Україна – не Грузія. Змін за ініціативою верхів не буде.
Не політики, нові фронти, обличчя, партії змінять країну. Країну можуть змінити лише активні, об'єднані спільним баченням майбутнього громадяни. Через 20 років незалежності нам потрібно мати знову широкий громадсько-політичний рух, таку собі українську Солідарність, яка зможе зламати наш політичний пісочний годинник, в одній частині якого влада, іншій – опозиція, час від часу ми його перевертаємо – влада з опозицією міняються місцями, але сам пісок залишається незмінним.
Але в суспільстві, як і в політикумі, основною проблемою є питання довіри, яку дуже важко відновити. Будь-яка спроба робити подібний рух під себе, коханого, чи домовившись з собі подібними "лідерами" й грошовими мішками закінчиться нічим – люди відразу відчувають прагнення подібних ініціаторів виїхати на гору по їх спинах.
Маємо працювати, як мурахи, вибудовуючи свій Європейський мурашник. Власне, на цьому й побудоване партнерство "Новий громадянин", ключовим завданням якого в цьому році було прийняття й популяризація Закону про Доступ до публічної інформації. Ми їздимо по країні, не кажучи людям – оберіть нас – і ми вирішимо всі ваші проблеми, не паплюжачи своїх колег, а пропонуючи громадянам – місцевому бізнесу, активістам, журналістам, профоб'єднанням, молоді – механізми впливу на владу. Ми розуміємо, що влада не збирається добровільно відкриватися – вона звикла жити за наші податки так, як їй забагнеться, й ніколи нікому не звітувати. Ми готові до судових баталій, ми будемо узагальнювати наш досвід – вчитися на помилках й популяризувати історії успіху. Ми будемо максимально публічними, використовуючи всі можливі канали комунікації й нові медіа особливо активно, тому що переважна більшість активних громадян втратили сподівання на отримання неупередженої інфомації з екранів телевізорів.
Нижче – невеликий ролик про нашу нещодавню поїздку до Львова.
P.S. Не треба бути Нострадамусом, щоб передбачити купу коментарів на тему – мовляв Рибачук про себе нагадує, хоче попасти в якісь списки на вибори й т.п. Хочу сказати – я там був, на всіх Печерських Пагорбах, не маю жодних ілюзій щодо впливу особистості на монотонну роботу пісочного годинника. Тому мого прізвища ви не побачите в жодному виборчому списку, мажоритарному окрузі чи Указі про призначення на державну посаду.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
