Тепло на душі, коли жар гребеш чужими руками
Ура-патріотизм та войовничий запал "до переможного кінця" найлегше демонструвати із парламенту з головним із депутатських імунітетів – імунітетом від мобілізації. Із стін Верховної Ради на поле битви дехто дивиться як на кіно, бракує хіба що попкорну. Така собі гра в солдатики.
Ті, хто заради дешевого піару торпедують Мінськ, знають, що яким би не були наслідки, їм на передову не йти і мандати на воєнні квитки не міняти. Тепло на душі, коли жар гребеш чужими руками.
Втім, відновлення бойових дій на Донбасі з ризиком його переходу в значно масштабніше військове зіткнення з Росією є лише одним з двох можливих наслідків небезпечного депутатського піару проти Мінських угод. Інший варіант їхнього зриву – це глибока і безповоротна заморозка конфлікту.
Звісно, що, коли вже на те пішло, то заморозити краще, ніж розкочегарити. Але в обох випадках ми втратимо окуповані райони назавжди.
Близько 20%, згідно опитувань, вважають, що нам краще позбутися Донбасу. Можливо, саме на цю групу орієнтуються "Самопоміч", "Батьківщина", а, тепер, здається, і "Народний фронт". Напевно, це їхнє право, тільки-от варто було би чесно в цьому зізнатися, а не водити навколо пальця Україну і весь світ. Вони ж теж не пальцем роблені.
