Атака на кризу
Нерідко згадую байку про двох жаб, які, на біду, потрапили до відра з молоком і не могли звідти вилізти. Одна жаба зрозуміла марність своїх зусиль і, склавши лапки, померла. Друга плавала в молоці до знесилення, збила своїми, на перший погляд, слабими лапками молоко на сметану і вистрибнула на волю.
Так і хочеться перефразувати гасло часів "холодної" війни: дві жаби – два способи мислення. Себто дві позиції. Кожна з яких, між іншим, має право на те, щоб її поважали.
Сьогодні – про поведінку під час економічної кризи. Про мислення. Про позиції.
Перший варіант, або скажи собі "Стоп!". Я називаю такий стиль поведінки пасивно-поміркованим. Наприклад, людина відчуває, що криза зводить її зусилля із заробляння грошей нанівець, знецінює не просто обігові кошти, а й трудові, інтелектуальні, часові витрати. Виникає відчуття білки, запущеної бігати в колесо, ідея якого – рух заради руху. Не думайте, що так просто знайти в собі сили і вольовим рухом зупинити інерцію буття, виробивши антикризовий план. Питання номер один – що до нього вписати. Дехто обирає емоційний замінник кризовим "траблам" – їде мандрувати світом. Справді, коли ще видасться така нагода? Криза минеться, і доведеться знову братися до роботи, та ще й з подвійними зусиллями на першому етапі. У той же час хтось вирішує обзавестися нащадками. Зупинки під час успішного підйому кар'єрними сходами емансипованим жінкам зараз даються важко. Криза – прекрасна нагода нарешті віддати борги матінці-природі. Інші йдуть вчитися. Дехто, можливо, почне вчити інших або напише книжку. Головне – не сприймати такі кроки, як щось принизливе, вчинене під тиском обставин, трагічне, а навпаки, як унікальний шанс, подарований Долею.
Безумовно, для того, щоб зреалізувати всі зазначені вище антикризові плани, потрібний певний ресурс – запас, зроблений за кращих часів. І мандрувати, і вчитися, і народжувати дітей – справи сьогодні не з дешевих.
Що робити тим, хто вступив у кризовий період без такого запасу? Дуже вдалою мені видається теорія, озвучена футурологами Елвіном та Хейді Тоффлерами. Ця подружня пара нерідко займалася тим, що віднаходила цікаві закономірності в системі явищ нашої дійсності. Потім вони давали цьому пояснення та займалися дотепним творенням назв. Так, якщо ви купуєте товар або послугу, створені іншими людьми, це – звичайне споживання. Якщо ви самі і створюєте, і споживаєте, – це вже мікс слів виробництво (production) і споживання (consumption). Поєднання слів дає – prosumption. Український відповідник міг би бути чимось на кшталт спожирництво, або вирживання. Приклад: ви пішли до ресторану, замовили там борщ, зварений кухарем, і з'їли його з великою насолодою. Це – чистої води споживання. Інший варіант: ви прийшли додому і з не меншою насолодою приготували не гірший борщ і також його спожили. Оскільки в цьому випадку борщ буде результатом вашої власної праці, то це буде -вирживанням.
Дехто обирає саме таку стратегію для виходу із кризи. Вертається до землі, обробляє її, вирощує на ній щось їстівне, годується сам і годує родину. Колись зустрічав інформацію, що всесвітньовідомий дипломат Чичерін, потрапивши в немилість до сильних сього світу та, відповідно, в економічну скруту, три роки вирощував капусту на своїй ділянці біля будинку. Тобто вирживав. До речі, потім, повернувшись до дипломатичної служби, дуже пишався таким досвідом і ніколи не приховував його наявність.
Другий варіант – активна позиція. Кризу слід розглядати як глобальний інноваційний конфлікт. А наслідки конфліктів, як відомо, не є виключно деструктивними. Очищення, подолання складної ситуації з можливістю ствердитися в "переможній" моделі поведінки, – такі наслідки кризи, без сумніву, належать до конструктивних. Можливо, ваш бізнес потрошку годував, ні шатко, ні валко забезпечуючи прожитковий мінімум. Криза спричинила його банкрутство. Оговтавшись від першої реакції шоку, ви або – перший варіант – проводите повну реструктуризацію, або – другий варіант – закриваєте справу і відкриваєте щось принципово нове, міняючи "тему". Третій варіант також може бути прийнятним: збанкрутівши у власному бізнесі, ви йдете у найми, де ваш попередній досвід "вільного плавання" є неоціненним. Там ви з великим відсотком вірогідності отримаєте керівну посаду, працюватимете в команді менеджерів і позбудетесь головного болю щодо ведення справ на власний ризик.
Скільки може бути варіантів стратегій поведінки в кризі? Можливо, запропонована мною класифікація не є вичерпною. Як людина, яка системно займається інвестиційною діяльністю, не можу не згадати ще про одну модель – атакуючу. Я неодноразово зазначав: криза дає чудову нагоду зіграти на заниженій вартості біржових активів, адже вона допомагає накопичити значний потенціал для зростання фондових індексів. А це вже дає можливість не лише надолужити кризові втрати, а й значно перекрити їх прибутками. Позиція атаки на кризу передбачає вічний рух, безперервний азарт, постійне очікування фінансового дива.
Між іншим, фінансові дива хіба не єдині, що мають тенденцію ставати реальністю.
