Комуністична ідеологія мусить опинитися поза законом!
Хочемо ми цього, чи ні, а пострадянські (читай – постокупаційні) метастази таки продовжують пожирати наше суспільство. І наша доморощена псевдо-демократична владна братія про лікування цієї біди навіть не задумується. А навіщо? Можна хіба що штучно пороз'ятрювати найболючіші виразки – адже на носі чергові вибори, дивись, може з того який капітальчик отримати вдасться! А тим часом за нас інші думають, і не лише думають, а й діють.
Так, 2 липня, за подачею Литви і Словенії, Парламентська Асамблея ОБСЄ переконливою кількістю голосів визнала, що сталінізм і гітлеризм є явищами одного порядку. І нікого не здивувало, що лише Росія оголосила бойкот такому рішенню, а сьогодні зі всіх сил старається начинити інформаційний простір різного роду "критичними" статейками на цю тему.
Прикро, що й окремі наші "землячки"-борзописці поспішили смачно лизнути північних захисників сталінського тоталітаризму. Спочатку хотілося навіть назвати тут їхні прізвища, але згодом подумалось – а чи не забагато чести? Бо, насправді, а тут знову від Тараса Григоровича нікуди не дінешся – "у кожного своя доля і свій шлях широкий" – одним любити до болю в серці цю землю, а іншим, жируючи на її народі, ганьбити його ж і перед ворогом на задніх лапках бігати. Добігаєтесь, нешановні панове! Рано чи пізно, але доля блюдолиза завжди має передбачений фінал. Це, до речі, стосується і всіх, хто продовжує підтримувати і насаджувати в Україні комуністичне мракобісся – адже на сьогодні термін "комуністичний" є абсолютним синонімом слів "тоталітарний" та "проросійський". Парадокс – але досі в нас не з'явилося компартії, заснованої на "скрипниківсько-хвильовістськім" комунізмі – тобто, питомо українському. Чому? Бо не потрібна вона українцям, інші вони за ментальністю у своїй більшості.
Смішна і пронафталінена аргументація "критиків" проголосованого ПА ОБСЄ документу – мовляв, Росія вас усіх від фашизму врятувала, Литві взагалі мало не свободу подарувала, а ви... Це вже повна криза жанру. Ще трохи, і навіть у садочках дітки розумітимуть – свого часу так сталося, що два тирани взялися ділити світ. І при цьому кинули на смерть десятки мільйонів ні в чому не винних людей. Але в одного тирана "людішек" виявилося на порядок більше, бо його імперія переважала ворожу і територіально, і демографічно. Тому ми й опинилися під окупацією сталінською, а не гітлерівською, і нас змушували святкувати "пабєду", а не "der Zieg".
Словом, тепер "демократична" і "орієнтована на Європу" Україна мала б якимось чином підтримати позиція Парламентської Асамблеї ОБСЄ, максимально донести її до українського народу і, принаймні, спробувати законодавчо ухвалити заборону на використання комуністично-сталінської символіки, як це діє в Європі стосовно символіки нацистсько-гітлерівської. Наступний крок – відновлення чинного на початку 90-х років минулого століття оголошення поза законом діяльності компартії, яка продовжує бути відверто антилюдською і антидержавною. І врешті-решт таки ввести кримінальну відповідальність за заперечення факту Голодомору, бо порядні люди вже втомилися давати ляпаси за подібне хамство всіляким негідникам.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.