20 травня 2009, 11:09

Чому я не вболіватиму за Шахтар?

Ну ось, дочекались! Сьогодні перший і останній в історії фінал Кубка УЄФА, в якому будуть грати українці. Хоча, не зовсім так – українець Анатолій Тимощук вже грав у фіналі цього кубка минулого року у складі російського "Зеніта". Хто хотів – уболівав особисто за нього, комусь пітерці були на день найріднішою командою, але я особисто отримав задоволення від футболу. Без зайвих пристрастей і симпатій. Збираюся це зробити і сьогодні – насолодитися яскравою грою та естетикою фінального протистояння. Насправді в Києві чекали не такого фіналу. "Вердер", "Гамбург чи хтось інший – нам було байдуже. Головне, про що ми мріяли – там, у Стамбулі, в фіналі останнього в історії Кубка УЄФА мало зіграти "Динамо". Дехто з моїх знайомих відчайдух навіть квитки на гру через Інтернет заздалегідь купив. Лишилися в Києві. Хай пропадають – не шкода!



Хоч я народився і на Сумщині, за 350 кілометрів до столиці, в мене не було іншої пристрасті. Динамо Київ було, є і назавжди залишиться моєю командою. Не пропускаючи жодної хвилини трансляції я упивався грою Блохіна, Михайличенка, Дем'яненка. Вже згодом радів голам Юрана, котрий потім так по зрадницьки утік до Москви і Леоненка, який приїхавши звідти піднімав збірну України. Мені пощастило бути безпосереднім очевидцем становлення і утвердження у Європі нової команди Лобановського. Це покоління Шевченка-Реброва, з яким ми разом зростали, – я в журналістиці, а вони у футболі. Нас, таких уболівальників Динамо багато. Мільйони в усій Україні. І справжня футбольна пристрасть, як любов до матері, до коханої чи до своїх дітей – унікальна і єдина. Металіст, Шахтар, Дніпро – у радянські часи я справді з інтересом спостерігав за всіма нашими клубами, які презентували Україну в тому чемпіонаті, але ніколи не міг собі уявити, що буду їхнім фанатом. Як важко уявити собі що вболівальник мадридського Реала за тиждень одягне на фінал Ліги Чемпіонів шалик чи футболку Барселони. А гадаєте, можливо, аби міланський ультрас неро-адзурі перефарбувався на якусь мить у росо-нері? Та скільки їх, принципових протистоянь у Європі, у світі. З них складається футбол. Вони народжують емоції, пристрасті, а подекуди і ненависть, яка додає колориту таким дуелям, котрим вже давно дали коротку і ясну назву – "дербі". Ми, українці, маємо своє дербі Динамо – Шахтар. В ньому все по-справжньому, без компромісів. Ми можемо визнати силу суперника, але ніколи не зрадимо своїй команді у моменти невдачі. "Глорі хантер" – це яскраве визначення для шукачів чужого щастя. На їхній вулиці завжди свято, але яке це має відношення до футбольних пристрастей справжнього відданого фаната? Патріотизм – це національна збірна. Патріотизм – це Україна. У клубному футболі, в сучасному, денаціоналізованому, місце гордості за країну буде лише тоді, коли бодай хтось з нечисленної армади донецьких українців, Чигиринський, Кучер, Гай на знак своєї перемоги притисне до грудей жовто-синій, український прапор. Дай Боже, щоб вони про нього не забули!

powered by lun.ua

Bluewatter української політики

Ви ж знаєте, друзі, наскільки прозорою і чистою має бути діяльність народного депутата? Як blue water, себто блакитна (чиста) вода, а не транслітероване в українську мову геть протилежне за значенням і наповненням поняття...

Що робило Міністерство агрополітики під керівництвом Швайки

У зв'язку з тим, що Олександр Мирний не має свого блога, надаю йому майданчик для відповіді на чергові закиди на його адресу та поливання брудом його імені...

Річниця лєнінопаду. Як це було

8 грудня 2013 року ми зробили перший надзвичайно важливий крок до повалення бандитського режиму. Пригадую, тоді я сказав журналістам: впав Ленін на Бесарабці – впаде й режим Януковича! Зрештою, так воно й сталося...

Що робила "Свобода" 2 роки в парламенті? Приклад Олександра Мирного

Не знаю, хто як, але свободівці до права представляти інтереси українців у статусі народного депутата ставилися як до щоденної рутинної роботи, тому регулярно відмовляли собі в задоволеннях не тільки відпочивати, але й бути самими собою...

УВАГА! Фальсифікації в Лук'янівському СІЗО

Побратим Юрко Левченко повідомляє, що у Лук'янівському СІЗО, який розташований у 223-му окрузі, відбувається відверта фальсифікація. Дільнична виборча комісія, попри норми виборчого законодавства, ухвалила самовільне рішення видавати "мажоритарні" бюлетені всім виборцям, які там тимчасово перебувають, а не тільки тим, які прописані на території округу (як має бути згідно Закону)...

МВС покриває Пилипишина

Для деяких депутатське крісло – це місце під сонцем, яке вони готові здобути у будь-який спосіб. Гречкосії, фальсифікатори, злочинці здатні зробити будь-що, аби лишень отримати мандат парламентаря...