Наволоч обов'язково повиздихає! Особливо, комуністична.
Оце наштовхнувся в Інтернеті на отакий цікавенький текст:
"Сегодня обратились за каментом с одного местного новостийного интернет-ресурса: а как вы, Наталия Анатольевна, относитесь к признанию голодомора геноцидом?
Коллег с этого ресурса я уважаю, некоторых даже люблю, поэтому ответила официально и вежливо.
А вообще, завтра, пока некоторые больные на голову голодоморцы будут свичкы у викнах палыты та голодуваты на знак пошаны до померлых, мы собираемся нашей старой, дружной компанией и устраиваем пиршество - шашлык из свинины замочен мальчиковой половиной, они же занимаются напитками, девчоночья половина кудесничает на счет всяких оливье и пироженок с мороженками; будем вкусно есть, шутить и даже танцевать.
ЗЫ. Я сначала не хотела – мне ж пить нельзя; думала: не хочу смотреть на пьяные мордашки друзей, чувствовать себя белой вороной в хмельной компании. Но друзья, во-первых, пообещали мне соки-воды-чаи в неограниченном количестве, а во-вторых, сказали: Ната, трудно первые две-три рюмки, а потом ты будешь веселиться, наблюдая за нашими чудачествами. В общем, убедили:) "
Все було б нічого, хворих на голову у нас справді багато, але як свідчить той же Інтернет, автор цитованого вище посту – депутат Луганської міськради від Компартії. Прізвища називати не хочу, воно того не вартує, хто захоче, сам знайде. На мою думку, імен негідників взагалі піарити не варто – ну хіба кращою стала історія від того, що ми знаємо про Герострата? Але я не про це.
Якби ми жили в цивілізованій країні, ця істота вже б спостерігала за небом через заґратоване віконце. Але в нас при владі духо..., ой вибачте, мало не написав "духовні", шкурні побратими цієї ж авторки, тож адекватної реакції від них годі очікувати. Їм би лише журналістів та блогерів посмикати, а раптом злякаються і їхнє шобло перестануть критикувати.
Якби у нас були справжні право-радикальні організації, а не підгодовані олігархами штатні націоналістичні партії, ця любителька шашликів і водки вже завтра б, мов сосиска, гойдалася б на гілляці. До речі, поряд із псевдо-суддею, який вимальовував абсолютно не правочинні рішення про позбавлення звання Героя України справжніх героїв.
Так, на жаль, поки що у нас немає ні першого, ні другого. Але є ще Бог чи вища справедливість, чи як кому подобається називати цю силу. І в його канцелярії все це ретельно занотовується. Страшенно прикро, що творячи такі непрощенні гріхи, отакі двоногі подоби людей навіть не замислюються, скільки негативу вони викликають на себе. А найгірше – ще й на своїх близьких. Особливо прикро, коли через отаких безвідповідально-нікчемних батьків страждають ні в чому не повинні діти. На жаль, всі пам'ятають приклади такого. Не так давно було.
Покайтеся, недолугі. Люди у нас добрі, може ще й пробачать. А от чи простить вас Бог та душі отих мільйонів невинно убієнних голодом, не впевнений...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
