14 травня 2016, 11:54

Перед тим, як вийти на сцену, важливо відповісти собі, з якою метою ти це робиш

Я не знаю, як сьогодні Європа і світ ставиться до того, що відбулося в Україні, але від себе, як людина, яка протягом останніх 12 років брала активну участь у житті і становленні своєї країни, можу сказати лише одне:

Україна зробила прорив суспільної думки.

Це речі, які завжди відбуваються еволюційно. Але чомусь саме на нашу долю випало зробити в цьому найбільший поштовх.

Коли в мас змінюється стан, думка, ідея, бажання жити, відбувається резонанс величезного масштабу. Мова йшла за покращення якості життя, за життя згідно цінностей, які не лише нас оберігають від того, що нас знищує, але й дають нам крила жити по максимуму. Всупереч всьому тому, що нас обмежує, всупереч всьому тому, на що ми або не маємо можливостей, або це не на часі, ми захотіли жити по максимуму, жити на свободі, жити, сповна використовуючи свій потенціал. Як на мене, коли відбуваються такі величезні соціальні зміни, це позитив.

У нашій спільній розмові з моїм чоловіком Олександром Ксенофонтовим та Vlad DeBriansky, який разом з моїм чоловіком був учасником гурту "Клуб шанувальників чаю", а сьогодні відкрив American Music Academy в Україні, який допомагав мені у записах альбому, щодо Євробачення та загалом стану музики у світі ми дійшли до наступних висновків.

Подаю вам цю важливу думку, яку вам мало хто скаже.

Євробачення – це фантастична платформа для того, щоби показати величезній інтернаціональній аудиторії сучасні пісні. На жаль, як в Європі, так і в Україні присутні ті самі проблеми, що з різних причин протягом останніх 10 років існують і на американському музичному ринку.

Перша і головна помилка полягає в тому, що виконавці і композитори забувають першопричину – чому вони стали музикантами. Те, що змушує нас творити, знаходиться десь всередині. Це не може бути заради рейтингів чи чартів.

Справжні музиканти – це люди, які мають особливу неординарну філософію. Вони виростають з глибокого андеґраунду. Це люди, які щасливі з того, що вони існують і існують саме в цій музиці. Їм навіть не потрібна вся та суєта.

Це люди, які грають собі в задоволення. Це люди, які грають не для того, щоби їх слухали інші. Вони грають тільки тому що їм це необхідно. Це зовсім інша філософія музикантів. Господь-Бог дав їм цей талант і вони просто кайфують з того, що вони грають.

Треба творити не на замовлення, а в першу чергу для себе. Лише тоді можна дізнатися про свої справжні здібності, розвинути їх та зрозуміти, що ти можеш дати суспільству.

Найбільша цінність – це автентичність.

Друга найбільша помилка – це задовільнити ВСІХ.

Задовільнити всіх – означає не задовільнити нікого і в першу чергу не задовільнити самого себе. І про це зараз яскраво свідчать більшість пісень, представлених на Євробаченні.

Третя помилка полягає у намаганні створити собі комфортні умови. Треба ж навпаки ставити себе у становище, де навколо невідомі формули. Тільки тоді починає працювати креативність, і музикант може знайти своє бачення та зрозуміти своє призначення в оточуючому світі.

Тренди в популярній музиці ідуть не від артиста, а від бізнесу, а це "з ніг на голову". Бізнес виходить з простої формули: artist->music-> philosophy ->marketing->tribe->sales->business.

На жаль, більшість не дотримується цього, тому й маємо такий плачевний результат музичного ринку.

Сьогодні у артистів набагато більше свободи творити. Але сьогодні вкрай не багато музикантів мають свободу та силу волі бути собою, рости в музичній освіті та не боятися не задовільнити мільярд слухачів на Facebook. Прагнення останнього призводить до того, що з'являється продукт, який позбавлений креативу, автентичності та росту.

Серед учасників Євробачення Джамала має для такого конкурсу автентичність і сміливість, креативність та певною мірою виклик!

Музиканти, як найбільш чуттєві люди на планеті, не можуть не помічати під час веселощів, що поруч хтось страждає, що поруч біль і трагедія, агресія та насильство, теракти та вбивства. У цьому людська солідарність.

Чим більше шаблонів та типових рішень, тим менше геніїв.

Чим більше спец.ефектів, тим менше емоції.

Час для геніїв серед нової ери комп'ютеризованого споживання. Люди хочуть жити в натхненні та любові, а не бездуховності та караоке.

Настав час бути собою.

Казки про обраність і вибраність не існує, а є лише автентичність, талант, освіта та радість росту.

Музичний ринок показує, що старі записи, які ще записані в моно чи періоду 70-х, сьогодні за обсягами продажів обходять нову музику. Людей не обманути.

P.S.

Все частіше ми зустрічаємо пісні, які з точки зору лірики – абсолютний жах.

Суть пісні полягає в тому, щоби за 3 хвилини розказати історію фільму.

Банальна лірика робить з пісні набір слів.

Можливо, це через прагнення співати англійською, яка не є рідною, і все, що вони розуміють – "Love you baby, number one...". Це навіть не смішно, це по-ідіотськи. Пісня – це історія.

Звернення до Білорусі

Білоруси! Брати та сестри! Я ще сьогодні звертаюсь так, тому що білоруси та українці завжди були братніми народами. Це не пропаганда і не переписана кимось історія...

Коли американські правовласники і український омбудсмен знаходять спільну мову (ще декілька слів про законопроект 5572)

У Сполучених Штатах є впливова організація, що має назву Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA). Це Альянс, що об'єднує інші організації (AAP, ESA, IFTA, MPA, RIAA)...

Національні інтереси чи інтереси Потураєва-Санченка? Складне питання українського парламентаризму 🙂

Я вас всіх вітаю і хотіла би, щоби тон нашої розмови був доволі гострий. Події в Україні і навколо наших кордонів не сприяють фокусу суспільства на другорядних для долі держави питаннях...

Сумні роздуми напередодні голосування за #5572

Мені сумно і соромно читати те, як опоненти по питаннях збору авторської винагороди – мої колеги та друзі, мабуть вже колишні, пишуть про мене...

Переяславська #Зрада: Повзучий переділ ринку музичного авторського права

Повзучий переділ ринку музичного авторського права в інтересах двох депутатів триває. Про Потураєва вже багато написано і сказано. Але це мало впливає на його колег, які чемно тягнуть руки за 5572 при погодженні ОП...

Шо то було? Або Потураєвгейт продовжується

А в нашому шоу-бізнесовому болоті пішли ніврочку хвилі. І штучна буря в мутній склянці може стати тригером серйозних потрясінь. Я не певна, що всім цікава тема наших розборок та суперечок на тему, хто буде збирати авторську винагороду за користування музичними творами в Україні...