Сто тисяч ваших щирих поглядів
Сьогодні у нашого сайту "Інша література" (www.inlit.com.ua) святковий день. Чи ніч, яка, врешті, різниця? Я не знаю, чи святкують такі речі інші інтернет-ресурси, але нам надзвичайно приємно підняти символічні келихи. Бо українська література, заради розвитку якої ми існуємо, докладаючи максимум зусиль, щоб зберегти себе у цей нелегкий час, таки потрібна. І свідченням цього є показник нашого лічильника – 100 000 відвідувань!
Ми надзвичайно вдячні вам за це, шановні наші читачі! Це 100 000 ваших поглядів, думок, рефлексій, алюзій і ще бозна чого. Врешті, це наклад, яким вже давно не виходять українські книжки.
Можливо, ми не всіх влаштовуємо, але ми завжди готові до діалогу. Ми буваємо суворими і безжалісними – але тільки з ворогами всього українського. Іноді ми втручаємося в громадське та політичне життя – але тільки у випадках, коли штатні політики та їхні кишенькові "громадські діячі" роблять вигляд, що нічого не відбувається. А в нормальних людей від болю чи обурення починають рватися душі. Так було, коли Росія напала на Грузію, так було, коли депутати-регіонали виступили проти права донецьких студентів навчатися в університеті імені Василя Стуса, так було, коли запопадливі "ревнителі закону" заарештували хлопців, котрі розтовкли пику пам'ятника гаркавого вождя кривавого російського комуно-тоталітаризму, так було ще кілька разів... Ще раз низько вклоняємось усім, хто не сховався у кущі, а чітко висловив свою позицію на наших сторінках.
Ми звертаємося до молодих і наймолодших авторів – поетів, прозаїків, критиків, – наш сайт завжди готовий підтримати вас. Бо література – це не те, що піарить та чи інша група, це надзвичайно широке, багатогранне і різноглибинне явище, справжня вартість якого оцінюється лише майбутніми поколіннями. Тому ми не влаштовуємо письменницьких розборок, лише нагадуємо, що цінуємо свободу слова. Ми не ділимо авторів на хороших і не дуже – ми шануємо право кожного бути почутим...
А, врешті, чого це ми себе маємо хвалити? То ж ваша справа, високошановні читачі! Заходьте у відчинені двері "Іншої літератури", читайте, пишіть коментарі, сперечайтеся. А ми й далі нестимемо свою нелегку ношу)))
