Відніміть Русь у Росії і залишиться одна мильна бульба.
Є свідомі речі і є речі підсвідомі. Це стосується не тільки психологічних категорій, а й тем наддержавних, макрополітичних.
Щодо актуального.
На поверхні ми бачимо конфлікт інтересів. Україна хоче на Захід, Росія нікуди не хоче. Та й не може Росія нічого хотіти, окрім розростання мов ракова пухлина на всі боки.
Це її світова місія – поглинати і випльовувати.
В глибині проблеми лежить війна за спадщину Київської Русі.
Адже ніколи держава слов'ян не була більш могутньою і більш визнаною в світі, як тоді,
у ті два з половиною століття до горезвісного 1240 року.
Відніміть Русь у Росії і залишиться одна мильна бульба.
Уявіть, вперше поняття "Украйна" з'являться у київському літописі в другій половини 12 сторіччя у зв'язку з переяславським князем Володимиром Глібовичем.
І йдеться там про землі Русі від Прип'яті до Понту; тобто до Чорного моря. А це практично терен сучасної України до анексії Криму.
А поняття "Росія", що б там не вигадували придворні історіографи, з'являється лише наприкінці 17 сторіччя. Хоча вживанішим було поняття "Московія".
Отже, вертаємо Київську Русь собі, стародавньому Києву і Україні!
Лишаємо Імперію Зла наодинці з Ордою, тартаріями і ярликами на безглузде княжіння. І хай котяться у тартарари!
Це є справедливо, а значить праведно!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
