Яка мова – така й влада
Повторюватися нема жодного бажання. Закликати до розуму тих, у яких його не вистачає, – марнувати час.
Тому кілька слів про перспективу. Це, зокрема, спільна думка тих, хто об´єднався у громадському списку Української платформи Собор і яку підтримав з´їзд цієї партії. Дві прості тези, які, на превеликий жаль, так і не були реалізовані за 20 років після відновлення незалежності України.
Перша. Українська мова є мовою нашої землі й основою ідентичності країни. Українська мова є державною мовою і мовою міжнаціонального спілкування. Вона вживається в усіх сферах суспільного життя країни.
Друга. Держава не втручається у мову спілкування людини у приватному житті і гарантує вільний розвиток і підтримку мов національних меншин.
Під ці тези ми підготуємо, залучивши, звичайно, знаних фахівців, два ключових закони: про державну мову в Україні та про гарантії розвитку мов національних меншин. Йтиметься й про відповідальність за їхнє порушення.
Проекти готуватимемо зараз, щоб відразу після зміни влади прийняти їх якнайшвидше. У такий спосіб раз і назавжди вирішимо "мовне питання" та знімемо його з порядку денного української політики. Розуміємо, що дехто з "політиків" буде дуже засмученим. Але усі ми – українці – зрадіємо.
А найкращу відповідь теперішньому "закону" дали батьки з "українізованої" Одеси, які у переважній більшості записали своїх дітей до українських шкіл. І зробили мудро, бо мають розум і думають про майбутнє. На відміну від тих, хто його не має і живе минулим.
У міжчасі пропоную представникам наших національних громад потренувати чиновників, починаючи з найвищого рівня, своїми запитами національними мовами з вимогами надати відповідь саме їхньою національною мовою (точно знаю, що навіть у Міністерстві закордонних справ України не знайдеться фахівців, які опанували усі мови наших національних меншин). А потім, коли ви такої відповіді не отримаєте, звертатися за правдою до суду. Бо закон однаковий для усіх і "рівнішої" за інших рівних мов національних меншин бути не може.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
