20 жовтня 2016, 10:25

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті. Це пояснюється тим, що:

По-перше, обіг акцій на біржах не залежав від волі емітентів. Вони могли навіть не знати, що їхні акції перебувають у біржовому обороті і, відповідно, ніяких інформаційних звітів від них біржі не отримували.

По-друге, постійне скорочення обсягу постприватизаційних цінних паперів у біржовому обороті через їх концентрацію у руках олігархічних груп та, відповідно, монополізацію ключових секторів економіки.

Ми бачимо зразковий приклад спотворення фондового ринку під впливом екстрактивних інститутів. Коли гірський потік, з каламутною приватизаційною водою, поступово перетворився у гниле болото. І згодом перестав бути цікавим, як для інвесторів, так і для емітентів.

Міжнародний досвід демонструє, що це біда. Але не трагедія. Впровадження інклюзивних інститутів дозволить швидко пробудити зацікавленість до виходу на український фондовий ринок, як нових емітентів, так і повернути постприватизаційних. Для цього треба захистити мажоритарних власників від рейдерських атак, міноритарних акціонерів – від перерозподілу прибутків на користь мажоритарних, та законодавчо простимулювати масове включення населення до процесів інвестиційного накопичення. Тобто, захистити права власності та створити рівні умови для інвестування.

Необхідно відмітити, що включення населення до інвестування можливе двома способами. Перше, шляхом політичного консенсусу інклюзивно налаштованих еліт, і друге, шляхом стимулювання інвестиційної самоорганізації. В першому випадку це впровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи. В другому – організація умов для відкриття особових інвестиційних та пенсійних рахунків.

В кожній країні з інклюзивними інститутами ці питання обов'язково були вирішені. Щоправда, робилося це в різний спосіб. Так, наприклад, у США віддали перевагу добровільним формам – особовим пенсійним рахункам (IRA) та недержавним пенсійним фондам. Але у більшості країн існує як обов'язкова, так і добровільна форма організації пенсійних накопичень.

Треба підкреслити, що податкове стимулювання є ключовою ознакою всіх добровільних форм організації пенсійних накопичень. Так, у США для власників особових рахунків діє межа щорічного пільгового інвестиційного внеску в сумі 5,5 тисяч доларів, у Великій Британії – 15 тисяч фунтів, в Канаді – 5,5 тисяч канадських доларів, в Японії – 1 мільйон ієн.

Особливе значення приділяється такій формі податкового стимулювання в перехідних економіках, в процесі творення інклюзивних інститутів. Це дозволяє полегшити адаптаційні процеси запуску обов'язкової накопичувальної пенсійної системи та швидше перелаштувати екстрактивно мислячих емітентів. Зробити більш привабливою для емітентів прозорість та передбачуваність і відповідно більшу капіталізованість. З більшими прибутками та більшими податками до бюджету. (Привіт Мінфіну)

Захист прав власності та рівні умови для економічної діяльності є базовими поняттями інклюзивності. Врешті-решт, коли ви чуєте, що хтось виступає проти єдиних тарифів, будьте пильними. Ці люди є адептами екстрактивності. Вони хочуть на популізмі дорватися до влади, щоб залізти до вашої кишені.

В наступній частині про таке: як трансформувати державний сектор економіки; про позитивний для нас досвід Румунії, як державні корпорації стають прибутковими та інвестиційно привабливими для пенсійних коштів.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...