CК ''ВУСО'' – вигідно бути першим: як страхування може стати мотором ветеранської економіки

Я часто повторюю одну просту річ: суспільство, яке має мільйони учасників бойових дій, зобов'язане змінитися. Не "колись після перемоги", а вже зараз – у правилах, у звичках, у фінансових інструментах, у ставленні. Бо повернення ветеранів у цивільне життя – це не лише про реабілітацію і роботу. Це про безпеку, довіру і справедливість як нову норму.

Страхування – один із небагатьох секторів економіки, який професійно працює саме з тим, що для нас зараз критично важливо: ризик, довіра, виплата, відповідальність. І тому, коли одна з найбільших страхових компаній країни робить крок у підтримку ветеранського підприємництва – це не "соціальна історія". Це сигнал ринку.

Саме тому новина, що СК ВУСО придбала приватні ветеранські облігації ветеранського фінансового сервісу FinStream у межах проєкту ПВО, для мене є показовою. Це – перша страхова компанія і перша небанківська фінансова установа, яка зайшла в цей інструмент. І це – ініціатива Андрія Артюхова, голови правління VUSO.

А тепер – без пафосу. Тільки факти, аналітика і висновки.

1) Що відбувається на страховому ринку під час війни

Український страховий ринок не "виживає". Він переформатовується. І переформатовується швидше, ніж багато хто думає.

НБУ у своєму огляді небанківського фінансового сектору (травень 2025) прямо фіксує:

• премії ризикових страховиків у І кварталі зросли на 36% р/р,

• виплати – на 17% р/р,

• а ануалізований рівень виплат знизився до 39% (вперше за майже два роки).

Окремо важливо: драйвером росту стали премії за ОСЦПВ – зокрема через перехід на вільне ціноутворення після набрання чинності новим законом про "автоцивілку".

Тепер додайте ще одну реальність: високу концентрацію. За даними НАСУ, у І півріччі 2025 року:

• на "моторні" види страхування припадає 65,5% ринку,

• медичне – близько 16%,

• а на ТОП-10 страховиків – понад 73% усіх премій.

• Це означає просту річ: великі гравці задають стандарти. Якщо "велика десятка" робить щось відповідальне – це стає ринковою нормою. Якщо "велика десятка" мовчить і чекає – суспільство платить за це недовірою, тінню і несправедливістю.

2) Фінансова аналітика VUSO: компанія, яка реально тримає ринок

Коли ми говоримо "одна з найбільших", це має підкріплюватися цифрами.

За оглядом НАСУ за 2024 рік, VUSO – N4 у рейтингу страховиків за преміями (понад 3.461 млрд грн премій)).

А тепер – до показників самої компанії, які вона розкриває у регуляторному форматі.

Станом на 01.10. 2025 за 9 місяців 2025 року VUSO показує:

• активи: 2 788 132 тис. грн

• страхові премії (валові): 3 727 946 тис. грн за період,

• страхові виплати та відшкодування: 1 227 241тис. грн,

• власний капітал: 949 535 тис. грн,

• статутний капітал: 274 145 тис. грн,

• страхові резерви: 1 712 365 тис. грн.

За 2025 рік

• страхові премії (валові): 5 135 903 тис. грн за період,

• страхові виплати та відшкодування: 1 791 131 тис. грн

Що ці цифри означають "людською мовою":

1. Компанія велика за масштабом премій та активів – це важливо для довіри.

2. Орієнтовний коефіцієнт виплат (виплати/премії) на цьому зрізі – близько 33%. Це не "добре/погано" саме по собі, але це показник керованого ризику і дисципліни портфеля.

3. В структурі портфеля видно сильні сегменти (авто, ОСЦПВ, медицина) – тобто те, що реально формує ринок зараз.

І є ще один нюанс, який для мене принциповий: VUSO не сховалась від війни. Компанія однією з перших запропонувала страхування від військових ризиків, а також системно підтримує військових і ветеранів, із заявленою допомогою понад 32 млн грн за 2025 рік.

Тобто ми говоримо не про "показову благодійність", а про довгу лінію поведінки.

3) ПВО: що це за інструмент і чому він важливий саме зараз

Проєкт Приватних ветеранських облігацій (ПВО) – це не просто "збір коштів". Це спроба зробити те, чого Україні критично бракує під час війни: інституційний механізм довіри між великим капіталом і малим ветеранським бізнесом.

На базовому рівні логіка проста:

• великі інвестори купують цінні папери,

• гроші цільово спрямовуються на кредитування/фінансування ветеранського МСБ,

• інвестор отримує дохідність (у кейсах публічно фігурує 6%).

• Що важливо підкреслити: це не донат. Це інвестиція з місією, де ринок не просить "пожаліти", а пропонує прозорий фінансовий інструмент.

І ось тут в гру входить роль великих брендів – як маркерів довіри.

Forbes Ukraine виніс цю тему в публічний простір і прямо сформулював:

"Vodafone", "Аврора" та інші великі компанії вклались у "ветеранські облігації"..." (Forbes Україна)

А також зафіксував базовий факт запуску:

"...запустив ветеранські облігації для підтримки бізнесу військових..." (Forbes Україна) [/URL]

Це короткі, але важливі цитати: вони показують, що інструмент уже сприймається як серйозний кейс, а не як "чергова ініціатива на ентузіазмі".

Додамо до цього приклад Vodafone: компанія публічно повідомила про купівлю приватних ветеранських облігацій на 1 500 000 грн, із дохідністю 6% і терміном погашення 01 лютого 2027 року. (Vodafone Україна)

4) Чому крок VUSO – окремий і принциповий

Тому що VUSO стала першою страховою компанією і першою небанківською фінансовою установою, які зайшли в ПВО, і зайшла не "десь поруч", а через покупку на 2 млн грн – це зафіксовано на сторінці інвестора проєкту. (Підтримка Ветеранського бізнесу)

І тому що це було рішення керівника, а не "ініціатива відділу КСВ". Андрій Артюхов прямо говорить про зміну фокусу: підтримувати потрібно не тільки тих, хто воює, а й тих, хто вже повернувся і працює. (Підтримка Ветеранського бізнесу)

У мене до цього один коментар – як ветерана і як підприємця: це і є справедливість.

Бо ветерани-підприємці часто мають подвійне навантаження:

• вони повертаються з фронту з пораненнями й інвалідністю,

• вони запускають бізнес у країні, де ризик – не слово з презентації, а реальність,

• і вони ще й мають конкурувати з тими, хто ніколи не платив цієї ціни.

Коли страхова компанія масштабу VUSO каже: "я довіряю інструменту ПВО" – вона робить більше, ніж купує цінні папери. Вона легалізує довіру до ветеранського підприємництва для всього цивільного бізнесу.

5) Навіщо це іншим великим компаніям: тверезий розрахунок, а не романтика

Я спеціально скажу жорстко: участь у ПВО – це не про красиві слова. Це про вигідну і відповідальну позицію, яка зменшує ризики країни, а значить – і ризики бізнесу.

Ось три причини "в цифрах і сенсах":

1. Менше соціальної напруги – більше прогнозованості.

Ветеранська економіка – це робочі місця, податки, локальна стійкість. Якщо ветеран після війни не має опори – це ризик для всіх. Якщо має – це стабільність для всіх.

2. Довіра як актив.

Страхування живе довірою. Банки живуть довірою. Ритейл живе довірою. Репутація сьогодні – це не PR. Це факти: хто що зробив.

3. Завжди вигідно бути першим.

Перші отримують не тільки моральну перевагу. Вони отримують позицію в новій економічній реальності: партнерства, пріоритет доступу до якісних угод, вплив на стандарти, можливість формувати правила гри.

6) Висновки і заклик

Мій висновок простий: страховий ринок України – достатньо зрілий, щоб бути не "реакцією на ризик", а інструментом побудови справедливого суспільства. І приклад VUSO це підтверджує – і фінансово, і управлінськи, і ціннісно. (nasu.com.ua)

Я дякую Андрію Артюхову і команді VUSO за цю позицію. І я дуже хочу, щоб інші великі компанії перестали дивитися на ветеранську тему як на "соціальний проєкт", а почали бачити її як новий економічний фундамент країни.

Якщо ви керуєте великою цивільною компанією – у вас є вибір:

• або чекати, поки держава "якось вирішить",

• або стати частиною рішення: зайти в ПВО, купити приватні ветеранські облігації, дати ветеранському бізнесу ресурс і шанс.

Суспільство стане безпечнішим і надійнішим не від гасел.

А від системних дій, які повертають увагу, повагу і розуміння тим, хто сьогодні платить найвищу ціну – і водночас тягне економіку вперед.

#FinStream #ПВО #ветеранськийбізнес #VUSO #ветеранськаекономіка #АПВА #підтримуйсвоїх

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.