Ви продаєте слов'янську шафу? Enter!
Ще двадцять років тому ми і подумати не могли, що лежачи на дивані і дивлячись захоплюючий бойовик, зможемо замовляти собі піццу або суші через Інтернет. Життя рухається вперед. Ми лежимо, а воно рухається – навколо нас, для нас, заради нас. Ми клікаємо на галочки, відмічаючи в електронній заявці: маслини, анчоуси, пармезанчик...
Не претендуючи на оригінальність, повторю заштампований вислів: Інтернет увірвався до нашого життя, змінивши його кардинально. І це вже історичний факт. Спершу ми оцінили його як повсякденний інформаційний та комунікативний ресурс. Але Інтернет на цьому не зупинився. Виникли соціальні мережі з їхніми можливостями організації користувачів, які не знають один одного і можуть перебувати в різних куточках країни або навіть земної кулі. Соціальні мережі законектили мільйони людей поза часом, поза простором. Основний критерій об'єднання – спільність інтересів. Так, наприклад, виборча компанія нинішнього Президента Сполучених Штатів вперше була проведена з пріоритетним використанням саме соціальних мереж. Подейкують, що при цьому по всій Америці не було жодного білборду. Політтехнологам тільки й роботи лишилося, що зробити об'єкт позиціонування цікавим і "вкинути" його в Мережу...
Звичайно, ті чи інші політики на певний час можуть захопити інтерес мешканців кібер-простору. Але що людей цікавить завжди? Гроші. Способи збагатитися. І соціальні мережі успішно "підхопили" цю тему. Сьогодні по всьому світу існує безліч інтернет-"толок", де можна дізнатися, як треба інвестувати, або ж поділитися власним досвідом. Виникла навіть спільнота супервайзерів, на сторінки яких можна потрапити лише, сплачуючи певну абонплату. Вони згуртовують навколо себе кола послідовників, створюючи своєрідні "наукові школи" збагачення.
До недавнього часу для українців цей кібер-суспільний рух був так само близько, як бразильський карнавал. Але через дивний збіг обставин і карнавал, і можливість заробити гроші на нього цього року сильно до нас наблизилися. Нарешті бо сталося! По-перше, відтепер інвестувати і грати на біржі в Україні стало можливим, не виходячи з дому чи офісу. З 26 березня ВАТ "Українська біржа" запустила новий проект: інтернет-трейдинг. По-друге, між Україною і Бразилією встановлюється безвізовий режим та регулярне повітряне сполучення. Тож маємо два нових "красных" дні календаря. .
Тепер докладніше по першому питанню. Ще далекого, 1992 року (почуваюсь як Дункан Маклауд), мною було зініційовано створення системи електронних торгів акціями українських емітентів. Програмне забезпечення розробили київські програмісти. Проект мав об'єднувати одночасно і торгівлю, і облік цінних паперів. Учасники фондового ринку, використовуючи мережу Relcom (не Інтернет, помітьте), могли б зі свого офісу продавати і купувати цінні папери. На жаль, ідея, випереджаючи час, лягла на непідготовлений грунт. Тоді й про комп'ютери в Україні чули далеко не всі, а купувати за 2 000 зелені системний блок до 100-го пентіуму взагалі дозволити собі міг далеко не кожен. Це були часи ще чорно-білих моніторів...
Інтернет-трейдинг, який прийшов до вітчизняних інвесторів 26 березня, "зробив" це вчасно. Досить вдалим (а не дивним, як дехто вважає) маркетинговим кроком був запуск проекту саме в розпал фінансової кризи. Вчасно! Коли всі передчували близьке відновлення фондового ринку та його рух до нових висот. Нова система завжди потребує обкатки, і здійснювати її краще на відносно невеликих обертах. Вже зараз з кожним місяцем кількість українських Інтернет-інвесторів переконливо зростає, а це тільки початок процесу.
Вчасно й тому, що несподівано Уряд вирішив заборонити всі види ігорного бізнесу. Привіт з радянських часів! Добре це чи погано – життя покаже. Ігорний бізнес за совка також був заборонений. І що? На повну процвітали підпільні "катрани", де можна було отримати дозу адреналіну, спустивши зароблене – байдуже, чесним чи нечесним шляхом. Тож не зчуємось, як почуємо про створення таких "катранів", про їхні "дахи" у високих кабінетах, про новий сплеск корупції... Не дивуйтеся. Людині потрібні гострі відчуття, це її природа. Багато хто лише в такий спосіб і може відчути смак життя. Схоже, що саме Інтернет-трейдинг убезпечить багатьох від походів до кримінального андеґраунду та зреалізує їхнє бажання відчути азарт в цілком легальній та безпечній площині.
Вчасно й тому, що попереду важкий, але неминучий вихід нашої країни (і не лише нашої) з лещат світової фінансової кризи. Сьогодні можна констатувати: нам вдалося вирватися. Економіка повільно почала підніматися вгору. Це не дуже відчутно у повсякденні, але ті, хто як камертони відчувають економічні тренди, вже стали на стартові позиції. Мова про трейдерів фондового ринку. Більше того. Використання Інтернету для участі в торгах на фондовій біржі безмежно розширило коло її учасників. При цьому нові гравці не є запеклими конкурентами між собою. Тим більше, вони не є перешкодою потужним профучасникам. Навпаки, біржова гра з їхньою появою, як у калейдоскопі, стає більш яскравою, різноплановою, живою.
І, нарешті останнє "вчасно". За більш ніж десяток років невдалих спроб прищепити любов наших людей до Forex, на зміну цій "помилковій" гілці (чим не Дарвін?) прийшов інтернет-трейдинг нового покоління. Різниця принципова. На Forex (і) людина, що сидить за комп'ютером з шаленим бажанням заробити, працює через дилера. Він для дрібного гравця-інвестора – і цар, і бог, тому що за своїм бажанням може змінити котирування, коли сидячи "по інший бік монітору" побачить, що гравець надто пішов угору. Бухгалтерія проста: дилер збагачується, коли гравець програє, і навпаки – виграш гравця означає збитки дилера... Як з муркою. Киньте їй шарудячий папірець на ниточці і потихеньку потягніть до себе. Кішка моментально включиться у гру і спробує схопити папірець. Але ниточка у ваших руках, і ви маєте 99% шансів "переграти" азартну кішку. Тварина один раз не зловить приманку, другий, третій... І швидко втратить інтерес до такої гри та піде собі геть.
Гра не є грою, якщо майже немає шансів виграти. Беручи участь у біржовому інтернет-трейдингу, гравець має справу не з дилером, а з брокером, заробіток якого ніяким чином не залежить від підйомів чи спадів гравця або трендів на ринку. Він "сидить" на комісії і отримує своє лише з оборотів.
Іншими словами, "Міхаіл Свєтлов" ту-ту... (я про Forex). Йому на зміну прийшла більш досконала і прозора система.
Стати інтернет-трейдером може будь-хто – байдуже, комп'ютер вдома чи в офісі. Та й часу це не відбирає багато: найбільш прагматичні гравці витрачають не більше двох годин на день. Програмне забезпечення коштує недорого, а для старту на рахунку рекомендується мати 5000 гривень. І – вперед у розбурхане море фондового ринку! "Безумству храбрых поем мы песню, безумство храбрых – вот мудрость жизни!". Знавці справи переказують, щомісяця можна мати до 30% прибутку... А може ще більше збитків.
Не хочеться зайвий раз непокоїти дух пролетарського письменника, але буря, яку віщують буревісники, означає початок активного життя після довгого періоду сплячки.
А дихатись легше починає вже перед бурею...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
