Про що насправді сказали в Кремлі або неофіційний переклад з російської
Проблема будь-якого іноземця полягає у тому, що за рідким винятком він не дуже добре розуміє відтінки іншої мови, навіть, якщо колись її вивчав. Треба або дуже довго прожити у відповідному мовному середовищі, або самокритично визнати, що не всі нюанси вловлюєш правильно.
Ось тут і потрібні ті, хто такі тонкощі розуміє. І може перекласти часом спеціально загорнуті у "мудреные философствования" одкровення на зрозумілу навіть іноземцю мову. А оскільки серед політичного бомонду Заходу справжніх знавців російської відверто мало, беру на себе невдячну (але сподіваюся потрібну, бо знання – це ж сила) функцію неофіційного "толкователя снов"...
З минулого послання пана Суркова, яке стосувалося здебільшого глобальних справ, ми дізналися, що Росія – це "країна – цивілізація", "альфа -самець, що йде у відрив", прочитали про її майбутню самотність у цьому сумному світі та інші позарозумні речі.
Тепер – акцент на справах внутрішніх, російських. Легким кавалерійським наскоком (не звикати!) Кремль спростовує демократію як таку, заперечуючи саме існування цієї форми суспільного розвитку. Висновок цілком логічний: як нема її взагалі (все це підступна маніпуляція та брехня лібералів та торгашів), то як же вона може бути в Росії. У нас її не було, нема і не буде.
И во веки веков! Аминь!
Ну, хоч чесно.
Отже, перше послання Заходу: ні на які зміни у внутрішній політиці, ви, нікчемні ліберали, можете не розраховувати. Ми тут, в Росії, будемо жити по – своєму, лише імітуючи ваші євровитребеньки на кшталт виборів, партій, громадянського суспільства та інших пародій на справжню країну. Усе це ми маємо, але лише для проформи, щоб ви не чіплялися. Теперішня Росія – це не просто найліпша форма існування, але і запорука "ВИВИЩЕННЯ (виділено мною, - авт.) російської нації". Щоб хтось там і не сумнівався! Бо ми – ВЕЛИКІ!
Далі – більше. Російська держава, що "народилася" при Путіні – взірець і кінцева форма взагалі будь-якого державотворення. Ну, майже як комунізм – після якого – лише рай. Оскільки це вдалося тільки в Росії, геть усі навколо страшенно заздрять щасливим росіянам і хочуть у себе такого ж. І загадкова, але разом з тим щедра російська душа готова "експортувати" цей продукт по всьому світу аж до самих до його околиць.
Отже, друге послання для Заходу: чекайте нових "посилочок" у вигляді "новачків", кібервтручань у вибори чи збитих цивільних літаків. При цьому, однак, не забувайте про потенційну можливість локальної "войнушки" для оголошеного "вивищення Росії". А одночасно – для демонстрації суцільної деградації західної системи державного мислення і управління, бо "хто ж помиратиме за Нарву?".
Чому це буде можливим? Уважний читач відразу знайде чітку і неспростовну відповідь: тому, що (після розвалу СРСР) "невозможный, противоестественный и контристорический распад России был, пусть и запоздало, но твердо остановлен". Тепер вона повернулася до "єдино можливого стану великої, (увага!) такої, що ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ (виділено мною, - авт.), и (увага!) такої, що ЗБИРАЄ ЗЕМЛІ (виділено мною, - авт.) спільноти народів".
Нічого не нагадує? Скажіть, а як така країна може не воювати? Про це ж нас вже попереджали минулого разу. Невже про Керч забули?
А щоб сумнівів не залишалося, вам ненав'язливо нагадують, що "нескромная роль, отведенная нашей стране в мировой истории, не позволяет уйти со сцены или отмолчаться в массовке и не сулит покоя...".
Так, що запасайтеся попкорном, дорогі європейські ліберали (у Москві вас чомусь тепер майже офіційно називають "ліберастами"). Покой вам только снится!
Але і це ще не все. Вже навіть школяр на Заході знає, що населення країн ЄС та НАТО давно стало об'єктом московських маніпуляцій. Тим, хто у цьому сумнівався, раджу прочитати наступну фразу двічі: "Россия вмешивается в их мозг, и они не знают, что делать с собственным измененным сознанием". Це стало можливим тому, що Росія почала виробляти свої "смисли" та "перейшла у контрнаступ".
Тому третє послання Заходу: ми будемо і надалі вести проти вас інформаційну війну, низькопробну пропаганду, розповсюджувати фейки і відверту брехню, використовуючи ліберальні закони вашого ж Заходу. І що є найбільш цинічним – говорять про це нахабно відверто.
А тепер – про родзинку. Насправді найбільша цінність Росії – це її "глубинный народ", який і визначає розвиток російської державності.
Наступний пасаж, твердо переконаний, увійде у перелік найвидатніших зразків (і не лише сучасної, і не лише російської) політико-філософської думки:
"Глубинный народ всегда себе на уме, недосягаемый для социологических опросов, агитации, угроз и других способов прямого изучения и воздействия. Понимание, кто он, что думает и чего хочет, часто приходит внезапно и поздно, и не к тем, кто может что-то сделать".
Перечитуючи його кілька разів (ну, щоб глибше відчути оті самі нюанси і відтінки), зловив себе на думці, що його автор мені нагадує героя відомої російської казки – Ємелю, який, ну, як би так делікатніше сказати, ну, ... на печі. Але то лише неконтрольовані асоціації, вибачте.
Відтак, і висновок відповідний:
"Начать в России можно с чего угодно – с консерватизма, с социализма, с либерализма, но заканчивать придется приблизительно одним и тем же. То есть тем, что, собственно, и есть".
Теж філософський шедевр і знову асоціації з невмирущим: на цей раз з крилатими висловлюваннями ЧВС. Згадали? "Яку б партію в Росії не створювали, а все одно виходить КПРС".
Але ось тут підходимо до найголовнішого питання. Чи є взагалі хтось, хто може почути, розпізнати оте невловиме для західних товстошкурих лібералів прагнення "богообраного" народу? Так, – це лише одна-єдина особа, та ні, – особистіть (!) глобального рівня і масштабу. Це – В.Путін! І саме тому створена ним нова держава (дві попередні – Петра І та В.Леніна) є "ефективною и довговічною".
Тому четверте послання для Заходу: і не розраховуйте на те, що Путін кудись подінеться після 2024 р. Бо, читаймо далі, суспільство довіряє лише йому і тільки йому. На цій вірі все і тримається! А "различные ветви власти сходятся к личности лидера, считаясь ценностью не сами по себе, а лишь в той степени, в какой обеспечивают с ним связь". Ось так, просто і зрозуміло. Як і все геніальне.
Сталіну, гадаю, це би сподобалося. А оскільки сьогоднішня Росія все більше нагадує сталінський СРСР, Путіну теж має сподобатися.
Ну, а наостанок, за сонцесяйними традиціями совкового жанру, панегірик собі, тобто, Росії коханій, і впевненість у неминучій перемозі:
"У нашего нового государства в новом веке будет долгая и славная история. Оно не сломается. Будет поступать по-своему, получать и удерживать призовые места в высшей лиге геополитической борьбы. С этим рано или поздно придется смириться всем тем, кто требует, чтобы Россия "изменила поведение". Ведь это только кажется, что выбор у них есть".
Це заключне послання в класичному для Росії стилі шантажу: ми вас переможемо, бо ви лише здатні на те, щоб програвати. Це, знаєте, ще одне таке чергове для закріплення на рівні підсвідомості вкидання психологічної отрути у ваш західно- ліберальний, а, отже, незахищений мозок.
Ну, що сподобалося?
Так і залишатиметися об'єктом кремлівських маніпуляцій, "глубинной демагогии" та потенційної агресії? Чи, може, нарешті почнете називати речі своїми іменами і діяти?
Певні надії, на щастя, з'являються. Маю на увазі, зокрема, Велику Британію, яка не лише розробила, але і почала застосовувати стратегію з нейтралізації загрози з боку Росії. На підході й інші західні демократії. Хоч вони і повільні, але дієві. Та лише об'єднавшись, вони дадуть потрібний результат.
І тоді "незламна" держава, так само піде на смітник історії, як ще зовсім недавно пішов у небуття колись "великий і могучий" СРСР. І ніхто не плакав, навіть власний "глибинний народ", сподіваючись на зміни, яких так і не дочекався.
Так буде і цього разу. Тільки б прокидалися на Заході пошвидше. Бо це, у першу чергу, у його ж власних інтересах.
Думайте, дорогі західні пані і панове, думайте...
P.S. Дещо змінений текст розміщено сьогодні також на сайті НВ
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
