Світ святкує День визволення Європи. А що святкуємо ми?

Влітку 1941 у москві працювали ресторани, грала музика, гуляли парками випещені партробітники, а сотні тисяч українців у той самий час будували укріплення і доти на підступах до столиці союзу радянських республік. Москва готувалася до своєї оборони, тоді як Києву була відведена незавидна роль приманки, що мала відволікти групи німецьких армій Центр від керівного центру світового соціалізму-комунізму. Генералам була дана команда триматися до останнього, бо москві конче був потрібен час. Маршала Жукова від командування обороною Києва відсторонили, адже результат битви був абсолютно передбачений. Але протриматися було вкрай важливо хоча б до вересня місяця. І захисники протрималися. Ціною майже мільйона людських життів. Останні частини червоної армії покинули Київ аж 22 вересня 1941 року.

Передбачалося, що з 5 армій, які захищали українську столицю, вдасться врятувати хоча б 3, адже москву здавати сталін аж ніяк не збирався. Проте фатальні військові помилки і злочинна неспроможність генштабу швидко приймати рішення призвели до полону майже 700 000 радянських бійців, серед яких між іншим була і 37 армія генерала Власова, який з більшості полонених незабаром створив карательну армію СС – РОА.

70 довгих днів весь Київ працював на оборону, тоді як у ресторанах москви музики грали кадріль...

Це дійсно була для московії велика вітчизняна, бо кремліські супостати завжди своєю вітчизною вважали місто на Москва-ріці, а не "мать городов руських" на Дніпрі. Та і по факту, сталін за все війну не здав лише столицю тюрми народів та й сталінський град на далекій Волзі. Бо Київ для орди, починаючи з 1240 року, завжди був незрозумілим, чужим і ненависним.

Тому для нас, українців, як і для всієї світової спільноти, 8 травня – День Перемоги і визволення Європи, а для московитів – перемога у великій вітчизнянійвійні – причому на день пізніше.

Але у світових перемог, на відміну від локальних, немає єдиного автора.

8 травня 1945 року світ переміг фашизм, світло – імлу, і тільки московит – фріца.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.