Назад до ''страни совєтов'', – совки рулять ФК ''Динамо Київ''!
Напередодні київське Динамо презентувало свою "нову" емблему. Власне, нового в ній так само мало, як і оригінального та особистісного. Повернення до совкового стилю стало вагомим кроком до вихолощення національної сутності команди й нівелювання того іміджу, який київське Динамо здобувало упродовж майже двох десятиліть незалежності Української держави та вітчизняного футболу від Москви.
З емблемою, від якої так несподівано вирішили відмовитись власники команди, пов'язані різні, не завжди приємні спогади про ФК Динамо. Проте, саме з цією емблемою асоціюють свою прихильність до клубу мільйони ровесників незалежності України, які стали вболівальниками за останні 20 років і саме з цією емблемою, ризикну сказати, асоціювалися найуспішніші часи виступів команди у єврокубках. Звичайно, два здобутих Кубки володарів Кубків 1975 й 1986 років та Суперкубок УЄФА 1975-го року – це славна історія ФК Динамо. Проте більшості вболівальників, які сьогодні ходять на стадіон імені Лобановського, про великі перемоги команди Маслова в чемпіонатах СРСР та Лобановського у союзі й на Європейській арені відомо хіба що з книжок, чи документальної хроніки.
Натомість успіхи київського Динамо нової, незалежної доби, які ще не стерлися з пам'яті молоді, асоціюються вже з другим пришестям футбольного метра в клуб та виходом Динамо під орудою Валерія Васильовича до півфіналу Ліги Чемпіонів 1999 року. Розгроми Барселони та Реала, драматичні дуелі з Баварією та Ювентусом, стабільна участь команди в найпрестижнішому клубному футбольному Євротурнірі для Динамо пройшли під круглим, жовто-синім логотипом.
![](http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/4/d/4d481-00000000000.jpg)
Він еволюціонував та змінювався, надбавши спочатку одну, а потім і другу зірки, що символізують багаторічну гегемонію команди в чемпіонатах совєтської першості та Чемпіонату України. У цьому логотипі, на мій погляд, напрочуд вдало й гармонійно поєдналися жовто-сині кольори, кольори країни, символом якої без перебільшення є клуб Динамо Київ. Національні барви на логотипі, що найважливіше, ніколи не вступали в конфлікт з клубними, біло-синіми. Разом з тим, круглий логотип був напрочуд інформативним. Він умістив у себе рік народження команди, чого немає у новій, жалюгідній подобі лого Динамо, та засвідчував, що Динамо Київ є саме футбольним клубом. Зважаючи на те, що сучасне футбольне Динамо виросло під крилом відомчого товариства, яке опікувалося всіма спортивними напрямками, а не лише футболом, це має велике значення. Творці "нової" емблеми Динамо запропонували відмовитись від напису "футбольний клуб" та проігнорували рік створення команди на ньому.
![](http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/0/2/0266f-00000000001.jpg)
Якщо звернутися до практики провідних європейських клубів, то подібна інформація на них, як правило, присутня. Зокрема, надзвичайно інформативними є логотипи Ліверпуля, Мілана, Інтеранціонале, сотень інших великих та малих клубів у Європі.
![](http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/2/9/29ab3-00000000000000.png)
![](http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/9/c/9c1ff-0000000000.png)
Емблема мадридського Реала, натомість, чітко визначає його належність до королівського штибу, а Барселона через власне лого підкреслює свою каталонську ідентичність. Вона, на відміну від мадридського, уніфікована і використовується у клубній системі Барселони в різних видах спорту.
![](http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/6/e/6ef60-000000000.png)
![](http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/9/0/90255-0000000000.png)
Найпростішими логотипами відзначаються німецькі клуби. Мюнхенська Баварія, наприклад, має емблему, в якій присутні лише клубні кольори, проте, на мій погляд, додаткова інформація є важливою для ідентифікації саме футбольних клубів. Рік заснування, у свою чергу, для більшості старих команд є предметом гордості та тяглості традицій поколінь.
Автори теперішньої емблеми ФК Динамо своєрідний "ребрендинг" мотивували ностальгією за старими часами. І справді, ромбовидний логотип з Динамівською літерою тепер нагадує совкові часи і подібність київського Динамо до клубів однойменного відомства з Москви, Мінська, Тбілісі... Дві зірки, що недолуго жовтіють над архаїчними символами та скромний напис Київ під літерою "Д" – занадто слабкі деталі для ідентифікації великої Футбольної команди Динамо Київ, якій наступного року виповнюється 85 років. Бажаючи оновлень, керівництво команди передусім мало б зважати на сам футбол, який сьогодні демонструє Динамо. Навряд чи він сьогодні відповідає рівню амбіцій та титулам київського футбольного клубу.
Оновлювати в команді необхідно і менеджмент, який не підйомним вантажем осів у структурах клубу з ще тих, совкових часів. Саме з численних віце-президентів, горе-селекціонерів та заслужених тренерів із совковою ментальністю й мисленням і починається застій команди Динамо Київ. Відправити їх на заслужений відпочинок з почестями й не допускати до футболу, аби своїм архаїчним мисленням та меркантильними ґанджами не псували прогресу Динамо, – першочергове завдання власника команди Ігоря Суркіса. Оновлення має починатися з того, з чого розпочав перебудову у Шахтарі Ахметов. А ностальгічні логотипи варто було б лишити для історії. Зрештою, хто знає, де лежить межа тій самій ностальгічній тузі у самих уболівальників Динамо. Дивись,їм захочеться повернути команду до спільного совєтського чемпіонату а приватну власність помножити на нуль і надати київському Динамо старого відомчого статусу.
P.S. Коли цей блог уже було написано та опубліковано, мені зателефонував колега – спортивний журналіст. Відстежуючи історію появи "нового" логотипа Динамо він виявив, що насправді ромбовидну емблему востаннє ФК "Динамо" використовувало ще в далекому 1953 році. Тож нинішній керманич киян Юрій Сьомін тоді ще ходив під стола пішки, а його пафосні спогади про важкі поєдинки його команди проти динамівців, якими він ділився під час презентації оновленого лого команди, скоріше за все пов"язані з протистояннями Локомотива та Динамо московського, яке ромбовидний логотип центрального товариства, справді, використовувало регулярно. У зв"язку з прадавньою історією використання нової-старої емблеми сходить нанівець і весь пафос заяв про ностальгію президента ФК Динамо Київ Ігоря Суркіса, який у 1953-му році ще навіть не з"явився на світ і тому традиційної Динамівської літери в ромбі на формі київської футбольної команди наживо бачити не міг просто фізично.