Велика Британія: Ми не можемо стояти осторонь, коли Україна стає жертвою Росії

УП з посиланням на Посольство України в Лондоні повідомила, що депутат Парламенту Великої Британії Джон Віттінгдейл, як Головуючий, від імені Групи дружби з Україною, надіслав листи підтримки капітанам та екіпажам трьох українських кораблів, захоплених Росією під час інциденту в районі Керченської протоки наприкінці листопада минулого року.

Пару тижнів тому, наприкінці грудня, Джон Вітіндейл, разом зі своїм колегою, колишнім Міністром оборони Великої Британії (2014-17) Майклом Феллоном прилетіли до України, щоб здійснити візит підтримки до українського Приазов'я, що потерпає від чергового акту кремлівської агресії проти України.

У якості співголів групи дружби з Великою Британією разом із Світланою Заліщук мали честь супроводжувати високоповажну делегацію. Наші колеги відвідали порти та підприємства Бердянська і Маріуполя, зустрілись з військовими та місцевим керівництвом. І це не зважаючи на вкрай важливі щоденні перемовини щодо Брексіту в Лондоні та канун католицького Різдва, який вони зустріли не в приємних святкових клопотах, а в умоваї дії воєнного стану, пересуваючись дуже "зручними" українськими дорогами.

Не буду витрачати час, описуючи візит, про нього можна прочитату на FB Світлани Заліщук.

Хочу використати свій блог, щоб розмістити переклад авторської колонки Майкла Феллона, яку він опублікував після візиту до українського Приазов'я в The Daily Telegraph, середній щоденний тираж становить понад 600 тис. примірників. Висновки робіть самі.




Ми не можемо стояти осторонь, коли Україна стає жертвою Росії.



Географічні назви "Маріуполь" та "Бердянськ" залишаються маловідомими – наразі. Але те, що робить Росія в Азовському морі, має турбувати усіх нас.


Захоплення трьох українських патрульних суден і полонення їх екіпажів не було неочікуваним поодиноким актом агресії, а радше останньою на сьогодні битвою у ході тривалої економічної війни.


До того, як в 2014 році росіяни захопили Крим, Азовське море мирно розподілялося між Росією та Україною. Судноплавство через Керченську протоку регулювалося Угодою 2003 року. Щодо прав та квот на риболовецьку діяльність щорічно проводилися переговори.


Все змінила анексія РФ Криму. З моменту завершення будівництва цієї весни мосту через Керченську протоку великі кораблі взагалі не можуть потрапити до Азовського моря через нові обмеження висотності мосту.
 Росіяни системно затримують проходження навіть суден середнього розміру до українських портів Маріуполя та Бердянська: судна змушені чекати завершення безпідставних "перевірок з міркувань безпеки" перед тим, як їм будуть виділені лоцмани для проходу протокою. Затримки суден на 10-12 днів стали нормою.


Вплив цих явищ на південно-східну Україну виявився руйнівним. Перевезення значних об'ємів вантажів – їх основний бізнес – скоротилися в межах від половини до двох третин в обох портах.
 Сировина, необхідна для сталеливарних заводів та машинобудівних підприємств, не може надходити; їхній експорт не може вивозитись.


Майже півмільйонне місто Маріуполь ізольоване:

-міський аеропорт, що знаходиться занадто близько до лінії зіткнення, закритий;

-потягом до Києва – 12 годин [насправді майже 18];

-така подорож минулого вікенду автомобілем, навіть з поліцейським ескортом, зайняла в нас 11 годин [з врахуванням перельоту та заїзду до Бердянска].


Росія має намір перетворити Азовське море на "російське озеро": блокада Керченської протоки – це акт економічної війни, мета якого – ізоляція Маріупольського порту, підрив торгівлі та подальша дестабілізація східної України.


Захоплення кораблів іноземного флоту та ув'язнення їх екіпажів саме по собі є незаконними діями. Вони порушують Угоду 2003 року, Конвенцію з морського права, Статут ООН та повагу до територіальної цілісності України, що закріплена в тексті Будапештського меморандуму 1994 року.


Що робить Захід? Європейська Рада ганебним чином не сигналізувала про докір і не засудила ці порушення: вона "висловила гостре занепокоєння". У Києві порівнюють таку реакцію з реакцією на події в Солсбері та невідкладним вигнанням російських дипломатів по всьому світу.


Нехай санкції проти Росії і подовжені, проте вони не поширені на нових осіб та сфери. Санкції повинні залишатися в силі, доки кораблі та їхні екіпажі не будуть повернуті, а Керченська протока повністю відкрита.


Велика Британія, звичайно, може зробити більше. Ми повинні більш регулярно відправляти кораблі наших ВМС до Чорного моря. Операція "Орбітал", яку я [як Міністр оборони Великої Британії] розпочав у 2015 році з метою підготовки ЗС України, має бути розширена шляхом запровадження повномасштабної підготовки військово-морського персоналу з техніки проведення перевірок та боротьби з силовою висадкою на борт.


Ми повинні знову розмістити винищувачі Typhoon Королівських ВПС у Румунії, що зміцнювало спроможності НАТО з патрулювання над Чорним морем.
Крім того, Велика Британія та ЄС повинні знову розглянути, що можна зробити для припинення ізоляції східної України. Тамтешня інфраструктура є неймовірно слабкою: заводи та тисячі робочих місць залежать від одноколійної неелектрифікованої ділянки залізничного полотна. Магістральні автодороги потребують значного поліпшення. Маріуполь терміново потребує допомоги з водопостачанням.

Ми вливаємо мільярди в Субсахарську Африку, але допомога Великої Британії Україні становить лише 35 мільйонів фунтів стерлінгів на рік.


У себе в Британії ми досі не спромоглися застосувати аналог "Акту Магнітського", що дозволяє забороняти в'їзд та заморожувати активи осіб, причетних до злочинних дій. Ми також повинні використовувати інструмент наказів про арешт майна нез'ясованого походження, щоб зупинити російських громадян, котрі використовують Лондон для фінансування російської військової машини.


Ми повинні знову звернути увагу на статтю 6 Будапештського меморандуму, одним з чотирьох підписантів якого є Велика Британія. Сполучене Королівство повинно співпрацювати із США для забезпечення належного дотримання міжнародних договорів.


На Азовське узбережжя приїздить мало туристів (і ще менше – парламентаріїв). Міста Приазов'я є географічно віддаленими від нас.


Україна не має переваги захисту за рахунок членства у НАТО і не входить до Європейського Союзу: корупція в Україні є ендемічною, економіка слабкою, а політика – гарячковою.


Але, тим не менш, вона – європейська демократія, над якою занесено палицю російської агресії. Як ми бачили на прикладі Солсбері, це є тим, що має турбувати всіх нас.

***

Також пропоную до перегляду інтерв'ю Майкла Феллона для телеканалу 112 з його враженнями від візиту.



Візит британської делегації відбувся за запрошенням Спікера Верховної Ради України Андрія Парубія. Хочу подякувати за допомогу і сприяння в організації візиту першого віце-спікера ВРУ Ірину Геращенко, народних депутатів Сергія Соболєва та Сергія Таруту, керівництво Запорізької, Донецької області та м.Маріуполя, Голову Запорізької облради Григорія Самардака, керівництво Бердянського та Маріупольського портів, ММК ім. Ілліча, керівництву та відповідним підрозділам ЗСУ та Національної поліції. Окрема подяка всьому посольству України у Великобританії та помічникам народних депутатів Анні Зарудній, Лілії Слободян, Григорію Патея та багатьом-багатьом іншим, хто допомагав з організацією візиту у дуже стислий термін та в умовах воєнного стану.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.