі права автокефальної церкви – сама обирає собі предстоятеля, сама обирає і поставляє єпископів, має свій Синод, Архиєрейський Собор і має право на організацію свого Помісного собору. І все це (о ні! не може бути!! ) – не залежно від Москви.
Alexey Slusar _ 29.01.2014 17:12
IP: 74.125.18.---
Звісно ні, просто захопив церковну казну за допомогою бойовиків УНА УНСО – слава "народному патріарху"!!! І, нарешті, третє – в святій Православній церкві із давніх-давен існує канонічне правило – найвище рішення приймається собором єпископів – архієрейським собором (а не предстоятелем, як то у католиків. В них папа – одна людина – вище ніж сама церква свята). РПЦ в умовах втрати православного патріарха в Константинополі обирає собі предстоятеля, але, як я вже сказав, одразу після повернення Константинополя в Православ'я просить його благословення. А що ж трапились в УПЦ в 1992 році. Собор єпископів УПЦ єдиноголосно відправляє свого предстоятеля у відставку (і має на це відповідне канонічне право – до речі за порушення клятви на святому Євангелії і хресті, на якому Господа нашого розіп'яли), а Денисенко краде казну і на ці гроші створює свою особисту іграшкову "церкву".
Alexey Slusar _ 29.01.2014 17:08
IP: 74.125.18.---
nick7680:
Alexey Slusar:
може розкажете чому РПЦ 140 років була неканонічною та ніким не визнаною? і як її визнали)).
Якщо бажаєте, можу розказати. Але щоб відділити мух від котлет, пропоную разом порівняти отримання автокефалії РПЦ та "діяння" Денисенка. Перше – чому взагалі в РПЦ постало питання про автокефалію? А тому що константинопольський патріарх відступає від святого православ'я і вступає в унію з Римом. А Денисенко чому підняв питання автокефалії? – бо захотів стати українським патріархом. Йдемо далі. За канонами хто має право надати автокефалію – тільки церква-матір. І ми бачимо, що як тільки матір-церква для РПЦ – Константинопольська повертає собі православного патріарха, одразу з РПЦ ми бачимо посилаються одне посольство за іншим щоб получити його благословення. А чи просив Філарет у московського патріарха благословення на створення кримінальної структури під назвою "київський патріархат"?
Антон Лицис _ 27.01.2014 21:12
IP: 74.125.18.---
Фрагмент Акта об отлучении от церкви монаха Филарета (Денисенко):
3. Освященный Архиерейский Собор, радея о заблудших, вовлеченных в раскол бывшим монахом Филаретом, напоминает всем, дерзающим иметь с ним общение в молитвах, о том, что, по святым канонам, и они, в случае если не прервут такового общения, подлежат отлучению от Церкви. В 88-м правиле святитель Василий Великий, обращаясь к запрещенному им в служении пресвитеру Григорию, предостерегает: "Аще же, не исправив себе, дерзнеши коснуться священнодействия, то будеши анафема пред всем народом, и приемлющии тебе будут отлучены от всей Церкви".
Kozak Nevada _ 27.01.2014 18:35
IP: 95.132.133.---
Petro Kropotkin:
gmailo:
Почитайте життєпис апостола Павла.
Людина здатна змінюватися. (Хтось в кращий бік, хтось в гірший.)
Патріарх не боїться виступити проти сильних світу цього – і в цьому є Божою людиною.
+++
nick7680 _ 27.01.2014 18:28
IP: 5.58.1.---
Alexey Slusar:
може розкажете чому РПЦ 140 років була неканонічною та ніким не визнаною? і як її визнали)).

Так Філарет мабуть не святий і також плів інтриги та займався не зовсім богоугодними справами, але йому будуть потім завдячувати появі єдиної помісної української православної церкви, а те що це відбудеться сумнівів немає.
Tortilla _ 27.01.2014 17:46
IP: 178.95.163.---
Ой, який панегірик! Просто згадуєш радянські часи, коли "в єдіном поривє" і таке інше.
Людям, які давно в церкві (незалежно від конфесії), прекрасно відомо, що собою являє "народний патріарх". Можливо, з віком жага до влади трохи слабшає... але певності в тому немає.
Дивлюсь на лист "попередників", і сміх бере. Таке враження, що автор консультувався у владики Павла (Лєбєдя).
Alexey Slusar _ 27.01.2014 17:24
IP: 74.125.181.---
"Народний" лжепатріарх – розстрижений монах Денисенко, що отримав свій сан в РПЦ, цією ж церквою и був заборонений в служінні. Це той Денисенко, що так мріяв бути Патріархом Московським. Той Денисенко, що ненавидів українську мову и все українське. Це то Денисенко, що вмовляв КДБістів допомогти отримати московський патріарших клубок. Але сталося не як бажалося. У вільні 90-ті вже була частка свободи у епіскопів РПЦ, які знали жорстокість тоді ще законного митрополита Філарета. Вплив КДБ вже не мав і РПЦ обрала іншого кандидата незважаючи на те, що Філарет був місцеблюстителем патріарха московського. Тоді Денисенко і вирішив стати лжепатріархом у Києві – незаконним. Він створив структуру, яку не визнає жодна помісна православна церква світу. Покайтеся, мирянин Денисенко, та поверніться у Церкву Христову. Це тут вам новоспечені "патріоти" хвалу співають, але Вам вже 85 – і скоро ви будите на Божому суді. Що ви там скажете – що розорили Церкву Христову на Україні???
Зорян Горний _ 27.01.2014 15:54
IP: 74.125.181.---
gmailo
...На жаль стаття подана на блозі підступного кадебіста, провокатора та грошового найманця заплутавшоїся Юлі.
Brastr Strutinskiy _ 27.01.2014 15:37
IP: 37.115.18.---
Нехай Господь наш оберігає і допомогає владиці Філарету в його справах!
Kalyna _ 27.01.2014 15:36
IP: 74.125.183.---
gmailo, ви забули згадати тут ще про Харківський "собор" який зніс українську церкву а владик зараз же заслав в Сибір,це в стилі Москви і про знищення Греко-кат. церкви в подібний спосіб. Усе це робили патріярхи РПЦ разом з КГБ-істами.Це служіння Богу на Вашу думку? А по злодійські ви воженя з України Св. мощей і чудотворних ікон,це по Божих законах?
Від себе бажаю Владиці довгих літ життя в доброму здорві на радість нам усім і Україні!

Дякуємо автору тої статті за виважену,теплу розповідь про Патріярха.
Petro Kropotkin _ 27.01.2014 15:26
IP: 93.73.179.---
gmailo:
Почитайте життєпис апостола Павла.
Людина здатна змінюватися. (Хтось в кращий бік, хтось в гірший.)
Патріарх не боїться виступити проти сильних світу цього – і в цьому є Божою людиною.
Oleg Petrov _ 27.01.2014 15:22
IP: 178.95.186.---
может кто то ответить на простой вопрос? почему УАПЦ и УПЦ КП не объединяются? обе украинские, обе не подчигяются Москве...
я ответ знаю
Базь _ 27.01.2014 15:17
IP: 195.64.237.---
Нехай береже його Бог ще довгі роки в доброму здоровї!
Антон Лицис _ 27.01.2014 15:11
IP: 62.80.181.---
Рішення про анафемствування монаха філарета в 1997-му році приймав Архієрейський собор, а не особисто патріарх Алексій. А це понад 100 єпископів з Росії, України, Білорусі та закордонних єпархій.
Правдиво про Денисенка сказала блаженна Аліпія "Славен, славен, а мужиком помрёшь!"
Микола Псяйка _ 27.01.2014 15:01
IP: 95.133.132.---
Нехай Господь наш Ісус Христос дарує невтомному трудівнику на духовній ниві Святійшому владиці Філарету доброго здоров'я та сили примножувати добро у світі ще на многії і благії літа!
kudytam _ 27.01.2014 15:00
IP: 95.134.85.---
Антон Лицис:
Отаким авторам-підлабузникам слід було-би для початку ознайомитися з відповідними документами щодо анафемствування М.А.Денисенка (Філарета), перш ніж писати подібні матеріали. І зразу спаде омана про "політику" "ворожої Москви" тощо.І чому, скажіть, представники жодної з Помісних Церков світу не мають спільних служінь з ним? Що, всі боятьсяч Москви? Церква в Україні є Церквою Христовою, про що зазначили Предстоятелі помісних Церков на початку 1990-х років, та визнали її предстоятелем митрополита Володимира. А політики, що прислужували Філарету, якимось "благодатним" чином зійшли з політолімпу, або й відправились на той світ. Є ж бо інтернет, все відкрито, немає заборон. Он хоча б правимло Василія Великого N88 прочитайте – за це відлучили Мишку від Церкви Христової...
А відлучав хто? Попередник Гундяєва! Ото авторитет...
dk5656 _ 27.01.2014 14:57
IP: 74.125.181.---
Все прослойки между БОГОМ и человеком (священослужители всех церквей и регилий) всегда служили ВЛАСТИ!
Tania Pysko Kinash _ 27.01.2014 14:53
IP: 109.201.245.---
Многая літа! Дай Боже Вам сили об'єднати Українську Православну Церкву!!!!!!!!вперше за все своє життя душа радіє бо відчуваєш шо церкви України єдині!!!
Ілля Березенські _ 27.01.2014 14:52
IP: 176.37.76.---
Вітаю його Святість!
P712 _ 27.01.2014 14:44
IP: 92.113.21.---
Останні дні були проблеми с авторизацією, а сьогодні – ні, дивовижа просто. Блаженнійшому – довгії і славнії літа на благо нашої держави, стійкості і незламності, мудрості і величезної любові до пастви і народу, найміцнішого здоров"я і рясних Божих благословінь!!!
Ярослав Ганіткевич _ 27.01.2014 14:42
IP: 74.125.17.---
Шкода що при таких складних подіях в Україні минає 85-річчя Його Святості Патріарха Філарета, хочемо сердечно поздоровити Його з таким видатним Ювілеєм, відзначити величезний вклад в розвиток Української Церкви, в духовне життя народу, побажати дальшої успішної благородної праці, Божої ласки, доброго здоров'я і "Многая літа"! Пригадую, що ми в один день отримали нагороди Івана Огієнка. Сподіваємося на вихід із кризового стану, кращий духовний, економічний, культурний і ін. розвиток народу у своїй державі, у своїй Церкві.
Глибока повага і пошана до Його Святості Філарета!
Львів, 27 січня 2014 р.
igorvivi _ 27.01.2014 14:32
IP: 74.125.17.---
Мне ближе Любомир Гузар! Настоящий духовный лидер нации!
ганна ахметова _ 27.01.2014 14:30
IP: 93.74.80.---
Добре Патріарх нещодавна виступав по ТБ. Гарно сказав про гордого козака. Дай Боже йому довгих літ.
Антон Лицис _ 27.01.2014 14:28
IP: 62.80.181.---
Отаким авторам-підлабузникам слід було-би для початку ознайомитися з відповідними документами щодо анафемствування М.А.Денисенка (Філарета), перш ніж писати подібні матеріали. І зразу спаде омана про "політику" "ворожої Москви" тощо.І чому, скажіть, представники жодної з Помісних Церков світу не мають спільних служінь з ним? Що, всі боятьсяч Москви? Церква в Україні є Церквою Христовою, про що зазначили Предстоятелі помісних Церков на початку 1990-х років, та визнали її предстоятелем митрополита Володимира. А політики, що прислужували Філарету, якимось "благодатним" чином зійшли з політолімпу, або й відправились на той світ. Є ж бо інтернет, все відкрито, немає заборон. Он хоча б правимло Василія Великого N88 прочитайте – за це відлучили Мишку від Церкви Христової...
Уряд реформ406 Корупція1348 Зеленський30 Україна та Європа1094 Aтака Путіна1232
ОСТАННІ ЗАПИСИ
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter